Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №309/4939/24 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4939/24

Провадження № 1-кп/309/317/24

У Х В А Л А

про застосування приводу

06 травня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024071050000528 від 16.09.2024 за клопотанням про засування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , який вчинив діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду знаходиться кримінальне провадження №12024071050000528 від 16.09.2024 за клопотанням про засування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , який вчини діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Хустського районного суду від 30.03.2026 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано привід. Проте дана ухвала суду виконана не була, про причини невиконання суду не повідомлено.

Враховуючи дані обставини прокурором повторно заявлено клопотання про привід ОСОБА_5 у наступне судове засідання.

Захисник ОСОБА_4 заявила, що залишає вирішення клопотання на розсуд суду.

Заслухавши прокурора та захисника, суд вважає необхідним клопотання задовольнити із наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 512 КПК України судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов`язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.

Глава 39 КПК України не містить жодної заборони чи винятків щодо можливості застосування приводу до особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Таким чином приписи ст.ст. 139, 140 КПК України є застосовними у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до обвинуваченого може бути застосовано привід.

Відповідно до ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Суд констатує, що ОСОБА_5 не з`явився у жодне судове засідання які призначалися судом протягом року, і вся поштова кореспонденція, яка направлялася судом за адресою його місця проживання, повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) зазначається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду даної категорії справ, зважаючи, що ОСОБА_5 достеменно було відомо про дане кримінальне провадження про що свідчить розписка про отримання ним копії клопотання, а також зважаючи на необхідність розгляду кримінального провадження у розумні строки, суд вважає, що наявні підстави для застосування приводу до особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відсутність в судовому засіданні особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру є перепоною для проведення судового засідання, тому суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_5 привід для забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 139, 140, 371, 372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Розгляд кримінального провадження №12024071050000528 від 16.09.2024 за клопотанням про засування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , який вчини діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, відкласти на 02 червня 2026 року, на 14 годину 00 хвилин.

Застосувати до ОСОБА_5 , мешканця АДРЕСА_1 привід для забезпечення його явки у судове засідання в приміщення Хустського районного суду Закарпатської області, призначене 02 червня 2026 року, на 14 годину 00 хвилин.

Виконання ухвали і її оголошення особі, до якої застосовано примусовий привід, доручити Тячівському РВ поліції ГУНП України в Закарпатській області.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повинна повернути її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1