Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №644/11657/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/11657/25

Провадження № 2/644/1685/26

05.05.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

За участю:

секретаря судового засідання Радченко І.Ю., Кандиби О.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Зарубіна Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №1 Індустріального районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.09.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та відповідачкою укладено кредитний договір № 153314. 10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивач уклали Договір факторингу № 10102024, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 153314 від 12.09.2024. Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 28644,63 грн.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №153314 від 12.09.2024 у розмірі 28644,63 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 09.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання по справі та витребувано АТ «Приватбанк» інформацію щодо емітування платіжної картки на ім`я відповідачки та зарахування коштів за кредитним договором.

23.04.2026 року представником відповідачки Зарубіним Є.В. подано додаткові пояснення у справі, в яких зазначав, що просить у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» відмовити у повному обсязі. Стосовно заявленої вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 401,00 грн. зазначав, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які встановлена одноразова комісія за видачу кредиту. Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем, то вони є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування». Вважає, що позовні вимоги про стягнення комісії в розмірі 401,00 грн., а також комісії яка була включена у заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4235,40 грн. за кредитним договором №153314 від 12.09.2024 року не підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги протирічать вимогам діючого законодавства. Стосовно стягнення судових витрат а саме: судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, зазначав, що оцінюючи складність характеру спірних правовідносин, вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини, не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. В даному випадку позивач користувався правничою допомогою адвокатського бюро «Соломко та партнери», з яким позивачем укладено договір про надання правової допомоги за різними напрямками юридичної діяльності. Зміст позовної заяви та інших документів адвокатське бюро «Соломко та партнери» потребує мінімального індивідуального підходу і мінімальних часових витрат, а з наданої копії договору та акту вбачається постійне представництво адвокатом позивача і в інших подібних справах, тобто усі позовні вимоги викладені у позовних заявах однотипні. В той же час, слід зауважити, що підготовка адвокатського запиту та клопотання про забезпечення доказів не є вочевидь виправданими та необхідними діями в даному судовому провадженні. В цьому контексті слід звернути увагу, що надання інформації, яка містить банківську таємницю, можливо лише на підставі судового рішення, а відтак попереднє направлення адвокатом відповідного запиту не є необхідною передумовою для розгляду судом клопотання про забезпечення доказів. Також звертаємо увагу, що клопотання про витребування доказів було подано позивачем одночасно з позовом, а отже та обставина, що відповідне клопотання оформлене окремим письмовим документом, а не викладено в самій позовній заяві, не може вважатись належним обґрунтуванням збільшення розміру витрат на правову допомогу. Більше того компенсація судових витрат не повинна перетворюватися на спосіб додаткового збагачення фінансових установ за рахунок людей з мінімальними доходами в період воєнного стану. Просив врахувати, що відповідачка є особою з інвалідністю 2 групи та звільнити останню від компенсації витрат на правову допомогу та сплату судового збору.

24.04.2026 року представником позивача подано додаткові пояснення у яких зазначав, що Позивач не згоден з доводами Відповідача. Вказувала, що сума заборгованості, заявлена Позивачем у позовній заяві, включає в себе не лише основну суму кредиту та нараховані проценти, але й нараховану комісію, яка чітко передбачена умовами договору та є складовою частиною загальної суми позовних вимог як плата за надання кредиту, підготовку та організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги. Умова щодо сплати зазначеної комісії є невід`ємною частиною договірних зобов`язань. Позичальник, підписавши кредитний договір, підтвердив ознайомлення та повну згоду з усіма його умовами, включно з положеннями щодо стягнення комісії. Відповідно до принципів свободи договору та обов`язковості виконання договірних зобов`язань (статті 6, 629 Цивільного кодексу України), узгоджені сторонами умови є обов`язковими для виконання. Комісія за надання кредиту - одноразова винагорода, що сплачується Позичальником за підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п. 2.5. цього Договору. Згідно з паспортом споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який власноручно підписав Відповідач та з яким погодився, плата за обслуговування кредитної заборгованості встановлена у розмірі 4 235,40 грн., яку згідно з пунктом 2.5. кредитного договору Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту яка складає 4 235,40 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту,якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісіїза надання кредиту не може бути змінено. Щодо стягнення витрат на правову допомогу зазначала, що Позивач вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим, та таким, що підлягають задоволенню, оскільки адвокат виконав належну да достатню кількість роботи, яка була необхідна для належного представництва інтересів клієнта. Надані послуги відповідають обсягу виконаних завдань, а їх вартість є обґрунтованою та необхідною для ефективного захисту прав та інтересів клієнта.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності. Представник відповідачки в судовому засіданні подані додаткові пояснення підтримав, просив врахувати наведені в них доводи та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 12.09.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та відповідачкою укладено кредитний договір № 153314 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до 2.2.1 Сума (загальний розмір) кредиту становить 28236.00 грн. (двадцять вісім тисяч двісті тридцять шість грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 23996.06 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №145984 від 09.07.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 4.54 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 4235.40 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.3 індивідуальної частини передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Згідно з умовами п. 2.4. індивідуальної частини, занижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Пунктом 2.5. індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає є 4235,40 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п 2.6 індивідуальної частини Загальний строк кредитування за цим Договором складає 273 дні з 12.09.2024 р. (дата надання кредиту) по 12.06.2025 р.

Графіком платежів за кредитним договором №153314 від 12.09.2024 року доведено до відома відповідачки графік погашення заборгованості, інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачці у паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою за допомогою ідентифікатора 3ad04bb5.

12.09.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_1 . Позивач свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується довідкою від 30.10.2025 року, підписаною Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» в особі директора Македонського Олександра Євгеновича за допомогою сервісу «Вчасно».

10.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 10102024, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 153314 від 12.09.2024.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 від Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 28644,63 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 та платіжною інструкцією № 5291 від 14.01.2025, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №153314 від 12.09.2024 станом на 07 січня 2025 року становить 28644,63 грн. та складається з наступного: 28236,00 грн. - заборгованість по кредиту; 7,63 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 401,00 грн. комісія за кредитним договором.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З урахуваннчм наеденого, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача за договором №153314 від 12.09.2024 року.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між відповідачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» було укладено договір №153314 про надання кредиту від 12.09.2024 року в електронній формі, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» надало відповідачці кошти в сумі 28236,00 грн., а саме: у розмірі 23996.06 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №145984 від 09.07.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 4.54 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (; у розмірі 4235.40 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. строком на 273 дні, а остання зобов`язалась повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

12.09.2024 року кредитні кошти були перераховані відповідачці, що також підтверджується інформацію наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у відповідь на ухвалу суду від 09.12.2025 року. Отже, факт отримання відповідачкою коштів у Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачкою договорі №153314 про надання кредиту від 12.09.2024 року визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки в повному обсязі не повернула ні первісному кредитору, ні позивачу кредитні кошти, проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором №153314 про надання кредиту від 12.09.2024, яка станом на 31.01.2025 року становить 28644,63 грн. та складається з наступного: 28236,00грн. - заборгованість по кредиту; 7,63 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 401,00 грн. комісія за кредитним договором.

Щодо комісії за видачу кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Відповідно до п.2.2.1. Договору про споживчий кредит - Сума (загальний розмір) кредиту становить 28236.00 грн. (двадцять вісім тисяч двісті тридцять шість грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 23996.06 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №145984 від 09.07.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 4.54 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 4235.40 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до вимог п.2.4. Договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.5. Договору за даним кредитом визначено комісію. Комісія за надання кредиту складає 4 235,40 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Оцінюючи зміст положення пункту п. 2.4. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено, також у п. 2.5 вказано, що Комісія за надання кредиту складає 4 235,40 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено, у той же час у договорі немає жодних посилань за які послуги стягується комісія.

Наведене дає підстави для висновку, що положення пункту п. 2.4 та 2.5. кредитного договору № 153314 від 12.09.2024 року, яким передбачено сплату комісії суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідачка порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму заборгованості 24 409,23 грн, (28644,63 – 4235,40 грн. комісія відповідно до п.2.5.), заборгованості за відсотками 7,63 грн, а всього 24416,86 грн.

Вимоги щодо стягнення комісіїі 4235,40 грн, відповідно до п.2.5, 401,00 грн відповідно до вимог п.2.3, задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Клопотань про їх зменшення відповідачем не заявлялось.

Але при цьому, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу по даній справі позивачем надано наступні докази: договір про надання правничої допомогу №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, додаткову угоду № 25770855627 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, також Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договоромпро надання правничої допомоги) № 20/08/25-01 від 20.08.2025.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Відповідно до дослідженого судом витягу з Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договоромпро надання правничої допомоги) № 20/08/25-01 від 20.08.2025 вартість наданих послуг складається з складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 153314 від 12.09.2024, вартість якого склала 5000 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 153314 від 12.09.2024, вартістю 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 153314 від 12.09.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , вартістю 500 грн.; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 153314 від 12.09.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , вартістю 500 грн.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу за послуги щодо складання позовної заяви в сумі 1000 грн, витрати пов`язані із вивченням матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором відшкодуванню не підлягають, оскільки не відносяться до витрат на правову допомогу пов`язаних з безпосереднім розглядом справи, а також представництво інтересів в суді не здійснювалось, розгляд спарви проводився за відсутності представника позивача. З урахуванням наведеного з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 29883 від 04 грудня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору розмірі 2422,40 гривень.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 142 ЦПК України, зокрема якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга цієї статті).

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 «Про судовий збір» відповідачка звільнена від сплати судового збору, оскільки відповідно до довідки огляду МСЕК від 11.12.2008 року є особою з інвалідністю 2 групи, безстроково. Отже судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1084 ЦК України, ст.2,12,13,81,89,142,247,258-259,263-265 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором № 153314 від 12.09.2024, яка складається з заборгованості по кредиту 24409,23 грн, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом в сумі 7,63 грн., а всього в розмірі 24416 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста шістнадцять) гривень 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 1000 (одна тисяча гривень) 00 коп.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» в частині стягнення комісії в сумі 4235,40 грн, та комісії в сумі 401,00 грн, - відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 05.05.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Головуючий: суддя О.В. Бугера