Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №504/2698/17 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/2698/17

Провадження №2/504/62/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

Секретаря судового засідання – Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 10, смт. Доброслав, цивільну справу за позовом ПАТ «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, юридична адреса: 79026; м. Львів, вул. Ак. Сахарова, 78, проти ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом проти відповідачів, і просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0551.09.00.2055, який укладений 05.04.2013 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 208273,33 грн., звернути стягнення на предмет застави – транспортний засіб автомобіль HYUNDAI модель I 30, тип- легковий хетчбек -В, 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , двигун 1591 см.куб., реєстраційний знак НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом подальшого продажу вказаного автомобіля на умовах визначених у п.5.3, п.5.4 договору застави транспортного засобу від 05.04.2013 року, в тому числі шляхом продажу з публічних торгів, для задоволення вимог ПАТ «Кредобанк» за ціною, визначеною за процедурою виконавчого провадження.

Вирішити питання судового збору.

В обгрунтування доводів позову заявник стверджує, що 05.04.2013 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0551.09.00.2055.

За умовами кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 200109,57 грн. на строк до 01.04.2019 року.

Кредит наданий для покупки повної/часткової оплати за договором купівлі- продажу автомобіля HYUNDAI модель I 30, тип- легковий хетчбек -В, 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , двигун 1591 см.куб..

Також видано 5809,57 грн. в рахунок сплати страхування від нещасних випадків.

За змістом п. 6.1 кредитного договору виконання зобов`язання за кредитним договором забезпечується способами, які обумовлені у цьому договорі та/або до забезпечення зокрема:

Застава транспортного засобу HYUNDAI модель I 30, тип- легковий хетчбек -В, 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , двигун 1591 см.куб.

05.04.2013 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави, предметом якого є транспортний засіб HYUNDAI модель I 30, тип- легковий хетчбек -В, 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , двигун 1591 см.куб, реєстраційний знак НОМЕР_5 .

Договір посвідчений Дубенко К.М. – приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 713.

В порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконує, і станом на 18.07.2017 року її заборгованість за кредитним договором становить 208273,33 грн., з яких 191975,57 грн. тіло кредиту, 16297,76 грн. прострочені відсотки за користування кредитними коштами.

У подальшому позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 за договором купівлі- продажу відчужила на користь ОСОБА_2 автомобіль HYUNDAI модель I 30, тип- легковий хетчбек -В, 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , двигун 1591 см.куб.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 586 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про заставу» та договору застави від 05.04.2013 року здійснила відчуження автомобіля без згоди заставодержателя.

Позивач вважає, що оскільки у державному реєстрі обтяжень рухомого майна присутні відомості про обтяження вказаного автомобіля, то покупець – ОСОБА_2 не може вважатись добросовісним покупцем даного автомобіля.

Позивач вважає, що він, як обтяжувач, має приоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави.

Представник позивача просив суд розглянути справу у свою відсутність, доводи позову підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі свої заперечення щодо доводів позову суду не надіслали.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 19.03.2026 року, за згодою позивача, постановлено розгляд справи в заочному порядку.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 05.04.2013 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0551.09.00.2055.

За умовами кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 200109,57 грн. на строк до 01.04.2019 року.

Кредит наданий для покупки повної/часткової оплати за договором купівлі- продажу автомобіля HYUNDAI модель I 30, тип- легковий хетчбек -В, 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , двигун 1591 см.куб..

Також видано 5809,57 грн. в рахунок сплати страхування від нещасних випадків.

За змістом п. 6.1 кредитного договору виконання зобов`язання за кредитним договором забезпечується способами, які обумовлені у цьому договорі та/або до забезпечення зокрема:

Застава транспортного засобу HYUNDAI модель I 30, тип- легковий хетчбек -В, 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , двигун 1591 см.куб.

05.04.2013 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави, предметом якого є транспортний засіб HYUNDAI модель I 30, тип- легковий хетчбек -В, 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , двигун 1591 см.куб, реєстраційний знак НОМЕР_5 .

За умовами пункту 4.1.4 договору застави заставодавець зобов`язаний не відчужувати предмет застави у будь- який спосіб та не обтяжувати його зобов`язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу, тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом застави, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від заставодержателя.

Договір посвідчений Дубенко К.М. – приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 713.

Згідно витягу № 40335558 від 05.04.2013 року до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено обтяження автомобіля HYUNDAI модель I 30, тип- легковий хетчбек -В, 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , двигун 1591 см.куб, відомості про обтяження «заборонено відчуження», розмір основного зобов`язання 200109,57 грн., строк виконання зобов`язання 01.04.2020 року, термін дії до 05.04.2018 року.

В порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконує, і станом на 18.07.2017 року її заборгованість за кредитним договором становить 208273,33 грн., з яких 191975,57 грн. тіло кредиту, 16297,76 грн. прострочені відсотки за користування кредитними коштами.

Зі змісту інформаційного листа № 31/19795 від 18.10.2018 року Головного сервісного центру МВС України судом встановлено, що ОСОБА_1 за договором купівлі- продажу відчужила на користь ОСОБА_2 автомобіль HYUNDAI модель I 30, тип- легковий хетчбек -В, 2012 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , двигун 1591 см.куб., та 04.08.2015 року за ОСОБА_2 здійснено реєстрацію цього транспортного засобу, виданий реєстраційний знак НОМЕР_4 .

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

У частині першій статті 574 ЦК України вказано, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно із частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави (частини перша, друга статті 583 ЦК України).

У договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо) (стаття 584 ЦК України).

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частинами першою, другою, п`ятою, шостою статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі часткового виконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

У частині першій статті 591 ЦК України зазначено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Водночас, суд першої інстанції зазначає, що правове регулювання застави рухомого майна здійснюється ЦК України, Законом № 2654-ХІІ, а також спеціальним Законом № 1255-IV.

Однією з особливостей даного спору є те, що вимоги заявлені до набувача предмета застави за договором купівлі- продажу, продавцем за яким виступив заставодавець, який є боржником за основним зобов`язанням.

За частиною першою статті 27 Закону № 2654-ХІІ застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Отже, у разі переходу права власності на предмет застави у порядку спадкування обов`язок заставодавця є чинним і для спадкоємця.

У частині сьомій статті 20 Закону № 2654-ХІІ передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

З метою звернення стягнення на предмет застави обтяжувач (заставодержатель, стягувач) повинен неухильно дотримуватись порядку дій, передбаченого спеціальним для цього виду правовідносин Законом № 1255-IV.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 23 Закону № 1255-IVвідповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об`єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Згідно з частинами першою - третьою статті 24 Закону № 1255-IVзвернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Частиною четвертою статті 43 Закону № 1255-IVвизначено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру обтяжень на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Порядок реалізації предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду визначений в статті 25 Закону № 1255-IV.

У частині першій цієї статті вказано, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Тобто Законом № 1255-IV встановлені певні зобов`язання заставодержателя на виконання дій до звернення з позовом до суду.

Однак не передбачено жодних негативних наслідків невиконання такого зобов`язання при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, на час звернення позивача з позовом, ЦПК України у чинній на той час редакції також не передбачав негативних наслідків у вигляді залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі у зв`язку з недотриманням вимог щодо повідомлення усіх заставодержателів про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (статті 118, 119, 121, 122 ЦПК України в редакції на серпень 2017 року).

Тому суд першої інстанції приймає до уваги, що невиконання вимог частини першої статті 25 Закону № 1255-IV не впливало на можливість суду відкрити провадження у справі.

У пункті 4 частини другої статті 25 Закону № 1255-IVпередбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

А в частині третій вказаної статті зазначено, що якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Разом з тим в матеріалах справи, що переглядається, відсутній витяг з Державного реєстру обтяжень на підтвердження реєстрації в цьому реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження для перевірки виконання вимог, передбачених частиною третьою статті 24 Закону № 1255-IV.

При цьому у витязі з Державного реєстру обтяжень станом на 05 квітня 2013 року вказано, що звернення стягнення не зареєстровано.

Відповідного витягу з актуальною інформацією про реєстрацію звернення стягнення на момент подачі позову представник позивача суду не надав.

У матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення позивачем інших обтяжувачів про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет застави, як того вимагає частина перша статті 25 Закону № 1255-IV.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/29241/13-ц (провадження № 14-118цс18) за позовом про звернення стягнення на предмет застави, стягнення грошових коштів вказано, що оскільки позивач не виконав вимог, передбачених статтею 24 Закону № 1255-ІV та не надав витягу з Державного реєстру обтяжень на підтвердження наявності чи відсутності інших обтяжувачів для перевірки виконання вимог, передбачених статтею 25 зазначеного Закону, суди зробили правильний висновок про відмову в задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет застави.

Також у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18) за позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.

Підстав для відступу від наведених правових висновків Верховного Суду не має.

Повертаючись до цієї справи суд констатує, що оскільки не встановлено факту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, а також факту надіслання іншим обтяжувачам повідомлення про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет застави, що свідчить про недотримання позивачем процедури звернення стягнення на заставлене майно, тому це є підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на заставлене майно саме з цих підстав, оскільки у протилежному випадку можуть бути порушені права інших заставодержателів і такі порушення можуть бути невідновними.

Судові витрати:

Оскільки у позові відмовлено, то судовий збір слід віднести на рахунок позивача (ст. 141 ЦПК України).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 583,589 ЦК України, ст.ст. 53, 55, 141, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ПАТ «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, юридична адреса: 79026; м. Львів, вул. Ак. Сахарова, 78, проти ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про звернення стягнення на предмет застави, - залишити без задоволення.

Судовий збір віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заява про перегляд заочного рішення подається у письмовій формі до Доброславського районного суду Одеської області.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом 30 днів від дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя В. К. Барвенко