Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №460/22037/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №460/22037/25

Суддя: С.М. Дуляницька

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2026 року м. Рівне№460/22037/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, що полягає у не нарахуванні та не виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та не проведення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано із сум грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №460/305/25.

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (несвоєчасної виплати суми індексації у розмірі 64391,43 грн) за період з 16.05.2018 по 21.11.2025 та провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано із суми нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №460/305/25.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області та був звільнений 16.05.2018. Повідомлено, що позивачу не нараховано та не виплачено при звільненні належних сум індексації грошового забезпечення. На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №460/305/25, відповідачем 21.11.2025 було виплачено суми індексації грошового забезпечення. При цьому відповідач не нарахував та не виплатив середній заробіток за період несвоєчасної виплати суми індексації грошового забезпечення. З огляду на наведене, стверджує про наявність права на отримання середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України та компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.12.2025 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення відповідач діяв в межах чинного законодавства та просив зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до положень ст.117 КЗпП України. З огляду на наведене, просив в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 16.05.2018 проходив службу Головному управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Рівненській області.

Наказом ДСНС України від 30.09.2024 №751 ОСОБА_1 було звільнено зі служби цивільного захисту за підпунктом 4 пункту 176 (у зв`язку з скороченням штату) та наказом ДСНС України (по особовому складу апарату ДСНС) від 03.10.2024 №312 виключений з кадрів ДСНС з 03 жовтня 2024 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №460/22037/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язано Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем нараховано та 21.11.2025 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 64391,43 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача, долученою до матеріалів справи.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується і виходить з такого.

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію №623, пунктами 2, 3 якої визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 8 розділу І Інструкції №623 підставами для виплати грошового забезпечення є наказ: керівника органу управління (підрозділу) про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, та встановлення відповідних окладів, надбавок, доплат тощо; керівника закладу освіти ДСНС про зарахування на навчання із встановленням відповідних окладів, надбавок, доплат тощо; керівника органу управління (підрозділу) про зарахування в розпорядження.

Згідно із пунктом 9 розділу 1 Інструкції №623 грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби.

Відповідно до пункту 1 розділу 27 Інструкції №623 особам рядового і начальницького складу, звільненим з органу управління (підрозділу), виплата грошового забезпечення проводиться: тим, хто обіймав на день звільнення посади, - до дня здавання справ включно, при цьому на здавання справ надається не більше 10 днів із дня отримання органом управління (підрозділом) наказу про звільнення.

Відповідно до пункту 1 розділу 27 Інструкції №623 особам рядового і начальницького складу, звільненим з органу управління (підрозділу), виплата грошового забезпечення проводиться: тим, хто обіймав на день звільнення посади, - до дня здавання справ включно, при цьому на здавання справ надається не більше 10 днів із дня отримання органом управління (підрозділом) наказу про звільнення.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при його звільненні зі служби з Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, посилаючись на ст.116, 117 Кодексу законів про працю України.

Згідно статті 116 КЗпП України (в редакції чинній з 19.07.2022) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до ч.2 ст.117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Аналіз положень ст. 116, 117 КЗпП України, свідчить про те, що вказані статті встановлюють вимоги щодо строку розрахунку при звільненні та відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а не переведенні або переміщенні.

Питання відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати (грошового забезпечення) не регламентуються статтями 116, 117 КЗпП України.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення із ним розрахунку з боку роботодавця саме при звільненні особи.

З огляду на викладене вище, обов`язковою умовою виникнення правових підстав для застосування норм ст. 117 КЗпП України є саме факт звільнення працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (далі Положення №593).

Пунктом 1 Положення №593 визначено, що у цьому Положенні визначається порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту.

Згідно з пунктом 12 Положення №593 останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС.

Відповідно до пункту 60 Положення №593 призначення осіб рядового і начальницького складу на посади та переміщення їх по службі здійснюється на підставі клопотань прямих начальників, погоджених із старшими прямими начальниками, рішень (висновків, рекомендацій) атестаційних комісій та з урахуванням стану здоров`я осіб рядового і начальницького складу.

Призначення (звільнення) з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДСНС та територіальних органів ДСНС здійснюється з урахуванням вимог Законів України “Про центральні органи виконавчої влади” та “Про місцеві державні адміністрації”.

Пунктом 61 Положення №593 передбачено, що особи рядового і начальницького складу призначаються на посади, які передбачені штатами (штатними розписами) органів чи підрозділів цивільного захисту, наказами по особовому складу відповідних керівників (начальників) згідно з номенклатурою посад.

У наказах по особовому складу про переміщення осіб рядового і начальницького складу на нижчі або рівнозначні посади зазначаються підстави переміщення, визначені цим Положенням (Пункт 72 Положення №593).

Згідно з підпунктом 4 пункту 176 Положення №593 контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту - у зв`язку із скороченням штату - у разі неможливості проходження служби цивільного захисту у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два місяці.

Відповідно до Розрахунку вислуги років полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника чергової зміни відділу оперативно-чергової служби та готовності пунктів управління Департаменту реагування на надзвичайних ситуації апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій, позивач у період з 20.07.2016 по 16.05.2018 проходив службу на посаді старшого помічника начальника зміни (з питань оперативного реагування) чергової зміни оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Рівненській області; у період з 16.05.2018 по 03.10.2024 проходив службу на посаді начальника чергової зміни відділу оперативно-чергової служби та готовності пунктів управління Департаменту реагування на надзвичайні ситуації апарату ДСНС України.

Наказом ДСНС України від 30.09.2024 №751 ОСОБА_1 було звільнено зі служби цивільного захисту за підпунктом 4 пункту 176 (у зв`язку з скороченням штату) та наказом ДСНС України (по особовому складу апарату ДСНС) від 03.10.2024 №312 виключений з кадрів ДСНС з 03 жовтня 2024 року.

Таким чином, у цій справі встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин (2016-2018 роки) служба позивача не була завершена, оскільки він не був звільнений зі служби цивільного захисту, а продовжував виконувати свої службові обов`язки на новому місці служби.

Суд звертає увагу, що "переміщення на нове місце служби» та "звільнення зі служби” не є тотожними визначеннями. При цьому, позивач має право на відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні лише в разі звільнення зі служби.

Враховуючи те, що позивач не був звільнений зі служби цивільного захисту 16.05.2018, підстави для застосування положень статей 116, 117 Кодексу законів про працю України відсутні.

Установлені у справі фактичні обставини не відповідають умовам застосування частини 1 статті 117 КЗпП України, оскільки ця норма пов`язує настання відповідальності роботодавця із затримкою проведення остаточного розрахунку, саме у зв`язку зі звільненням працівника.

У цій справі спірні правовідносини виникли поза межами звільнення, а тому відсутній передбачений законом юридичний склад, з яким стаття 117 КЗпП України пов`язує відповідальність.

За таких обставин застосування зазначеної норми означало б розширювальне тлумачення та необґрунтоване поширення сфери її дії на випадки, не охоплені її змістом і метою запровадження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.02.2026 року у справі №400/5149/24.

З огляду на наведене та беручи до уваги ту обставину, що питання відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати (грошового забезпечення) без фактичного звільнення положеннями статі 117 КЗпП України не регламентуються, суд вважає, що у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування і виплати позивачу середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку за період з 16 травня 2018 року по 21 листопада 2025 року.

Щодо компенсації податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 168.5 статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Приписами Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі – Порядок №44), визначені умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями.

Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Так, 21.11.2025 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі64391,43 грн (всього нараховано 83625,23 грн, утримано ПДФО в сумі 15052,54 грн, зокрема) на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №460/305/25.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що відповідач всупереч вказаним вимогам Порядку №44 при нарахуванні та виплаті вказаної грошового забезпечення не нарахував та не виплатив позивачу грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, що була утримана з вказаної суми грошового забезпечення.

Таким чином, порушене право позивача в цій частині позовних вимог підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому рівноцінну грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб, утриманого із грошового забезпечення нарахованого за час служби до дня виключення зі списків особового складу на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №460/305/25.

У сукупності вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі №460/305/25.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію податку на доходи фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі №460/305/25.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області суму судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06 травня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вул. Гетьмана Полуботка, буд. 37,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 38610634)

Суддя С.М. Дуляницька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua