Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №504/1968/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/1968/25

Провадження №2/504/1185/26

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря- Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, сщ. Доброслав, позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 проти Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області код ЄДРПОУ: 04379746, про встановлення юридичного факту, та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

Адвокат Ковальчук О.О., діючи в інтересах та за дорученням пана ОСОБА_2 , у травні 2025 року звернувся до суду із позовом проти Фотнанської сільської ради Одеського району Одеської області, у подальшому змінивши предмет позову, в остаточній редакції позову просив суд:

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , постійно проживав на момент смерті із спадкодавцем гр. ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати за ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер: 5122780200:01:001:1408, площею – 0,07 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та що знаходиться: в АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1242733351227 В обгрунтування вимог позову заявник стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 81 рік померла його мати – ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 15 червня 2019 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, було видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 та складено відповідний актовий запис № 6488.

Після її смерті залишилась - земельна ділянка кадастровий номер: 5122780200:01:001:1408, з цільовим призначенням, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та за адресою: АДРЕСА_1 .

02 вересня 2021 року за вих. № 567/01-16 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. своїм листом повідомила заявника, що він не зможе отримати свідоцтво про право на спадщину за Законом, оскільки він пропустив строк прийняття спадщини.

Проте заявник стверджує, що на час смерті своєї матері він постійного проживав разом з

нею та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Заявник вказує, що вказані обставини підтверджуються наданими доказами до цієї позовної заяви, тому з метою реалізації свого права на отримання спадкового майна вимушений звернутись до суду з цим позовом.

Короткий зміст заперечень відповідача:

Представник Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області проти позову заперечував та подав відповідний відзив.

На думку представника відповідач, вказані доводи позивача не відповідають фактичним обставинам, а позивач намагається ввести суд та відповідача в оману.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р., свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач не подав заяву у строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з цим позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 185/9807/19 (провадження № 61-11410св20) зазначено: "суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.

В даному випадку, суд не може приймати рішення про визнання права власності на земельну ділянку, яке належить до компетенції нотаріуса, оскільки позивачем не було вжито всіх можливих заходів щодо отримання свідоцтва про спадщину в позасудовому порядку.

За таких обставин, Фонтанська сільська рада вважає що позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав та просить суд відмовити в їх задоволенні. Рух справи в суді першої інстанції:

Ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 23.05.2025 року позовну заяву залишено без руху.

У липні 2025 року позивач недоліки позову в цілому усунув.

Ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 03.07.2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 30.03.2026 року закрито підготовче провадження а справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання сторони не з`явились, повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи по суті належним чином, зокрема шляхом надсилання електронних повісток через систему електронний суд.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у свою відсутність, доводи позову підтримав у повному обсязі.

Встановлені судом фактичні обставини справи:

За життя ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка кадастровий номер: 5122780200:01:001:1408, площею – 0,07 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та що знаходиться: в АДРЕСА_1 , що встановлено судом зі змісту Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1242733351227.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що встановлено судом зі змісту свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 15.06.2019 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Після її смерті відкрилась спадщина.

ОСОБА_2 є сином спадкодавеці – ОСОБА_3 , тому відноситься до кола спадкоємців першої черги за законом.

На момент смерті спадкодавеця проживала разом із своїм сином ОСОБА_2 у місті Одесі, оскільки вона мала похилий вік, потребувала стороннього догляду та піклування.

Вказане повністю доведено матеріалами справи.

ОСОБА_2 звернувся до органу нотаріату із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері, однак листом приватного нотаріуса Джулай С.В. від 02.09.2021 року № 567/01-16 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Релевантні джерела права:

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом, чи за законом, має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що факт постійного проживання ОСОБА_2 зі своєю мамою ОСОБА_3 на день смерті останньої, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Даний факт, за встановленням якого звертається заявник має юридичне значення, оскільки визначає його право спадкування і інакше, як у судовому порядку не може бути встановлений, а отже вимоги заявника слід задовольнити.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Виходячи зі змісту положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Суд вважає, що право власності спадкодавеці на вказану вище земельну ділянку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1242733351227, у нотаріальному порядку оформити свої спадкові права заявник можливість вичерпав, тому це право безумовно підлягає успадкованню заявником у судовому порядку.

Отже позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Доводи заперечень відповідача на думку суду першої інстанції є помилковими, оскільки в даному випадку заявник обрав інший спосіб захисту (встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент смерті) за позов про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, що відповідає як нормам матеріального так і процесуального права.

Судові витрати:

Питання судових витрат у позові не порушувалось, підстав для їх розподілу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2,4,7,9,10,76-81,141,258,259,263, 264, 265,268,273, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Ковальчука Олега Олександровича в інтересах ОСОБА_2 проти Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області код ЄДРПОУ: 04379746, про встановлення юридичного факту, та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , постійно проживав на момент смерті із спадкодавцем гр. ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати за ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер: 5122780200:01:001:1408, площею – 0,07 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та що знаходиться: в АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1242733351227.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. К. Барвенко