Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №520/1370/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 травня 2026 року № 520/1370/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_1 від 10.12.2025 року відповідно до пункту “б” статті 12 Закону України "Про пенсійне осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати з 02.12.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 пенсію за вислугу років відповідно до пункту “б” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені судові витрати.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 16.03.1985 року по 01.09.1998 року, що підтверджується довідкою від 15.10.2019 року №12/437/2632 .

На час звільнення позивача з військової служби в Міністерстві внутрішніх справ ОСОБА_1 виповнилось 39 років вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні склала - 15 років 05 місяців 19 днів, що підтверджується довідкою від 03.10.2019 року №12/360/2548.

11.08.2023 року Позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області подання та всі необхідні документи про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Копію вказаного подання та підтвердження надсилання його до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області надіслати заявнику.

У відповідь на вказану заяву Позивачем було отримано лист від 28.08.2023 року, в якому відповідачем зазначено, що відповідно до Закону, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги мають право на довічну пенсію за вислугу років. Згідно зі статтею 12 Закону пенсія за вислугу років призначається зазначеним особам за умов, зокрема: - відповідно до пункту «а» - незалежно від віку, якщо ці особи звільнені зі служби в період по ЗО вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; - відповідно до пункту «б» - у разі досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку та за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту* податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. За інформацією, доданою до Вашого звернення, на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (міліції), а саме 01 вересня 1998 року, Ваша вислуга складала 15 років 05 місяців 19 днів, але на зазначену дату Ви не досягли 45-річного віку та не мали 25 років страхового стажу.

Враховуючи зазначене, позивач не має права на пенсію за вислугу років на умовах, визначених Законом. Підстав для оформлення подання про призначення пенсії за вислугу років та направлення його до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в МВС немає .

Не погодившись з таким рішенням Міністерства внутрішніх справ України позивач звернувся до суду.

04 жовтня 2023 року Харківським окружним адміністративним судом було винесено рішення по справі № 520/23826/23, яким вирішено:

-визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в підготуванні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області подання тавсіх необхідних документів про призначення ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

-зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області подання та всі необхідні документи про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

05 червня 2025 року Верховним судом було винесено постанову по справі № 520/23826/23, якою суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі №520/23826/23 скасовано, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 залишено в силі.

На виконання вищевказаного рішення суду Відділом координації пенсійних питань МВС України оформлене подання від 24.11.2025 року за №1807 про призначення пенсії з вислугу років ОСОБА_1 та направлено його листом від 25.11.2026 року № 49369/51-2025 до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області.

07.01.2026 року Позивачем було отримано лист від Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 01.01.2026 року №2000-0308-8/132 та рішення про відсутність підстав про призначення пенсії за вислугу років.

Згідно рішення про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення, осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_1 від 10.12.2025 року Відповідачем зазначено, що відповідно до наказу про звільнення від 01.09.1998 року №117 ОСОБА_1 , було звільнено зі служби у віці 39 років відповідно до, ст. 64 п. «Ж» /за власним бажанням/. Згідно виписки з розрахунку вислуги років для призначення пенсії щодо періодів проходження служби майора міліції ОСОБА_1 календарна вислуга років станом на 01.09.1998 року складає: 15 років 05 місяців 19 днів. Вислуга років у пільговому обчисленні станом на 01.09.1998 року складає 15 років 05 місяців 19 днів. З огляду на викладене, правові підстави для призначення пенсії ОСОБА_1 відсутні.

Позивач не згоден зі вказаним рішенням, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон України №2262-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України №2262- XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Редакція пункту «б» статті 12 Закону України №2262-ХІІ змінювалась, змінюючи при цьому умови і підстави виникнення права на пенсію за вислугу років, зокрема, умову призначення пенсії - досягнення 45-річного віку на час звільнення зі служби.

Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на час виникнення у позивача права на пенсію, право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45- річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених зі служби у зв' язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 №3591-ІУ внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, змінено назву цього Закону, зміст і редакцію окремих статей та доповнено його новими статтями. Так, статтю 12 викладено в іншій редакції, зокрема пункт «б» цієї статті передбачає, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 Закону України №2262-ХІІ. в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально- виконавчій службі України.

Відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року N° 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

З огляду на викладене, незалежно від підстав та часу звільнення, правом на призначення пенсії за вислугу років користувалися перелічені в статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи (військовослужбовці), які досягли на час звернення за призначенням пенсії 45-річного віку (до набрання чинності Законом України від 04.04.2006 №3591-ІУ) та мали загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Отже, на думку суду, в спірних правовідносинах застосуванню підлягає Закон України М°2262-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення права позивача на призначення пенсії, а не в редакції, чинній на момент призначення пенсії.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №539/3872/14-а та від 28.05.2019 у справі № 404/8137/13-а.

На час звільнення Позивача зі служби діяла редакція пункту «б» статті 12 Закону N° 2262 згідно якої право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського складу, які на день звільнення досягли 45-річного віку, мали загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

На час досягнення позивачем 45-річного віку (23 липня 2004 року) діяла редакція пункту «б» статті 12 Закону № 2262, згідно якої право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського складу звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, мали загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

До того ж, на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії також діяла редакція пункту «б» статті 12 Закону N° 2262, згідно якої право на пенсію за вислугу років мали особи в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

З огляду на викладене незалежно від підстав та часу звільнення, правом на призначення пенсії за вислугу років користувалися перелічені в статті 12 Закону N° 2262 особи, які досягли на час звернення за призначенням пенсії 45-річного віку (до набрання чинності Законом України від 04 квітня 2006 року № 3591-IV) та мали загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Оскільки станом на час досягнення ОСОБА_1 45 років (на 23 липня 2004 року) діяла редакція пункту «б» статті 12 Закону N° 2262, яка давала позивачу право на призначення пенсії за вислугою років незалежно від підстав та часу звільнення, то подальші зміни в законодавстві не можуть позбавити позивача права на пенсійне забезпечення за умови дотримання інших обов`язкових показників, а саме: наявність загального трудового стажу 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 04.05.2022 у справі № 640/25383/19 у постанові від 17.06.2020 у справі № 554/2032/17 та у справах № 21-630а14, № 21-244а-14, № 686/651/17, № 539/3872/14-а.

Згідно п. 24 постанови Верховного суду від 05 червня 2025 року по справі № 520/23826/23 суд зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що на час досягнення ОСОБА_1 45 років останній мав стаж 27 календарних років, з яких 15 років 05 місяців 19 днів становить служба в органах МВС України.

Верховним судом також у вищевказаній справі було встановлено, що оскільки на момент досягнення ОСОБА_1 45 років (23 липня 2004 року) діяла редакція пункту «б» статті 12 Закону №2262-ХІІ. яка давала позивачу право на призначення пенсії за вислугою років незалежно від підстав та часу звільнення, то подальші зміни в законодавстві не можуть позбавити позивача права на пенсійне забезпечення за умови дотримання інших обов`язкових показників, а саме: наявність загального трудового стажу 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ. Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що Позивач набув 23.07.2024 права на призначення пенсії по досягненню 45-річного віку та мав стаж на момент досягнення віку 27 календарних років з яких 15 років 05 місяців 19 днів становить служба в органах МВС, а тому рішення про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_1 від 10.12.2025 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243 - 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_1 від 10.12.2025 року відповідно до пункту “б” статті 12 Закону України "Про пенсійне осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати з 02.12.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 пенсію за вислугу років відповідно до пункту “б” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча щістдесят чотири) грн.96 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.