Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №140/15117/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/15117/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_5 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач1, в/ч НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач2, в/ч НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 (далі – відповідач3, в/ч НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні з 06.05.2022 по 21.05.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби;

зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату з 06.05.2022 по 21.05.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі – Порядок №44), з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_2 , які полягають у застосуванні з 26.05.2022 по 02.12.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби;

зобов`язання військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату з 26.05.2022 по 02.12.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_3 , які полягають у застосуванні з 13.01.2023 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби;

зобов`язання військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату з 13.01.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією та перебував на грошовому забезпеченні у військових частинах: НОМЕР_1 (06.05.2022–21.05.2022), НОМЕР_2 (26.05.2022–02.12.2022), НОМЕР_3 (13.01.2023–28.07.2023), НОМЕР_6 (29.07.2023–22.08.2023). Наказом командира в/ч НОМЕР_6 від 22.08.2023 №209 його звільнено у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку із сімейними обставинами.

13.10.2025 представником позивача подано адвокатський запит до Міністерства оборони України з проханням скерувати його до відповідних військових частин ( НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_6 ) та надати інформацію про розрахункову величину, з якої обчислювалося грошове забезпечення у 2022–2023 роках, копії карток грошового забезпечення та наказів щодо проходження служби.

Із отриманих відповідей відповідачів встановлено, що посадовий оклад, оклад за званням та інші виплати за період з 06.05.2022 по 19.05.2023 були обчислені виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704).

ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача щодо застосування при нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат із 06.05.2022 по 19.05.2023 розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року протиправними, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 попередні зміни п.4 Постанови №704 (в редакції Постанови №103) скасовано та визнано протиправними. Зокрема, визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, згідно з яким було внесено зміни до п.4 Постанови №704.

Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, тобто з 29.01.2020, діє редакція п.4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін та передбачала визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.52-53).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.59-70) представник відповідача2 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що скасування судом пункту 6 Постанови №103 не відновлюють раніше діючий порядок, оскільки чинне законодавство України не передбачає жодних випадків поняття «відновлення» в силі законів чи окремих їх норм, які у встановленому порядку втратили чинність, а тому у військової частини відсутні підстави для здійснення перерахунку виплат грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 26.02.2026 залучено до участі у справі як співвідповідачів військову частину НОМЕР_4 (далі – в/ч НОМЕР_4 , відповідач4) та військову частину НОМЕР_7 (далі – в/ч НОМЕР_7 , відповідач5) (а.с.82-83).

В/ч НОМЕР_7 через систему Електронний суд надіслала відзив на позовну, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що в період з 01.07.2022 по 30.04.2023 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 здійснювалась службовими особами фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_2 , які щомісячно надавали до в/ч НОМЕР_7 розрахунково-платіжні відомості та відповідні накази командира в/ч НОМЕР_2 , оскільки облік особового складу в/ч НОМЕР_2 не міг здійснюватися в/ч НОМЕР_7 , а проводився виключно службовими особами в/ч НОМЕР_2 . На підставі вказаних документів службовими особами фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_7 фактично здійснювалась виплата належного грошового забезпечення військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 , у тому числі і ОСОБА_1 , який проходив військову службу у вказаній військовій частині з 26.05.2022 по 02.12.2022. Фінансово-економічна служба в/ч НОМЕР_7 не здійснювала перевірку нарахувань військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 у зв`язку з тим, що згідно п.6.3. Положення про організацію спільного фінансового господарства військової частини НОМЕР_7 та військової частини НОМЕР_2 , погодженого Помічником Командувача ВМС ЗСУ 09.09.2022, відповідальність за підготовку документів та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям несе безпосередньо в/ч НОМЕР_2 . В/ч НОМЕР_7 лише перераховувала кошти на відповідні карткові рахунки, надані в/ч НОМЕР_2 , згідно з відомостями та реєстрами (а.с.90-91).

02.04.2026 в/ч НОМЕР_4 через систему Електронний суд надіслала відзив на позовну заяву, в якому заперечила позовні вимоги ОСОБА_1 з аналогічних підстав, що і в/ч НОМЕР_7 . При цьому відповідач зазначив, що в/ч НОМЕР_4 фактично здійснювалась виплата належного грошового забезпечення військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 , у тому числі і ОСОБА_1 , який проходив військову службу у вказаній військовій частині з 26.05.2022 по 02.12.2022 (а.с.103-117).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 у період з 06.05.2022 по 21.05.2022 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , з 26.05.2022 по 02.12.2022 – в/ч НОМЕР_2 , з 13.01.2023 по 28.07.2023 – у в/ч НОМЕР_3 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_8 (а.с.12-15).

При цьому в/ч НОМЕР_2 у період з 26.05.2022 по 30.06.2022 перебувала на грошовому забезпечені в/ч НОМЕР_4 , а з 01.07.2022 по 02.12.2022 - в/ч НОМЕР_7 .

Наказом командира в/ч НОМЕР_6 від 22.08.2023 №209, матроса ОСОБА_1 , водія відділення штабних машин взводу штабних машин 1 батальйону зв`язку, звільнено з військової служби у запас за частиною четвертою пункту 2 підпункту «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини – у зв`язку із наявністю дружини(чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (а.с.17).

З метою отримання інформації про нараховане та виплачене під час проходження військової служби грошове забезпечення, представником позивача 13.10.2025 було подано адвокатський запит до Міністерства оборони України, у якому просив:

скерувати даний запит за належністю, для розгляду та надання відповіді, до:

військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову службу ОСОБА_1 у період з 06.05.2022 по 21.05.2022;

військової частини НОМЕР_2 , де проходив військову службу ОСОБА_1 у період з 26.05.2022 по 02.12.2022;

військової частини НОМЕР_3 , де проходив військову службу ОСОБА_1 у період з 13.01.2023 по 28.07.2023;

військової частини НОМЕР_6 , де проходив де проходив військову службу ОСОБА_1 у період з 29.07.2023 по 22.08.2023.

Вимога адвокатського запиту стосувалась надання інформації, з якої саме розрахункової величини (зазначити її назву), передбаченої Постановою №704, було обчислено посадовий оклад, оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення, в тому числі допомогу на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, нараховані і виплачені у зв`язку із проходженням військової служби, ОСОБА_1 за період з 2022 по 2023 роки у відповідній військовій частині, де проходив службу ОСОБА_1 ; копії карток особистого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 2022-2023 роки, відповідно до періоду проходження військової служби ОСОБА_1 у конкретній вищезазначеній військовій частині; копії наказів/витягу з наказів про зарахування/переведення/звільнення ОСОБА_1 по військовій службі та з військової служби.

З відповідей в/ч НОМЕР_3 від 21.10.2025 №25/22314, в/ч НОМЕР_1 від 23.10.2025 №7/2/, отриманих за результатами розгляду адвокатського запиту, стало відомо позивачу та його представнику, що посадовий оклад, оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення, в тому числі премія, допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань нараховані і виплачені у зв`язку із проходженням військової служби в період з 06.05.2022 по 19.05.2023, обчислені виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (а.с.18-20, 26-27).

Вважаючи такі дії відповідачів щодо застосування при нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат із 06.05.2022 по 19.05.2023 розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту.

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються всіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Приписами статті 2 Закону №2011-XII визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно приписів до частини третьої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704), якою підвищено грошове забезпечення відповідних категорій осіб рядового і начальницького складу та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.

Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №103 (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та нечинним пункт 6 Постанови №103.

Наведене свідчить, що, починаючи з 29.01.2020, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі -Закон №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

З аналізу наведених правових норм висновується, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.

Таким чином, ураховуючи зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловлених, зокрема, у постановах від 19.10.2022 та від 15.06.2023 у справах №400/6214/21 та №380/13603/21 відповідно.

Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі №120/965/22-а звернув увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Так, статтями 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2481 грн та 2684 грн відповідно.

Таким чином, у періоди з 06.05.2022 по 19.05.2023 грошове забезпечення позивача та його складові мали обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023.

При вирішенні спору судом взято до уваги, що в спірні періоди проходження військової служби позивач перебував на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_1 з 06.05.2022 по 21.05.2022, в/ч НОМЕР_4 з 26.05.2022 по 30.06.2022, в/ч НОМЕР_7 з 01.07.2022 по 02.12.2022, в/ч НОМЕР_3 з 13.01.2023 по 19.05.2023.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні з 06.05.2022 по 21.05.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого у зв`язку з проходженням військової служби та зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату з 06.05.2022 по 21.05.2022 грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого у зв`язку з проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_4 , які полягають у застосуванні з 26.05.2022 по 30.06.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого у зв`язку з проходженням військової служби та зобов`язання військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату з 26.05.2022 по 30.06.2022 грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого у зв`язку з проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_7 , які полягають у застосуванні з 01.07.2022 по 02.12.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби та зобов`язання військову частину НОМЕР_7 здійснити перерахунок та виплату з 01.07.2022 по 02.12.2022 грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_3 , які полягають у застосуванні з 13.01.2023 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби та зобов`язання військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату з 13.01.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до пункту 2 Порядку №44 виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З аналізу наведених норм вбачається, що належна до виплати позивачу сума індексації грошового забезпечення відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, тому в розглядуваному випадку підлягає застосуванню Порядок №44.

Така позиція відповідає висновкам постанови Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, згідно з якими механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що нарахування та виплату грошового забезпечення слід проводити з врахуванням пункту 2 Порядку №44.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні з 06.05.2022 по 21.05.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого у зв`язку із проходження військової служби.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 06.05.2022 по 21.05.2022 грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого у зв`язку із проходження військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 , які полягають у застосуванні з 26.05.2022 по 30.06.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого у зв`язку з проходженням військової служби.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 26.05.2022 по 30.06.2022 грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого у зв`язку з проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_7 , які полягають у застосуванні з 01.07.2022 по 02.12.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_7 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2022 по 02.12.2022 грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 , які полягають у застосуванні з 13.01.2023 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 13.01.2023 по 19.05.2023 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходження військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 );

Відповідач1: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 );

Відповідач2: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 );

Відповідач3: військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 );

Відповідач4: військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_13 );

Відповідач5: військова частина НОМЕР_7 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій