Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №644/3258/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/3258/26

Провадження № 2/644/3272/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Кузьміної Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

18.04.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 39-171-850-2-19-Г. Після цього, 03.09.2024 АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклали Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 39-171-850-2-19-Г від 18.04.2019 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс». В подальшому, 27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким від ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до відповідача. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 39-171-850-2-19-Г від 18.04.2019 в загальному розмірі 207044,88 грн., яка складається з наступного: 74391 грн. заборгованість по кредиту та 132653,88грн. заборгованість по відсоткам.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 39-171-850-2-19-Г від 18.04.2019 в загальному розмірі 207044,88 грн., а також судові витрати.

1.2. У судовому засіданні представник позивача присутній не був, у поданій до суду заяві просив про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позов також не надходив.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 18.04.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №39-171-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами).

Згідно з п. 1.1. Договору, кредитодавець надає кредитнi кошти в cyмi та на умовах визначених договором, якi позичальник зобов`язуоться повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користyвання кредитом та iншi платежi згiдно з додатками.

В розділі 2 визначено умови та порядок надання кредиту, а саме: тип кредиту кредит; кредит надається на строк з 18 квiтня 2019 року до 15 квiтня 2022 року включно; загальний розмір кредиту 90246,64 грн.; процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) 39% річних; реальна річна процентна 61,712%; загальна вартість кредиту на день укладення договору 156673,51 грн.; розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 4334,56 грн.; процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п.2.2 договору 0,1% річних.

Позичальник зобов`язується: повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16:00 15.04.2022; своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах (п.3.2.1,3.2.3 договору).

В пункті 4.4 договору вказано, що у разi порушення cтpoків сплати ануїтетних платежiв та комiсiйної винагороди понад 90 календарних днiв, кредитодавець облiковує заборговiнiсть за Кредитом в повному обсязi на вiдповiдному рахунку простроченої заборгованостi. При цьому правовiдносини стopiн за цим договором не втрачають своєї чинностi та дiють протягом строку дiї договору. З цього моментy Кредитодавець припиняє нарахування щомiсячної комiсiйної винагороди, процентна ставка за Кредитом встановлюється в розмiрi, встановленому в п. 2.11 цього Договору, а за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати ануїтетних платежiв та комiсiйних винагород Позичальник сплачує штраф у розмiрi, передбаченому в п. 6.3 договору.

В п. 7.1 договору вказано, що договiр набирає чинностi з моментy його пiдписання Сторонами та дiє до 15 квiтня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

У Графіку платежів, який є Додатком № 1 до вищевказаного договору, вказано, що усього протягом строку користування кредитом відповідач мав сплатити 90246,64 грн. в якості погашення суми кредиту та 66426,87 грн. відсотків.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №за договором № 39-171-850-2-19-Г від 18.04.2019 заборгованість становить 207044,88 грн, яка складається з 74391 грн. заборгованості по кредиту та 132653,88 грн. заборгованості по відсоткам.

З виписки по рахунку відповідача у АТ «Мегабанк» за період 18.04.2019 по 03.09.2024 видно, що він отримав суму кредиту та здійснював погашення заборгованості в тих сумах, які вказані у розрахунку заборгованості.

2.2. 03.09.2024 АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклали Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Пунктом 1 договору, передбачено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами з урахування усіх змін, доповнень, додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Заборгованість за Основними договорами, вказаних у Додатку №2 цього Договору, погашена в повному обсязі до укладення цього Договору, та відповідно права вимоги за такими договорами не відступається у зв`язку з їх припиненням.

Відповідно до п. 4 Договору № GL1N426240 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 (Двадцять один мільйон сімсот двадцять три тисячі двісті одинадцять гривень) 51 копійку. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03 вересня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 207044,88 грн, яка складається з 74391 грн. заборгованість по кредиту та 132653,88 грн. заборгованість по відсоткам.

2.3. 27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Пунктом 1 договору, передбачено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами з урахування усіх змін, доповнень, додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Права вимоги, що відступається за цим Договором належать первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 № GL1N426240 про відступлення права вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором Боржників – АТ «Мегабанк», відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом CFD001-UA-2024618-01260 від 09.07.2024, переможцем, яких став Первісний кредитор.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК Єврокредит» отримало право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 207044,88 грн, яка складається з 74391 грн. заборгованість по кредиту та 132653,88 грн. заборгованість по відсоткам.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу або договору відступлення прав вимоги між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено факт видачі кредиту та наступне укладення договорів відступлення прав вимоги між первісним кредитором, його наступником та позивачем щодо спірного договору.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за кредитним договором № 39-171-850-2-19-Г від 18.04.2019 у зв`язку з неповерненням кредиту в сумі 74391 грн., з урахуванням здійснених відповідачем платежів в рахунок погашення кредиту.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком заборгованості за відсотками, який наданий представником позивача.

По-перше, з розрахунку заборгованості видно, що відсотки за користування кредитом нараховувалися відповідачу до 02.09.2024, хоча у п. 2.2. кредитного договору та Графіку платежів сторони договору чітко визначили строк користування кредитом до 15.04.2022. Вказівка у пункті 7.1 договору на те, що договiр дiє до 15 квiтня 2025 року, не змінює строку користування кредитом, оскільки строк дії договору та строк користування кредитом є різними правовими категоріями.

Отже, відсотки, які були нараховані відповідачу після 15.04.2022, є відсотками, шо нараховані в порядку ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі відсотки не підлягають стягненню з відповідача в силу приписів п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

По-друге, в пункті 4.4 кредитного договору сторони домовились, що у разi порушення cтpoків сплати ануїтетних платежiв понад 90 календарних днiв, кредитодавець припиняє нарахування щомiсячної комiсiйної винагороди, а процентна ставка за кредитом встановлюється в розмiрi, встановленому в п. 2.11 договору. При цьому, в п. 2.11 договору процентна ставка визначена у розмірі 0,1 % річних.

З розрахунку заборгованості та виписці по рахунку відповідача видно, що востаннє він дотримався графіку платежів та сплатив ануїтетний платіж 02.03.2020. Наступний ануїтетний платіж, що мав бути сплачений згідно з Графіком платежів 31.03.2020, вже не був сплачений відповідачем і 90 календарних днiв порушення сплати цього платежу закінчилися 29.06.2020. Після цього, з 30.06.2020 процентна ставка за кредитом в силу п. 4.4 договору автоматично встановилася у розмірі 0,1 % річних до кінця строку користування кредитом. Правильність вказаних висновків суду підтверджується самим розрахунком заборгованості, який надав представник позивача та в якому вказано, що 30.06.2020 протягом одного дня відповідачу нараховувалися відсотки виходячи з відсоткової ставки 0,1 % річних. З наступного дня з незрозумілих для суду причин нарахування відсотків продовжилося виходячи відсоткової ставки 39 % річних.

Таким чином, з 30.06.2020 по 15.04.2022 відповідачу мали бути нараховані відсотки за користування несплаченою сумою кредиту в розмірі 74391 грн. виходячи з відсоткової ставки 0,1 % річних. Розрахунок відсотків є наступним – 74391 грн. х 0,1 % / 100 % х 655 днів / 365 днів = 133,50 грн. Саме така сума відсотків підлягає сплаті відповідачем за період з 30.06.2020 по 15.04.2022.

Стосовно періоду з 01.03.2020 по 29.06.2020, то за цей період підлягає сплаті сума відсотків, яка вказана у розрахунку заборгованості в розмірі 9670,84 грн. (2417,71 + 2417,17 + 2498,30 + 2337,12). Всього з відповідача слід стягнути 9804,34 грн. відсотків (9670,84 + 133,50).

Отже, позовні вимоги про стягнення боргу за кредитним договором № 39-171-850-2-19-Г від 18.04.2019 є лише частково обґрунтованими.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором кредиту виконав не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в сумі 74391 грн. зі сплати кредиту та в сумі 9804,34 грн. зі сплати відсотків, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 09.03.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 40,67 % вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1082,80 грн. (2662,40 грн. х 0,4067).

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:

- договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений між АО «АЛЬЯНС ДЛС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного Договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання Клієнта, а Клієнт зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги та сплатити Винагороду.

Відповідно до п. 3.2 Договору сума гонорару за надання послуг по стягненню Заборгованості з Боржників, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг, зазначеного в Додатку № 2 до цього Договору, та зазначається Об`єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг;

- ордер серії АЕ № 1414107;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817 на ім`я Журавльова С.Г.;

- реєстр боржників від 01.12.2025, відповідно до якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» передав, а адвокат отримав в роботу Реєстр прав вимог щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 39-171-850-2-19-Г від 18.04.2019;

- акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12101335 від 05.01.2026, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, згідно з яким Клієнт отримав наступні послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу 1 Боржника вартістю 1200 грн; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості 10000 грн. Вказані в цьому Акті послуги з правничої допомоги прийняті Клієнтом у повному обсязі, без зауважень

Враховуючи вищевказані обставини та факт часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 4555,04 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу (11200 грн. х 0,4067). Вказана сума відповідає пропорції задоволених вимог, складності справи та виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), ціні позову, а також значенню справи для сторін. Відповідач не подав заяву про зменшення розміру судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (код в ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) заборгованість за кредитним договором № 39-171-850-2-19-Г в розмірі 84195 грн. 34 коп., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 74391 грн. та заборгованості по сплаті відсотків в сумі 9804 грн. 34 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (код в ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) витрати по сплаті судового збору в сумі 1082 грн. 80 коп. та витрати на отримання правової допомоги в сумі 4555 грн. 04 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН