Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 04 травня 2026 р.
Справа: №643/2909/26
Суддя: Черняк В. Г.
Суддя Черняк В. Г.
Справа № 643/2909/26
Провадження № 2/644/3127/26
05.05.2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Черняка В. Г.,
за участю:
секретаря судових засідань –Черняк Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
у с т а н о в и в :
Позивач ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.12.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Джобер » та відповідач уклали кредитний договір №759592, сума кредиту 4 000 грн. 30.11.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та позивач уклали договір про відступлення прав вимоги № 1-30/11/2023, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 10 560 грн., яка складається з наступного: 4 000 грн. - заборгованість по тілу кредита; 6 560 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
У зв`язку з цим, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 560 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 20.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання по справі.
03 квітня 2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, якому він просить відмовити в задоволенні позову. Посилається на відсутність в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів на банківські рахунки відповідача за Договором № 759592 про надання кредиту від 13 грудня 2021 року. Розрахунок заборгованості за Договором № 759592 про надання кредиту від 13 грудня 2021 року, на який посилається позивач у позові, не є первинним. Крім того, розмір понесених витрат на правничу допомогу по даній справі не є співмірним із складністю справи, ціною позова (10560,00 грн) та обсягом виконаних адвокатом робіт. Відповідач вважає, що позивачем пропущені строки давності звернення до суду, так як за кредитним договором № 759592 про надання кредиту від 13 грудня 2021 року, перебіг позовної давності розпочався з 24.12.2021 року.
07 квітня 2026 року представником позивача Пархомчук С.В. подано відповідь на відзив, в якому він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що у відповідності до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні кредитного договору. Первинний кредитор у своїй господарській діяльності з метою переказу та приймання грошових коштів за договорами позики користується фінансовими послугами платіжних провайдерів. Верифікація банківської картки відбувається за допомогою сертифікованих платіжними системами Visa та MasterCard сервісів, зокрема WayForPay, Ipay, Platon, а також ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС». Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Ні первісний кредитор, ні позивач не мали і не мають доступу до повного номера банківської картки відповідача, оскільки ця інформація є банківською таємницею. Отже, доступ до повного номера банківської картки, а також до виписки по картковому рахунку, на який були зараховані кредитні кошти, має виключно банк-емітент та безпосередньо власник зазначеної картки, тобто відповідач. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може самостійно отримати виписку по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Однак відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що зазначений картковий рахунок йому не належить.
Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, з урахуванням кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката. Відтак, заперечення відповідача щодо недоведеності понесених витрат є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи та не підлягають задоволенню.
Крім того, перебіг строку позовної давності у період з 02.04.2020 року по 04.09.2025 року був зупинений : спочатку — у зв`язку із запровадженням карантину, а починаючи з 24.02.2022 року — у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні. Тому можна дійти висновку, що строк позивної давності не підлягає застосуванню до позивних вимог про стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором.
21 квітня 2026 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких він категорично заперечує факт отримання будь-яких кредитних коштів за договором № 759592. Маскування номеру картки не є ідентифікацією, а лише підтвердженням, що позивач (чи його партнер) володіє частковою інформацією. Повний доступ до банківської таємниці має лише банк-емітент та власник картки. Однак це не звільняє позивача від обов`язку доказування. Щодо нарахування відсотків та пролонгації кредитного договору вважає такі умови явно обтяжливими та несправедливими для споживача. Щодо витрат на правову допомогу зазначає, що у простій справі про стягнення мікрозаборгованості (без складного аналізу, великих обсягів доказів) така сума є явно завищеною.
04 травня 2026 року відповідачем подано додаткові пояснення по справі, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
04 травня 2026 року представником позивача подано заяву про розподіл/відшкодування/ компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій він просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 коп.)
04 травня 2026 року відповідачем подано заперечення на заяву про розподіл/відшкодування/ компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій він просить відмовити ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у задоволенні заяви про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. Врахувати, що заявлена сума 13 000,00 грн не відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та пропорційності.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином.
Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 13.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №759592 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору G9829.
Відповідно до п.1.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором.
Загальний розмір наданого Кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 4000.00 гривень (п.1.2 Договору).
Строк, на який надається Кредит, складає 10 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 13.12.2021 року по 22.12.2021 року включно (п.1.3 Договору).
Процентна ставка за Кредитом становить 1.90 % від суми Кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення – на непогашену частину (п.1.4 Договору).
Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору (п.2.1 Договору).
Відповідно до умов Договору, ТОВ «Фінансова компанія «Джобер » свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «Санрайз фінанс» за №1102/2026-1 від 11.02.2026 року.
30.11.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» уклали Договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників за Договором відступлення права вимоги №1-30/11/2023 від 30.11.2023 року від ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 10 560 грн., яка складається з наступного: 4 000грн. - заборгованість по тілу кредита; 6 560 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.
В порушення умов договору, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 26.12.2025 року утворилася заборгованість за кредитним договором № 759592 від 13.12.2021 року, загальний розмір якої становить 10 560 грн., яка складається з наступного: 4 000грн. - заборгованість по тілу кредита; 6 560 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за кредитним договором № 759592 від 13.12.2021 року, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» було укладено кредитний договір № 759592 від 13.12.2021 року в електронній формі, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» надало відповідачу кошти в сумі 4 000 грн., а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.
13 березня 2021 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» суд вважає доведеним.
У підписаному відповідачем договорі № 759592 від 13.12.2021 року визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки в повному обсязі не повернув ні первинному кредитору, ні позивачу кредитні кошти, проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 26.12.2025 року становить 10 560 грн. та складається з наступного: 4 000грн. - заборгованість по тілу кредита; 6 560 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.
Також, позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
Незгода відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу з мотивуванням, що заявлена сума 13 000 грн. не відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та пропорційності, суд вважає вмотивованою.
У відповідності до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та частин 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України).
Відповідачем зазначено про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, позивачем надано договір про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 року; додаткову угоду №1 від 20.01.2026 року до договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 року, акт про отримання правової допомоги від 20.04.2026 року, платіжну інструкцію №2686 від 20.04.2026 року про оплату витрат на правову допомогу в розмірі 13 000 грн. Також до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Пархомчук С.В.
Виходячи з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складністю справи, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу з 13 000 грн. до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку не надав. Доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав.
Доводи відповідача щодо фактичних обставин справи, позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованим відсоткам спростовуються детально вивченими та проаналізованими наданими позивачем доказами про надання відповідачу грошових коштів у кредит за договором № 759592 від 13.12.2021 року, умови якого передбачають підстави його виконання. Відповідач не погоджується з позовом посилаючись на те, що кредитні кошти у визначений спосіб йому не перераховувались, однак доказів цього відповідачем не надано. Тоді як позивачем надано лист платіжного провайдера ТОВ «Санрайз фінанс» за №1102/2026-1 від 11.02.2026 року, з якого вбачається, що кошти згідно договору № 759592 від 13.12.2021 року в розмірі 4 000 грн. перераховані ОСОБА_1 13.12.2021 року.
Таким чином, суд враховує, що факт порушення відповідачем зобов`язань щодо виконання умов кредитного договору встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» підтверджена матеріалами справи.
Всі заперечення відповідача є необгрунтованими та спростовуються фактичними обставинами спірних правовідносин та вищевикладеними положеннями чинного законодавства.
Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.
Згідно з платіжною інструкцією №658 від 05 лютого 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору розмірі 2 662,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.2,12,13,81, 89, 247, 258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1084 ЦК України, суд –
в и р і ш и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 759592 від 13.12.2021 року, яка станом на 26.12.2025 року становить 10 560 грн., яка складається з наступного: 4 000грн. - заборгованість по тілу кредита; 6 560 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН»; адреса 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008 ЄДРПОУ 44002941;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Черняк В.Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua