Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №182/105/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №182/105/26

Суддя: Кобеляцька-Шаховал І. О.

Справа № 182/105/26

Провадження № 2/0182/2532/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

30.04.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа – ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на навчання -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа – ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на навчання.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час ОСОБА_4 , згідно з наказом про зарахування від 11.08.2025 року № 1002ст, є здобувачем першого (бакалаврського) рівня вищої освіти першого року навчання Нікопольського факультету Українського державного університету науки і технологій, з терміном навчання - до 30.06.2029 року, денної форми навчання, спеціальність - G10 Металургія. При цьому, позивачці дуже важко самостійно утримувати сина, який потребує матеріальної допомоги на час навчання, а саме: на придбання одягу, літератури для навчання, харчування, оплати проїзду в транспорті тощо, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Таким чином, враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини з його заробітку (доходу), щомісячно, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на період його навчання в «Українському державному університеті науки і технологій», починаючи з дати подачі позовної заяви до суду, та - до 30.06.2029 року, включно, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_4 23-х років.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2026 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.27-28).

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідач про розгляд справи був належним чином повідомленим, однак, своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, не скористався та будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надав. Конверт, який був направлений за адресою його місця проживання та реєстрації, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.34).

Третя особа - ОСОБА_4 – також, про розгляд справи був повідомлений належним чином, своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, не скористався, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що сторони з 04 червня 2005 року перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с.8). Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 , згідно з наказом про зарахування від 11.08.2025 року № 1002ст, є здобувачем першого (бакалаврського) рівня вищої освіти першого року навчання Нікопольського факультету Українського державного університету науки і технологій, з терміном навчання - до 30.06.2029 року, денної форми навчання, спеціальність - G10 Металургія (а.с.9).

Тому, з урахуванням викладених обставин, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 підлягають стягненню аліменти на утримання сина на час його навчання, в розмірі 1/4 частини, з усіх видів заробітку щомісячно до закінчення терміну навчання, а саме - до 30 червня 2029 року, але не більше, ніж до досягнення дитиною 23-х років.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, із відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354, 430, ст.ст.191,199-201 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа – ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН - НОМЕР_2 ), аліменти у розмірі 1/4 частини з його заробітку (доходу) щомісячно, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на період його навчання в «Українському державному університеті науки і технологій», починаючи з 09 січня 2026 року, та до 30.06.2029 року, включно, але не більше, ніж до досягнення дитиною23-х років.

Рішення в частині стягнення суми аліментів за місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн.) 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал

Оригінал: reyestr.court.gov.ua