Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №766/19143/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/19143/25

н/п 2-а/766/204/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 м. Херсон

05 травня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа №766/19143/25; провадження№2-а/766/204/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє представник за ордером, адвокат Резнік Катерина Олександрівна(РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: Київська область, м. Боярка) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача.

26 грудня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у якому просив:

скасувати постанову №R261306 від 18.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП;

закрити провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП згідно постанови №R261306 від 18.12.2025 року у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;

здійснити розподіл судових витрат.

Виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № R261306 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», не став на військовий облік як внутрішньо-переміщена особа, та на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП накладено адміністративне стягнення в розмірі 17 000,00 грн.

За позицією позивача поновлення його на військовому обліку є незаконним, оскільки його виключено з військового обліку 28.05.2020 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вважає, що постанова не відображає дійсних обставин справи, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки не містить доказів вчинення інкримінованого правопорушення.

Посилається на недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, що тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної постанови та є підставою для її скасування.

Виклад позиції відповідача

09.02.2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» надав відзив на адміністративний позов у якому повністю не погоджується із доводами позивача, вважає позов не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

Крім того, у відзиві відповідач зазначає, зокрема, що позов подано до неналежного відповідача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки відповідачем в даній категорії справ є ІНФОРМАЦІЯ_2 як орган владних повноважень.

Вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Виклад позиції позивача у відповіді на відзив на позовну заяву

16.02.2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив за змістом якої, позивач підтримує позицію викладену у позовній заяві, вважає відзив таким, що не спростовує обставин та фактів викладених у позові, та наголошує, що сторона позивача не погоджується із позицією відповідача щодо пред`явлення позову до неналежного відповідача та зазначає, що філії та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами не можуть бути відповідачами.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання у справі.

09.02.2026 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.

09.02.2026 року від представника відповідача М`якенького С.В. через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.

16.02.2026 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

24.03.2026 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.

28.04.2026 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.

29.04.2026 року від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі представника. Заперечення проти позову викладені у відзиві на позовну заяву підтримав. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У час призначений для розгляду справи учасники справи не з`явилися, представник позивача раніше подав заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви позивача про розгляд справи без його участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини встановлені судом.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не став на військовий облік як ВПО, чим допустив порушення правил військового обліку та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому постановлено накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Постанова № R261306 від 18.12.2025 винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 ..

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Визначення суб`єкта владних повноважень міститься у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України та означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

Отже, незважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 , він є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та саме ІНФОРМАЦІЯ_6 є належним відповідачем у цьому спорі, пов`язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята посадовою особою цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Подібний правовий висновок викладений в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 9 жовтня 2022 року по справі №522/22225/21 (провадження № К/990/20744/22).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21).

Вирішуючи спір, суд, залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Позивачем при розгляді справи не заявлялось клопотань про заміну неналежного відповідача у цій справі на належного, а тому суд дійшов висновку про відмову у позові у зв`язку із пред`явленням позовної заяви до неналежного відповідача.

Інші підстави позовної заяви судом не досліджувались та правової оцінки ним не надавалось у зв`язку із пред`явленням позову до неналежного відповідача.

Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із тим, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 05.05.2026 року.

СуддяЄ. М. Булах