Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №304/827/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/827/26 Провадження № 1-кп/304/213/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42026072030000002 від 07 січня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Порошково Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України з повною загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив побої, тобто умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень за наступних обставин.

Так, 21 квітня 2026 року близько 01 години 00 хвилин у ОСОБА_3 , за місцем проживання, а саме у кухонній кімнаті домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , під час якого, ОСОБА_3 , маючи намір направлений на завдання фізичного болю ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, завдав умисно останній побої, а саме долонею своєї руки здійснив два удари по голові, в область потилиці, чим вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, тим самим завдавши останній фізичного болю, що не спричинило тілесних ушкоджень.

Тим самим ОСОБА_3 скоїв проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України, а обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисниці ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та із зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину обвинуваченого ОСОБА_3 і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 126 КК України як побої, тобто умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання, згідно з ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України побої є кримінальним проступком.

Суд ураховує дані про особу винного: ОСОБА_3 характеризується посередньо, скарг з боку сусідів та жителів с. Туриця не поступало. Станом на 28 квітня 2026 року зазначений громадянин до адміністративної відповідальності не притягався. На обліку у відділенні поліції №1 Ужгородського РУП не перебуває, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують ОСОБА_3 покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченій відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.

За сукупності наведених обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує характер вчиненого ним проступку, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального проступку, форму вини, обстановку вчинення проступку, особу обвинуваченого, суд уважає за необхідне призначити йому покарання у виді громадських робіт у межах санкції, за якою кваліфіковано його дії, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а положення ч. 1 ст. 91-1 КК України передбачають можливість застосування обмежувальних заходів лише у разі вчинення злочину, пов`язаного з домашнім насильством, підстав для застосування до ОСОБА_3 обмежувальних заходів суд не вбачає.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 60 (шістдесят) годин.

Речовий доказ, а саме диск DVD-R з відеозаписом з нагрудної бодікамери наряду ГРПП відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити в таких.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуюча: ОСОБА_1