Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №464/9130/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/9130/25

пр.№ 2/464/757/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретаря судового засідання Ільницької О.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканності ділової репутації, наступну інформацію, опубліковану ОСОБА_2 на своїй сторінці «Facebook» о 10 год. 31 хв. 24.09.2025 року: «!Застереження для колег! Будьте обережні у співпраці з особою, яка орендувала житло та залишила після себе жахливий стан квартири, борги за комунальні послуги та не прибране приміщення. Самовільно завела в квартирі чотирьох котів без згоди власників. Має практику «втікати» з квартири, не розрахувавшись. Посилається на роботу в адвокатській конторі та використовує адвокатське свідоцтво для шантажу. Може залякувати несплатою податків, тому у разі співпраці рекомендується брати оплату виключно на ФОП. За своєю поведінкою дуже нагадує аферистку, яка прикривається статусом адвоката. !Будьте пильні! Перевіряйте таких орендарів заздалегідь та за можливості уникайте співпраці. Контакт особи +380961419179 ОСОБА_1 »; Зобов`язати ОСОБА_2 в 5-ти денний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати у той самий спосіб таку, що не відповідає дійсності, порочить честь, гідність, принижує ділову репутацію ОСОБА_1 поширену ОСОБА_2 інформацію, шляхом опублікування допису на її сторінці «Facebook» наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год. 31 хв. мною, ОСОБА_2 , на сторінці «Facebook» були опубліковані недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1 , а саме «!Застереження для колег! Будьте обережні у співпраці з особою, яка орендувала житло та залишила після себе жахливий стан квартири, борги за комунальні послуги та не прибране приміщення. Самовільно завела в квартирі чотирьох котів без згоди власників. Має практику «втікати» з квартири, не розрахувавшись. Посилається на роботу в адвокатській конторі та використовує адвокатське свідоцтво для шантажу. Може залякувати несплатою податків, тому у разі співпраці рекомендується брати оплату виключно на ФОП. За своєю поведінкою дуже нагадує аферистку, яка прикривається статусом адвоката. !Будьте пильні! Перевіряйте таких орендарів заздалегідь та за можливості уникайте співпраці. Контакт особи +380961419179 ОСОБА_1 »; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 1 000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 391,36 грн.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 05.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 20.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, дала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просила позов задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином, причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.08.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності Шефтера Саймона НОР 268343 № 1215, витяг про реєстрацію № 42632920 від 31.08.2020 року було укладено договір оренди нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди від 04.08.2022 року, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме майно (надалі – об`єкт оренди), а саме: 1 – кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкту оренди – 45,5 м.кв. Стан об`єкта оренди, на момент передачі в оренду: відповідає всім санітарним і технічним вимогам, придатний для користування згідно п. 1.2. договору, не потребує ремонту.

Згідно з п. 1.2. договору оренди від 04.08.2022 року, мета оренди: використання об`єкту оренди для проживання 1 людини: ОСОБА_1 з двома котиками.

Пунктом 3.1. договору оренди від 04.08.2022 року передбачено, що щомісячна орендна плата за користування об`єктом оренди за погодженням сторін становить 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. Оплата за оренду квартири буде здійснюватися у гривнях протягом всього терміну оренди. Якщо долар зросте більше 45 грн. за 1 долар США, вартість орендної плати буде змінено згідно коефіцієнту підняття. Орендна плата включає в себе лише плату за користування об`єктом оренди та не включає в себе вартість комунальних послуг: квартплата, загальне освітлення квартири, вартість водопостачання та газопостачання, телефон, Інтернет. Суму платежів за комунальні послуги орендар сплачує самостійно щомісяця згідно виставлених рахунків та показників лічильників.

Відповідно до п. 3.3. договору оренди від 04.08.2022 року, орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший місяць авансом 16 000 (шістнадцять тисяч) грн.,00 коп., в день підписання договору оренди. Страховий платіж в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн., 00 коп. орендар сплачує в день підписання акту приймання-передачі об`єкту оренди. Страховий платіж є гарантною сумою для орендодавця і повертається орендарю в день виселення в разі, якщо не буде жодних пошкоджень майна з вини орендаря або заборгованості по КП або інших обставин, що виникає з вини орендаря. Договір оренди вступає в силу і орендна плата починає нараховуватися з 07 серпня 2022 року.

Пунктом 2.3. договору оренди від 04.08.2022 року встановлено, що об`єкт оренди, переданий орендарю, повертається орендодавцю не пізніше 1 (одного) дня після закінчення терміну дії договору (якщо між сторонами не досягнуто згоди про укладення нового договору оренди об`єкту оренди або в разі його дострокового розірвання) за актом приймання-передачі, звіреним з актом приймання-передачі, зазначеним в п. 2.1. цього договору, разом з отриманим (у випадку передачі) від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном в стані не гіршому, ніж на момент підписання даного договору, з урахуванням фізичного зносу.

04.08.2022 року між позивачкою та відповідачкою було підписано акт приймання-передачі об`єкту оренди, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування на умовах оренди квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У січні 2024 року через орендарів сусідньої квартири, яка також належить ОСОБА_3 на праві власності, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , позивачці був переданий новий договір оренди нерухомого майна від 04.01.2024 року.

Відповідно до п.1.1. договору оренди від 04.01.2024 року, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме майно (надалі - об`єкт оренди), а саме: 1 – кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкту оренди - 45,5 м.кв. Стан об`єкта оренди, на момент передачі в оренду: відповідає всім санітарним і технічним вимогам, придатний для користування згідно п. 1.2. договору, не потребує ремонту.

Згідно з п. 1.2. договору оренди від 04.01.2024 року, мета орендного використання об`єкту оренди - для проживання 1 людини ОСОБА_1 з двома котиками.

Пунктом 3.1. договору оренди від 04.01.2024 року встановлено, що щомісячна орендна плата за користування об`єктом оренди становить 13 000 (тринадцять тисяч) грн., 00 коп. Договір оренди вступає в силу з 04 січня 2024 року.

Акт приймання-передачі об`єкта оренди в рамках дії договору оренди від 04.01.2024 року позивачці для підписання не передавався. Тобто, фактично новий договір оренди від 04.01.2024 року був підписаний сторонами, проте факт передачі об`єкта оренди за цим договором актом оформлений не був.

Згідно наданих позивачкою доказів, а саме листування між позивачкою та відповідачкою в месенджері «Telegram», що підтверджується Звітом за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, підготовленим ТОВ «ЦЕНТР КОМПЕТЕНЦІЇ «ВЕБ-ФІКС» від 16.10.2025 №263/2025-3B, через 20 місяців з дня підписання договору оренди від 04.01.2024 року, відповідачка помітила свою помилку в договорі оренди в частині суми орендної плати, через що між позивачкою та відповідачкою виник конфлікт, що призвів до виселення позивачки. Позивачка намагалася владнати це питання мирним шляхом, натомість у відповідачки вже виникла жорстка особиста неприязнь до позивачки і вона відмовилася від конструктивного діалогу для знаходження компромісу.

24.09.2025 року позивачка звільнила об`єкт оренди, однак відповідачка не з`явилася для прийняття об`єкту оренди, приславши свого підлеглого. Оскільки на момент звільнення квартири не оплаченими буле лише комунальні послуги за останній місяць проживання позивачки в квартирі, тобто за серпень 2025 року, позивачкою було запропоновано вираховувати суму комунальних послуг із страхової суми яка підлягала поверненню позивачці. Відповідачка відмовилася вираховувати зазначену суму за комунальні послуги із страхового платежу, повертати страховий платіж і вимагала щоб позивачка негайно залишила об`єкт оренди, при цьому ані відповідачка, ані її підлеглий не надали позивачці для підписання акт приймання-передачі об`єкта оренди, чим порушили п. 2.3. договорів оренди. Позивачка вимушена була передати підлеглому відповідачки ОСОБА_4 ключі від квартири та залишити об`єкт оренди без підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Вже після того, як позивачка залишила квартиру, відповідачка о 10:30 написала в месенджері «Telegram» повідомлення наступного змісту: «Пробачте, але змушена попередити своїх колег. !Застереження для колег! Будьте обережні у співпраці з особою, яка орендувала житло та залишила після себе жахливий стан квартири, борги за комунальні послуги та не прибране приміщення. Самовільно завела в квартирі чотирьох котів без згоди власників. Має практику «втікати» з квартири, не розрахувавшись. Посилається на роботу в адвокатській конторі та використовує адвокатське свідоцтво для шантажу. Може залякувати несплатою податків, тому у разі співпраці рекомендується брати оплату виключно на ФОП. За своєю поведінкою дуже нагадує аферистку, яка прикривається статусом адвоката. !Будьте пильні! Перевіряйте таких орендарів заздалегідь та за можливості уникайте співпраці. Контакт особи +380961419179 ОСОБА_1 ». До цього повідомлення було прикріплено 2 фото позивачки.

Після цього повідомлення, о 10:31 відповідачкою було надіслано позивачці повідомлення наступного змісту: «До зустрічі в суді). І соц мережі також таке буду виставляти», зазначена переписка підтверджується Звітом за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, підготовленого ТОВ «ЦЕНТР КОМПЕТЕНЦІЇ «ВЕБ-ФІКС» від 16.10.2025 №263/2025-3B.

Відповідачка опублікувала на своїй сторінці «Facebook» публікацію: !Застереження для колег! Будьте обережні у співпраці з особою, яка орендувала житло та залишила після себе жахливий стан квартири, борги за комунальні послуги та не прибране приміщення. Самовільно завела в квартирі чотирьох котів без згоди власників. Має практику «втікати» з квартири, не розрахувавшись. Посилається на роботу в адвокатській конторі та використовує адвокатське свідоцтво для шантажу. Може залякувати несплатою податків, тому у разі співпраці рекомендується брати оплату виключно на ФОП. За своєю поведінкою дуже нагадує аферистку, яка прикривається статусом адвоката. !Будьте пильні! Перевіряйте таких орендарів заздалегідь та за можливості уникайте співпраці. Контакт особи НОМЕР_1 ОСОБА_1 ». До цієї публікації було прикріплено 2 фото позивачки.

Відповідачка має відкритий профіль у соціальній мережі «Facebook», отже усвідомлено опублікувала інформацію, яка була публічно доведена до відома невизначеного кола осіб. Це підтверджується звітом за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту вебсторінок у мережі Інтернет ТОВ «ЦЕНТР КОМПЕТЕНЦІЇ «ВЕБ-ФІКС» від 16.10.2025 №263/2025-3B.

25.09.2025 року позивачкою було надіслано на адресу відповідачки та власника квартири лист-вимогу № 1 та акт прийому-передачі об`єкта оренди від 24.09.2025 року, в якому позивачка просила підписати акт прийому-передачі об`єкта оренди та направити їй один підписаний примірник, а також просила надати письмові обґрунтовані пояснення причин та правових підстав не повернення їй страхового платежу в розмірі 16 000 грн.

Позивачка, 26.09.2025 року звернулася до Львівського РУ № 1 ГУ НП у Львівській області із заявою про порушення її прав як орендаря та просила органи досудового розслідування перевірити факти викладені в даній заяві.

Згідно довідки про результати проведення перевірки за зверненням громадянки ОСОБА_1 від 20.10.2025 року, встановлено: «В ході проведення перевірки було проведено співбесіду із гр. ОСОБА_1 , а також відібрано письмові пояснення в якому гр. ОСОБА_1 зазначила, що рієлтор п. Ніна, звинуватила заявницю у неправильній оплаті послуг за оренду квартири по АДРЕСА_1 , хоча оплату гр. ОСОБА_1 здійснювала відповідно до договору оренди нерухомого майна від 04.01.2024 року в сумі 13 000 грн. Теж гр. ОСОБА_1 зазначила, що п. ОСОБА_5 розмістила у соціальних мережах оголошення, яке порушує її честь та гідність, п. ОСОБА_5 якому вказує, що гр. ОСОБА_1 утримувала чотирьох котів без згоди власниці, а також залишила жахливий стан квартири та борги за несплату комунальних послуг. Зі слів гр. ОСОБА_1 боргів за несплату комунальних послуг у неї ніколи не було, а проживала вона разом із двома котиками, які зазначені у договорі про оренду нерухомого майна. Також було здійснено вихід за адресою та проведено бесіду із гр. ОСОБА_6 , остання повідомила, що гр. ОСОБА_1 за даною адресою проживала близько 3-х років разом із двома котиками, а квартиру завжди утримувала у належному стані. Також було проведено розмову із гр. ОСОБА_7 , яка повідомила, що комунальні платежі гр. ОСОБА_1 завжди сплачувала вчасно, а квартиру утримувала у прибраному стані, оскільки гр. ОСОБА_7 неодноразово була очевидцем цього, через те, що годувала котиків під час відряджень, гр. ОСОБА_1 . Дана подія підпадає під регулювання Цивільного кодексу України, оскільки стосується порушення цивільних прав та інтересів. Відповідно до чинного законодавства, кожна особа має право на захист своїх прав, свобод та інтересів у разі їх порушення. Тому ініціатор звернення має право звернутися до суду з метою вирішення спору в межах цивільно-правових відносин».

27.09.2025 року позивачка направила на адресу відповідачки лист-вимогу № 3, в якому позивачка просила відповідачку спростувати допис, який був опублікований відповідачкою на її сторінці у «Facebook», як такий, що містить наклеп.

Однак, відповідачкою не було надано жодної відповіді на ці листи.

На день звернення з позовною заявою до суду, опубліковані відповідачкою публікації залишаються невидаленими, відповідачка не принесла вибачень та не надала спростувань.

Позивачка вважає твердження відповідачки завідомо неправдивими, такими, що не відповідають дійсності, а тому порушують гарантовані Конституцією України, Цивільним кодексом України права позивачки на повагу і недоторканість честі, гідності та ділової репутації. Також поширенням зазначеної вище інформації відповідачка створює негативну соціальну оцінку особи позивача в очах оточуючих, порушивши її честь, гідність та ділову репутацію, оскільки позивач займається адвокатською діяльністю, є керівником Адвокатського бюро «ОЛЕНИ СІТАРЧУК», що висуває особливі вимоги до її моральних якостей та професійної етики, а поширення недостовірних відомостей ставить під сумнів її доброчесність перед клієнтами, партнерами та колегами, формує хибне уявлення про її діяльність та нівелює багаторічні зусилля позивачки розбудови позитивного ділового іміджу.

Вказана інформація доведена до відома користувачів мережі Інтернет, що є доведеним фактом, та така спірна інформація з огляду на її зміст безсумнівно порушує особисті немайнові права і завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам позивачки.

Судом встановлено, що вислови, викладені у дописі, є фактичним твердженням, оскільки вони можуть бути перевірені на предмет їх дійсності щодо істинності фактів і вони є недостовірними з огляду на те, що фактичних доказів на підтвердження достовірності таких висловлювань не існує.

Зміст публікації відповідачки є образливим, заздалегідь упередженим та спрямованим на формування негативного іміджу і негативного суспільного ставлення до позивачки, псує ім`я позивачки в думках партнерів, друзів, колег по роботі, клієнтів, з точки зору додержання позивачкою загальновизнаних правил поведінки, принципів людської моралі.

Позивачка зазначає, що зазнала значних моральних страждань у зв`язку з поширенням неправдивої інформації про неї. Ця публікація завдала їй репутаційної шкоди та спричинили низку негативних емоційних переживань, що ускладнює виконання нею своїх обов`язків, що спрямовані на надання професійної правничої допомоги. Негативний інформаційний фон сприяє формуванню у суспільства упередженого ставлення до Позивача, що може вплинути на її професійну діяльність та подальшу кар`єру.

Оскільки позивачка винаймає житло у м. Львові, поширений відповідачкою допис викликав в позивачки великий стрес та емоційну напругу, позивачка при пошуку та наймі нового житла змушена була витрачати значні зусилля на спростування неправдивої інформації про неї та захист своєї репутації. У зв`язку з оприлюдненням відповідачкою недостовірної, неправдивої та такої, що порушує право позивачки на гідність, честь та ділову репутацію, інформації, позивачка звернулася за захистом та поновленням своїх прав до суду.

Відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом на надання доказів та не надала суду жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували її твердження викладені в публікації на своїй сторінці «Facebook».

Відповідно до статей 3, 32 Конституції України, людина, її честь та гідність визнаються найвищими соціальними цінностями і кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до Преамбули Загальної Декларації прав людини визнання гідності, яка властива всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У ст. 201 ЦК України зазначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

За приписами ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти.

З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб; підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Статтею 275 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

За змістом ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст. 1 Закону України «Про інформацію»).

Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 11 Закону України «Про інформацію»).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співвжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Враховуючи зазначені положення, суд зазначає: а) поширена відповідачкою на своїй сторінці «Facebook» інформація про позивачку була доведена до відома більше, як одній особі; б) поширена відповідачкою інформація стосується безпосередньо позивачки, більш того, відповідачкою було поширено контрактний номер телефону позивачки та розміщено дві фото позивачки; в) поширена відповідачкою інформація про позивачку є недостовірною та не відповідає дійсності; г) поширена відповідачкою інформація про позивачку порушує особисті немайнові права позивачки, завдає шкоди особистим немайновим благам позивачки, перешкоджає позивачці повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Такі дії відповідачки щодо розповсюдження недостовірної інформації про позивачку на своїй сторінці «Facebook» не є випадковими, а мають характер цілеспрямованого правопорушення. У даному випадку наявна повна сукупність юридичних фактів, що формують склад цивільного правопорушення, а саме: факт поширення інформації, її недостовірність, порушення особистих немайнових прав позивачки та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачки і завданою шкодою. Слід урахувати, що характер дій відповідачки та відсутність з її сторони доказів про перевірку достовірності інформації перед її оприлюдненням, свідчать про умисний характер таких дій, тобто, про наявність в її діях вини.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Судом встановлено, що опублікований відповідачкою допис є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями, адже відповідачка не просто оцінює якісь факти, що стосуються особи позивачки, вона навмисно вигадує факти, звинувачуючи позивачку у вчиненні аморальних діянь, що суперечать загальноприйнятим у суспільстві нормам. Відповідно, такі фактичні твердження порушують охоронюване законом прав позивачки на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Тягар доведеності достовірності інформації, поширеної про іншу особу, лежить на тому, хто поширив таку інформацію, позивачка лише доводить сам факт її поширення.

Згідно із ч.2 ст.30 Закону України «Про інформацію", оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 200/20351/18 (провадження № 61-21258св19) вказано, що «вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

За загальновизнаними визначеннями честь - це суспільна оцінка моральних і духовних якостей людини; гідність це самооцінка особою своїх моральних і соціальних якостей; честь є мірою гідності особи, отже, ці категорії взаємопов`язані; репутація це суспільно-позитивна оцінка соціальних якостей людини; ділова репутація це суспільно-позитивна оцінка трудових, професійних якостей особи, виконання взятих на себе зобов`язань, почуття відповідальності за виконану роботу; ділова репутація і це більш вузьке поняття ніж честь або репутація, оскільки охоплює оцінку особи лише у сфері суспільно-виробничих відносин.

Під приниженням честі та гідності фізичної особи розуміється поширення недостовірної інформації про таку особу, членів її сім`ї або близьких родичів, внаслідок чого вона зазнала фізичних чи душевних страждань.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження щодо позивача. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, при розгляді справи суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).

У пункті 6.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 викладено правовий висновок про те, що не можна визнати інформацію такою, що має характер оціночних суджень, якщо ця інформація стосується конкретних подій, конкретної особи (позивача) та подається як установлений факт, тобто повідомляється чітко, точно та є констатацією факту.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (Постанови Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/13556/18, від 21.11.2019 у справі № 927/791/18, від 18.03.2021 у справі № 927/791/18).

Враховуючи зміст поширеної відповідачем інформації, не доведеність її достовірності, суд дійшов висновку, що така інформація є недостовірною, негативною, такою, що принижує та порочить честь позивача в очах оточуючих, колег, керівництва та оточення, а враховуючи те, що вона працює, і її ділову репутацію. Дана інформація створює у оточуючих викривлене уявлення про моральні якості позивача, в тому числі і як добропорядної громадянки.

Стосовно позовних вимог про стягнення коштів моральної шкоди з відповідачки суд зазначає наступне.

Стаття 23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Закон пов`язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи.

Стаття 23 ЦК України встановлює, яку форму може набувати моральна шкода, та в яких випадках вона може бути заподіяна особі. Перелік не має вичерпного характеру.

Оскільки моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової шкоди, ЦК не встановлює ні мінімального, ні максимального розміру відшкодування моральної шкоди. Безумовно, моральну шкоду неможливо компенсувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового вираження щиросердечного болю, честі, гідності особи, тому будь-який її розмір буде мати суто умовне вираження. Критерії оцінки, якими можна керуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, різноманітні. Головне - щоб за їх допомоги можна було вимірити глибину і тривалість страждань (для людей).

Оскільки відшкодування моральної шкоди є компенсацією за втрати немайнового характеру, вона відшкодовується одноразово.

Крім того, за умовами ч. 1 ст. 31 Закону України «Про інформацію», у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Так рішенням від 27.07.2004 р. по справі "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.

Враховуючи, що під час судового розгляду встановлено те, що поширення відповідачкою щодо ОСОБА_1 інформації образливого характеру принижує її честь, гідність та ділову репутацію, керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки про стягнення з відповідачки компенсації моральної шкоди, підлягають задоволенню у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачкою судові витрати підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265, 280, 354 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди – задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканності ділової репутації, наступну інформацію, опубліковану ОСОБА_2 на своїй сторінці «Facebook» о 10 год. 31 хв. 24.09.2025 року: «!Застереження для колег! Будьте обережні у співпраці з особою, яка орендувала житло та залишила після себе жахливий стан квартири, борги за комунальні послуги та не прибране приміщення. Самовільно завела в квартирі чотирьох котів без згоди власників. Має практику «втікати» з квартири, не розрахувавшись. Посилається на роботу в адвокатській конторі та використовує адвокатське свідоцтво для шантажу. Може залякувати несплатою податків, тому у разі співпраці рекомендується брати оплату виключно на ФОП. За своєю поведінкою дуже нагадує аферистку, яка прикривається статусом адвоката. !Будьте пильні! Перевіряйте таких орендарів заздалегідь та за можливості уникайте співпраці. Контакт особи +380 (96) 141 9179 ОСОБА_1 ».

Зобов`язати ОСОБА_2 в 5-ти денний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати у той самий спосіб таку, що не відповідає дійсності, порочить честь, гідність, принижує ділову репутацію ОСОБА_1 поширену ОСОБА_2 інформацію, шляхом опублікування допису на її сторінці «Facebook» наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год. 31 хв. мною, ОСОБА_2 , на сторінці «Facebook» були опубліковані недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1 , а саме: «!Застереження для колег! Будьте обережні у співпраці з особою, яка орендувала житло та залишила після себе жахливий стан квартири, борги за комунальні послуги та не прибране приміщення. Самовільно завела в квартирі чотирьох котів без згоди власників. Має практику «втікати» з квартири, не розрахувавшись. Посилається на роботу в адвокатській конторі та використовує адвокатське свідоцтво для шантажу. Може залякувати несплатою податків, тому у разі співпраці рекомендується брати оплату виключно на ФОП. За своєю поведінкою дуже нагадує аферистку, яка прикривається статусом адвоката. !Будьте пильні! Перевіряйте таких орендарів заздалегідь та за можливості уникайте співпраці. Контакт особи +380 (96) 141 9179 ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 1 000, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3391,36 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 01.05.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Головуючий Мичка Б.Р.