Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №523/6618/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/6618/26

Провадження №1-кп/523/1454/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

05.05.2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12026162490000055 від 08 січня 2026 року із звинувачення

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, з середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 у невстановлені час, дату та місці, в порушення вимог додатку №1 пункту 1 постанови Верховної Ради України від 07 червня 1992 року №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», пунктів 1-4, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, пунктів 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року №622, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно – небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без передбаченого дозволу, придбав визнані в якості вибухових речовин та бойового припасу, відповідно, придатні до вибуху корпуси ручної осколкової гранати РГД-5, осколкової гранати F-1, а запал типу АF-11, які став зберігати у невстановленому місці, після чого близько 15 години 30 хвилин 09 лютого 2026 року, перебуваючи в буд.№5, по вул. Академіка Заболотного, в м. Одесі, узяв їх із собою та збув їх за 2000 грн ОСОБА_6 .

Обвинувачений вину у вчиненому визнав повністю та показав, що він отримав ці дві осколкові гранати із запалом в якості подарунка від знайомого, який в подальшому загинув в зоні ведення бойових дій. На початку лютого цього року він, розуміючи, що це справжні бойові припаси, права володіти та зберігати які він не мав, він продав їх іншій знайомій особі за 2000 грн. Про вчинене обвинувачений в даний час жалкує, щиро кається.

Отримавши показання обвинуваченого, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманого обвинуваченим та його захисником, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.

Таким чином суд визнає доведеним, що ОСОБА_5 у невстановлені час, дату та місці, в порушення вимог додатку №1 пункту 1 постанови Верховної Ради України від 07 червня 1992 року №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», пунктів 1-4, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, пунктів 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року №622, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно – небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без передбаченого дозволу, придбав визнані в якості вибухових речовин та бойового припасу, відповідно, придатні до вибуху корпуси ручної осколкової гранати РГД-5, осколкової гранати F-1, а запал типу АF-11, які став зберігати у невстановленому місці, після чого близько 15 години 30 хвилин 09 лютого 2026 року, перебуваючи в буд.№5, по вул. Академіка Заболотного, в м. Одесі, узяв їх із собою та збув їх за 2000 грн ОСОБА_6 , у зв`язку із чим суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Заявлені органом досудового розслідування до відшкодування з обвинуваченого процесуальні витрати в сумі 5348,40 грн, пов`язані з проведенням у справі судової експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого в заявленому розмірі.

При призначенні обвинуваченому покарання суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину в якості обставин, які пом`якшують покарання, а також констатує про відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Суд також враховує дані про ОСОБА_5 як про особу, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на спеціалізованих обліках в медичних установах, має декілька хронічних захворювань, показує про неофіційне працевлаштування в сфері будівництва.

На підставі викладеного, з урахуванням особи винуватого, тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого діяння, а також позиції прокурора, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання у виді позбавлення волі, із встановленням іспитового строку, у зв`язку із чим, до останнього необхідно застосувати положення ст.ст.75,76 КК України.

Долю долучених до матеріалів кримінального провадження речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України, із скасуванням накладеного на них арешту.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.5 ст.72 цього ж кодексу зарахувати ОСОБА_5 в строк відбутого покарання час його попереднього ув`язнення в даному кримінальному провадженні в період з 09 лютого 2026 року до 11 лютого 2026 року, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі.

На підставі ч.7 ст.72 цього ж кодексу зарахувати ОСОБА_5 в строк відбутого покарання час його перебування під цілодобовим домашнім арештом в періоди часу з 12 лютого 2026 року до 09 квітня 2026 року у співвідношенні відповідності трьох днів цілодобового домашнього арешту одному дню позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік і 6 (шість місяців).

Відповідно до пунктів 1-2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 цього ж кодексу зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати на суму 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн 40 коп.

Після набрання вироком законної сили визнані в якості речових доказів:

- мобільний телефон «Cubot X50», чоловічі кросівки «Safety Jogger» - повернути ОСОБА_5 ;

- осколки з пошкоджених внаслідок експертного дослідження корпусів ручних гранат та засобу їх підриву – знищити встановленим порядком.

Арешт, накладений на вищезазначені речові докази – скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, через Суворовський районний суд м. Одеси, впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.

Головуючий ОСОБА_1