Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №333/1277/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1277/26

Провадження № 2-а/333/45/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 травня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Шевчук Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позовна заява обґрунтована тим, що у листопаді 2025 року він дізнався, що постановою №325, складеною 09.04.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Вказану постанову він вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, враховуючи таке.

1)Він не є суб`єктом правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки на дату винесення постанови він вже був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 (призваний 06.04.2025 року);

2)В його діях відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так як він мав військовий квиток серії НОМЕР_4 , виданий 05.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

3)Постанову винесено без його участі;

4)Відсутні докази на підтвердження факту не пред`явлення ним військово-облікового документу, та не надано фото і відео фіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів;

5)Провадження у справах про адміністративні правопорушення є багатостадійним і включає, зокрема, стадію оскарження постанови, яка є складовою такого провадження.

Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 4316-IX, (надалі – Закону № 4316-IX), який набрав чинності 17.04.2025 року, доповнив ст. 247 Кодекс України про адміністративні правопорушення пунктом 10, відповідно до якого проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження за ст. 210, 210-1 КУпАП, є обставиною, що виключає провадження у справі; розпочате провадження підлягає закриттю.

Оскільки позов про оскарження постанови № 325 від 09.04.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП подано після набрання чинності зазначеними змінами, до спірних правовідносин підлягає застосуванню нова редакція ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, позивач просить постанову №325 від 09.04.2025 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Ухвалою суду від 03.02.2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі задоволено, а саме: зупинено стягнення за виконавчим провадженням №79272676, відкритого на підставі постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення 09.04.2025 року №325 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, до набрання рішенням законної сили у справі №333/1277/26.

Ухвалою суду від 05.02.2026 року поновлено Чуднівцю процесуальний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

27.02.2026 року до суду від представника відповідача Сухової Н.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві зазначено, що 05.04.2025 під час зупинення ОСОБА_1 було встановлено відсутність у нього військово-облікових документів. Представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 спільно з працівниками поліції складено акт про відсутність у нього військово-облікового документа, у тому числі в електронній формі, а також здійснено відеофіксацію відповідних обставин.

У відповідності до п. 2 розділу IV Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, строк зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 днів з дати завантаження, а тому строк зберігання вищевказаного відеозапису закінчився.

У зв`язку з невиконанням позивачем законних вимог уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_4 його було доставлено до місця розташування вказаного ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час перевірки встановлено, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 значиться як особа, не приписана (не закріплена) до жодного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У відношенні позивача штаб-сержантом 3 категорії групи військового обліку сержантів солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_5 головним сержантом ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення №325 про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Під час складання протоколу ОСОБА_1 надав пояснення, з яких вбачається, що військово-обліковий документ він з собою не мав, так як вони залишилися в 3НТУ в 2001 році, коли він пішов в академічну відпустку за сімейними обставинами. З протоколом останній погодився, претензій не мав.

В процесі складання протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та доведено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення під особистий підпис.

Справу було призначено до розгляду на 09.04.2025 року о 10 год. 00 хв.

Враховуючи, що ОСОБА_1 оповіщений своєчасно про місце, дату та час розгляду справи та від нього не надійшло жодних клопотань, справу було розглянуто по суті.

Копія постанови №325 від 09.04.2026 року була направлена на адресу ОСОБА_1 .

Твердження позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення спростовується відеозаписом, здійсненим під час складання протоколу.

Факт призову ОСОБА_1 не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення до призову на військову службу під час мобілізації.

Закон № 4316-IX набрав чинності 17.04.2025, тобто після притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а відтак не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи та маючи примірник протоколу, позивач мав можливість повідомити про наявність поважних причин неявки, зокрема засобами телефонного зв`язку.

Розгляд адміністративної справи за відсутності особи, яка належним чином повідомлена про її розгляд та до початку судового засідання не подала жодних документів чи повідомлень про поважні причини неявки, є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Посилаючись на викладене, представник відповідача зазначає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

У судове засідання, призначене на 04.05.2026 року, позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив.

28.04.2026 року у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Додатково зазначив, що на момент перевірки у нього не було військово-облікових документів. Водночас, представник ТЦК зазначив, що після того як він буде мобілізований цей протокол скасують і жодних наслідків для нього не буде.

Представник відповідача Сухова Н.В. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, та відзив на позовну заяву.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За приписами ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що 05.04.2025 року штаб-сержантом 3 категорії групи військового обліку сержантів солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_5 головним сержантом ОСОБА_3 складено протокол №325 про адміністративне правопорушення від 05.04.2025 року, в якому зазначено, що 05.04.2025 року о 07 год. 20 хв. у період мобілізації ОСОБА_1 не мав при собі та відмовився пред`явити свій військово-обліковий документ на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В протоколі містяться пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких його було зупинено по АДРЕСА_3 співробітниками поліції та ТЦК, з метою перевірки військово-облікових документів. Зазначені документи при собі він не мав, оскільки вони залишилися в ЗНТУ в 2001 році, коли він оформив академічну відпустку за сімейними обставинами. З протоколом ОСОБА_1 погодився, претензій не мав.

Також останнього було повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 09.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , каб. №1, про що свідчить його підпис під вказаною інформацією.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено акт про відсутність військово-облікового документу від 05.04.2025 рокускладений стосовно ОСОБА_1 , а також відеозапис, здійснений під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. На зазначеному відеозаписі ОСОБА_1 надає пояснення, аналогічні тим, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Розгляд справи відбувся 09.04.2025 року.

09.04.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 винесено постанову №325 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Згідно з постановою суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що 05.04.2025 року у АДРЕСА_4 ОСОБА_1 у період мобілізації не мав при собі військово-облікового документа та відмовився пред`явити його на вимогу представників ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Дії ОСОБА_1 у мотивувальній частині постанови кваліфіковано за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

На розгляді справи ОСОБА_1 присутнім не був.

Військовий квиток серії НОМЕР_4 було видано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 05.04.2025 року.

Як вбачається з витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №102 від 06.04.2025 року, довідки вказаної військової частини № НОМЕР_5 від 18.10.2025 року, ОСОБА_1 з 06.04.2025 року по теперішній час перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.

За частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 1 цієї статті визначені обов`язки громадян, а саме: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Пункт 3 цієї ж статті передбачає, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560), тут і далі у редакції чинній станом на день винесення цієї постанови, встановлено, що Резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.

Пунктом 25 Порядку №560 встановлено, що громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України..

У відповідності до частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції чинній станом на день винесення оскарженої постанови) у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України..

Згідно з п. 19-20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок №1487), тут і далі у редакції чинній станом на день винесення оспорюваної постанови, призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації виготовляють друкарським способом правила військового обліку (додаток 2) і вивішують їх на видному місці в загальнодоступних приміщеннях.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У п. 81 Порядку №1487 вказано, що Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Згідно з абзацом 3 пункту 10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення (п. 3 Правил).

Отже, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ в період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану.

Відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає як за відсутність при собі військово-облікового документа, так і при непред`явленні його за вимогою уповноваженого представника.

При цьому, законодавчий припис про необхідність мати при собі і пред`являти за вимогою військово-обліковий документ покладає на особу обов`язок отримати такий документ.

Суд звертає увагу, що 05.04.2025 ОСОБА_1 на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_4 не пред`явив військово-обліковий документ, що підтверджується протокол №325 про адміністративне правопорушення від 05.04.2025 року, актом про відсутність військово-облікового документу від 05.04.2025 року складений стосовно ОСОБА_1 , а також відеозаписом, здійсненого під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, позивач не надав доказів, що, як на момент складання протоколу, так і на момент винесення спірної постанови, у нього був наявний при собі дійсний військово-обліковий документ. Не містять таких доказів і матеріали справи.

Щодо винесення постанови за відсутності особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності (позивача)

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності такої особи справа може бути розглянута лише за умови наявності даних про її своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи та за відсутності клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з абз. 12, 13 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, визнаються, зокрема: перешкоди стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, що позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть близького родича (перелік визначено законом). Такі причини підлягають підтвердженню відповідними документами уповноважених державних органів, установ та організацій.

Таким чином, поважність причин неявки повинна бути належним чином підтверджена, а обов`язок повідомлення про їх наявність покладається на особу, яка притягається до відповідальності.

Статтею 268 КУпАП визначено випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до органу (посадової особи), що розглядає справу, є обов`язковою. Водночас стаття 210-1 КУпАП не віднесена до переліку таких випадків.

З відеозапису, долученого до відзиву на позовну заяву вбачається, що ОСОБА_1 надавав письмові пояснення у протоколі та ознайомлювався з його змістом у той час, коли в ньому вже були заповнені відомості щодо дати розгляду справи.

Враховуючи наведене, винесення постанови за відсутності позивача не свідчить про порушення процедури розгляду справи, оскільки матеріалами підтверджується його належне повідомлення про час і місце розгляду справи, а неявка без поважних причин та без відповідних клопотань не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Отже, у діях позивача дійсно був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а оскаржувана постанова була винесена без порушення прав позивача.

Щодо застосування положень Закону № 4316-IX

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи.

Згідно зі статтею 3 КАС Українипровадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.Зокрема, у ст. 3 КАС передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи; закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Системний аналіз норм КУпАП, теорії та практики правозастосування також дає підстави для висновку, що провадження в справах про адміністративні правопорушення складається з чотирьох стадій: 1) порушення справи про адміністративне правопорушення; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення і винесення по справі постанови; 3) оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та 4) виконання постанови.

Таким чином, розгляд судом скарги на постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є стадією провадження у справі про адміністративне правопорушення, тобто указане провадження розпочато, але на час розгляду справи в суді не закінчено.

Законом України № 4316-IX від 13.03.2025 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» внесено зміни до ст. 247 КУпАП, зокрема статтю доповнено п.10, згідно з яким проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення. Провадження у такій справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Указана вище норма законодавства набрала законної сили з 17.04.2025 року.

Оскільки процесуальна дія - розгляд скарги на постанову № 325 від 09.04.2025 року, здійснюється судом після набрання чинності новою редакцією ст. 247 КУпАП, ця норма застосовується до спірних правовідносин.

Отже, за результатами розгляду справи, суд дійшов до висновку про необхідність скасування оспорюваної постанови та закриття провадження у справі на підставі п. 10 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 38, 210-1, 247, 268, 283, 288, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 77, 139, 241-246, 255, 286 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову №325 від 09.04.2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП – закрити на підставі пункту 10 статті 247 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення направити учасникам справи.

Повний текст рішення складено 04.05.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С.Холод