Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №309/1535/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1535/26

Провадження № 1-кс/309/223/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000240 від 17.04.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України про арешт майна ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000240 від 17.04.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України звернувся в суд з клопотанням про арешт майна.

Клопотання вмотивовано тим, що, що заявниця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , просить встановити та прийняти міри до невідомої особи, яка 16.04.2026 року у період часу з 21 год по 22 год перебуваючи на території подвір`я багатоповерхового будинку (вуличне освітлення відсутнє, камери відеоспостереження відсутні) в АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу заволоділа її мотоциклами марки «Geon» модель «Dakar GNS 300» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 VIN НОМЕР_2 та «Geon» модель «Dakar 300» білого кольору без д.н.з. VIN НОМЕР_3 .

За вказаним фактом 17.04.2026 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071050000003 за ч.1 ст.289 КК України.

30.04.2026 року в ході проведення огляду місця події в м. Хуст по вул. Чендея, №76, було виявлено та вилучено мотоцикл марки «Geon» модель «Dakar GNS 300» чорного кольору VIN НОМЕР_2 та «Geon» модель «Dakar 300» білого кольору VIN НОМЕР_3 . Окрім цього в ході проведення детального огляду мотоциклу «Geon» модель «Dakar GNS 300» чорного кольору з поверхонь обох ручок було здійснено змиви, які було поміщено в паперовий конверт НПУ. Окрім цього з поверхні облицьовки бака було вилучено сліди папілярних ліній пальців рук, які перенесено на слідову таблицю. В ході проведення детального огляду Geon» модель «Dakar 300» білого кольору з поверхонь обох ручок було здійснено змиви, які було поміщено в паперовий конверт НПУ. Окрім цього з поверхні заднього крила було вилучено сліди папілярних ліній пальців рук, які перенесено на слідову таблицю.

Вилучені під час проведення огляду мотоцикл марки «Geon» модель «Dakar GNS 300» чорного кольору VIN НОМЕР_2 та «Geon» модель «Dakar 300» білого кольору VIN НОМЕР_3 . Окрім цього в ході проведення детального огляду мотоциклу «Geon» модель «Dakar GNS 300» чорного кольору з поверхонь обох ручок було здійснено змиви, які було поміщено в паперовий конверт НПУ. Окрім цього з поверхні облицьовки бака було вилучено сліди папілярних ліній пальців рук, які перенесено на слідову таблицю. В ході проведення детального огляду Geon» модель «Dakar 300» білого кольору з поверхонь обох ручок було здійснено змиви, які було поміщено в паперовий конверт НПУ. Окрім цього з поверхні заднього крила було вилучено сліди папілярних ліній пальців рук, які перенесено на слідову таблицю, є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та не відносяться до речей, які вилучені законом з обігу, а тому згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України та ч. 7 ст. 237 КПК України, вважається тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям зазначеним у частині 2 ст.167 КПК України, тобто критеріям тимчасово вилученого майна.

У своєму клопотанні слідчий просить, накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на мотоцикл марки «Geon» модель «Dakar GNS 300» чорного кольору VIN НОМЕР_2 , мотоцикл марки «Geon» модель «Dakar 300» білого кольору VIN НОМЕР_3 . , а також на змиви з поверхонь обох ручок мотоцикла Geon» модель «Dakar GNS 300» чорного кольору VIN НОМЕР_2 та сліди папілярних ліній пальців рук, які вилучено з поверхні облицьовки бака цього мотоцикла, які перенесено на слідову таблицю. Також слідчий просить суд накласти арешт на змиви з поверхонь обох ручок мотоцикла Geon» модель «Dakar 300» білого кольору, які було поміщено в паперовий конверт НПУ. та папілярних ліній пальців рук з поверхні заднього крила вказаного мотоцикла, які перенесено на слідову таблицю.

В судове засідання слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 не з`явився, надіславши суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

В судове засідання власники вилученого майна не з`явилися, про місце і час розгляду клопотання належним чином були повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170 зокрема передбачено, що арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього кодексу.

Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 1 статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).

Слідчий суддя зазначає, що втручання у право власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пов`язано із здійсненням кримінального провадження, тому таке обмеження права власності не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, й водночас застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна необхідне для досягнення мети цього кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання та з метою проведення відповідних експертиз накласти арешт на майно, зазначене у резолютивній частині ухвали.

Керуючись ст. ст. 171, 172 КПК України, суддя слідчий –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000240 від 17.04.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України про арешт майна – задоволити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на мотоцикл марки «Geon» модель «Dakar GNS 300» чорного кольору VIN НОМЕР_2 , та мотоцикл марки «Geon» модель «Dakar 300» білого кольору VIN НОМЕР_3 .

Накласти арешт на змиви з поверхонь обох ручок мотоцикла Geon» модель «Dakar GNS 300» чорного кольору VIN НОМЕР_2 та сліди папілярних ліній пальців рук, які вилучено з поверхні облицьовки бака цього мотоцикла, які перенесено на слідову таблицю.

Накласти арешт на змиви з поверхонь обох ручок мотоцикла Geon» модель «Dakar 300» білого кольору, які було поміщено в паперовий конверт НПУ. та папілярних ліній пальців рук з поверхні заднього крила вказаного мотоцикла, які перенесено на слідову таблицю.

Транспортні засоби зберігати на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1