Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №460/23738/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2026 року м. Рівне№460/23738/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЄРС» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Рівненській області (далі – Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЄРС» (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 70857,62 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЄРС».

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.

Позивач зазначає, що за Відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 70857,62 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Дана заборгованість виникла за результатами несплачених добровільно самостійно задекларованих податкових зобов`язань та ППР. Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України контролюючим органом вручено податкову вимогу. Позивачем відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та оформлено Акт опису майна. Зазначене вище є підставою для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву в порядку статей 159, 162, 261 КАС України Відповідачем не поданий.

Ухвалою суду від 26.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Процесуальні документи суду надіслані на належну адресу платника податків, яка зазначена у відомостях ЄДРЮОФОПГФ.

До суду повернувся поштовий конверт із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини четвертої статті 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЄРС» – юридична особа приватного права – організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; суб`єкт господарювання в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003; перебуває на обліку у контролюючому органі, як платник податків; зареєстрований за юридичною/податковою адресою: вулиця Клеванська, 33, село Деражне, Костопільський район, Рівненська область, 35053; код ЄДРПОУ 38462872.

Зі змісту інтегрованої картки платника податків (код ЄДРПОУ 38462872) вбачається, що за останнім обліковується податковий борг у розмірі 70857,62 грн:

29.04.2024 – Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2024 – 5483,13 грн,

29.07.2024 - Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2024 – 15073,30 грн,

23.09.2024 – ППР від 22.08.2024 №12353/17-00-04-08-10 – 670,59 грн,

29.10.2024 - Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2024 – 15073,30 грн,

10.12.2024 – ППР від 31.10.2024 №16336/17-00-04-08-10 – 2500,00 грн,

29.01.2025 - Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2024 – 15073,60 грн,

29.04.2025 Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 18.04.2025 – 16984,00 грн.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Розділу II Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України

24 липня 2017 р. за 902/30770), податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

За приписами пункту 1 Розділу IV Порядку, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку, податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Податкова вимога форми «Ю» від 29.03.2023 № 0001562-1303-1700 надіслана на належну адресу платника податків.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №460/8972/25 постановлено: «Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваєрс" про стягнення податкового боргу задовольнити повністю. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваєрс" у банках до бюджету податковий борг в загальній сумі 49598,30 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400)».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №460/2442/25 постановлено: «Позовну заяву задовольнити повністю. Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваєрс", яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу 20415,48грн (двадцять тисяч чотириста п`ятнадцять гривень, 48коп) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості».

За приписами підпунктів 16.1.1-16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платник податків зобов`язаний: 16.1.1. стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; 16.1.2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; 16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; 16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з положеннями пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1-88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Положеннями пунктів 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3. статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Керівником контролюючого органу прийняте Рішення про опис майна у податкову заставу від 24.04.2024 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЄРС».

24 квітня 2024 року складений Акт опису майна №469 (а.с. 14).

12 квітня 2023 року винесене Рішення про опис майна у податкову заставу (а.с. 8).

Отже, податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є:

(1) наявність у платника податків боргу зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів;

(2) сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

(3) відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Саме сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Щодо наявності у платника податків податкового боргу.

Як слідує з матеріалів справи, Відповідач має податковий борг у розмірі 70857,62 грн, що підтверджується Розрахунком виникнення податкової заборгованості контролюючого органу та відомостями з Інтегрованої картки платника податків.

Податковий борг стосується питання несплати сум податкових / грошових зобов`язань за самостійно визначеними платником податків даними у податкових деклараціях та нарахувань за ППР.

Докази погашення податкового боргу в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані.

Щодо відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позивач надав суду документи, що стосуються стягнення сум заборгованості:

Платіжна інструкція від 11.08.2025 на суму 20415,48 грн, надавач платіжних послуг платника – АТ КБ «ПриватБанк» - повернуто платіжний документ з причини – відсутність коштів на рахунку;

Платіжна інструкція від 21.08.2025 на суму 20415,48 грн, надавач платіжних послуг платника – АТ КБ «ПриватБанк» - повернуто платіжний документ з причини – відсутність коштів на рахунку;

Платіжна інструкція від 11.08.2025 на суму 49598,30 грн, надавач платіжних послуг платника – АТ КБ «ПриватБанк» - повернуто платіжний документ з причини – відсутність коштів на рахунку;

Платіжна інструкція від 21.08.2025 на суму 49598,30 грн, надавач платіжних послуг платника – АТ КБ «ПриватБанк» - повернуто платіжний документ з причини – відсутність коштів на рахунку

Оскільки майно може бути джерелом погашення податкового боргу в разі відсутності грошових коштів (на рахунках та/або готівкою) у відповідній (необхідній) сумі, вирішення спору між сторонами у цій справі залежить від встановленого факту чи є на рахунках грошові кошти у розмірі, що відповідає сумі податкового боргу.

Матеріалами судової справи підтверджується право податкового органу на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 70857,62 грн, оскільки сума заборгованості станом на час розгляду справи залишається несплаченою платником податків. Доказів протилежного матеріали судової справи не містять.

Установлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що контролюючим органом вжиті усі належні заходи для стягнення суми податкового боргу в установленому законом порядку з відкритих банківських рахунках платника податків та у період з моменту виникнення податкового боргу до моменту звернення до суду з позовом.

Вказане вище свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 44070166) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЄРС» (вулиця Клеванська, 33, село Деражне, Рівненська область, 35053; код ЄДРПОУ 38462872) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків – задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню ДПС у Рівненській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЄРС» (код ЄДРПОУ 38462872) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в межах суми податкового боргу у розмірі 70857 грн 62 коп – з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06 травня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська