Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №766/9/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9/26

н/п 2-а/766/249/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 м. Херсон

05 травня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа №766/9/26; провадження№2-а/766/249/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє представник за ордером Муравенко Карина Володимирівна (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача.

В грудні 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому просив скасувати постанову №R267164 від 22.12.2025 року яку було винесено ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.; закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.12.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №№R267164 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не став на військовий облік як ВПО, чим допустив порушення правил військового обліку та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому постановлено притягнути його до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, представник позивача зазначає, що оскільки строки притягнення до адміністративної відповідальності, що передбачені ст. 38 КУпАП вийшли, тому провадження у справі має бути закритим.

Посилається на недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, що тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної постанови та є підставою для її скасування.

Виклад позиції відповідача.

16.02.2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» надала відзив на адміністративний позов у якому повністю не погоджується із доводами позивача, вважає позов не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 будучи таким, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4 , але фактично проживає в АДРЕСА_5 , в порушення вимог ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, змінив фактичне місце проживання, але протягом 7 днів не повідомив ТЦК, що є порушенням пункту 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, - Призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі змін відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, тобто він порушив правила військового обліку вчинене в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Вказує, що 22.12.2025 року ОСОБА_1 за допомогою електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста направив заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 про згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

22.12.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 , розглянув матеріали справи щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, та визнав його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Також представник відповідача зазначав, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи статус ВПО у м. Миколаєві, а відтак рішення про притягнення до адміністративної відповідальності було прийнято у відповідності та з дотриманням адміністративної процедури, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Виклад позиції позивача у відповіді на відзив на позовну заяву.

24.02.2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив за змістом якої, позивач підтримує позицію викладену у позовній заяві, вважає відзив таким, що не спростовує обставин та фактів викладених у позові, та наголошує, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки заявник має статус ВПО з 04.12.2023 року, а ОСОБА_1 внесено в розшук лише з 24.10.2025 року.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання у справі.

16.02.2026 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про відкладення судового засідання.

16.02.2026 року від представника відповідача Сорокіної В.Г. через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.

24.02.2026 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

30.03.2026 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.

У час призначений для розгляду справи учасники справи не з`явилися, представник позивача раніше подав заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви позивача про розгляд справи без його участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини встановлені судом.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не став на військовий облік як ВПО, чим допустив порушення правил військового обліку та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому постановлено притягнути його до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи позивач з 04.12.2023 зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується документом виданим УСВІК Центрального району ДПСЗН Миколаївської міської ради. Місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Також в матеріалах справи міститься витяг із застосунку «Резер+», відповідно до якого позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_2 подано заяву від 22.12.2025 щодо визнання вчинення адміністративного правопорушення.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за частиною 3 статті 210 КУпАП .

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу».

Частиною 3 статті 37 зазначеного Закону встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

Відповідно до частини 4 статті ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України)

Відповідно до пункту 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік та не можуть здійснити електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зобов`язані особисто прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Суд зазначає, що в контексті спірних правовідносин визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є факт подання позивачем до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей про нову адресу місця проживання протягом семи днів з дня реєстрації місця проживання як ВПО.

Так, відповідно до матеріалів справи позивач з 04.12.2023 зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується документом виданим УСВІК Центрального району ДПСЗН Миколаївської міської ради, відповідно до 11.12.2023 включно зобов`язаний був прибути до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомити про зареєстроване місце перебування і подати відповідні документи.

Отже, з 12.12.2023 позивач вважається таким, що вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП як неповідомлення відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 за новим місцем проживання.

В той же час, статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Таким чином, строк для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП закінчився 12.12.2024.

Як вбачається з оскаржуваної постанови вона винесена 22.12.2025, тобто поза межами річного строку визначеного статтею 38 КУпАП.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а адміністративне стягнення накладено поза межами встановленого строку, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції про сплату №DE5B-RBYK-KT1E від 31.12.2025 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.

З огляду на положення ст. ст. 132, 139 КАС України з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог, на користь позивача з ІНФОРМАЦІЯ_4 підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення № R267164 від 22.12.2025 року винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. – скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування судового збору 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 05.05.2026 року.

СуддяЄ. М. Булах