Суд: Глухівський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 04 травня 2026 р.
Справа: №576/715/25
Суддя: Сапон О. В.
Справа № 576/715/25
Провадження № 1-кп/576/121/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2026 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Глухів кримінальне провадження за № 12025205580000043 від 01.03.2025 р. про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рокитне Конотопського району Сумської області, одруженого, проходить службу у в/чА4877, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 24.10.2017 р. Глухівським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч. 3 ст.185, ч. 1,4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 13.07.2020 р. по відбуттю строку покарання,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 КК України, -
встановив:
ОСОБА_5 , 22.02.2025 р. близько 9 години 00 хвилин знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив сварку із своєю дружиною ОСОБА_5 та її матір`ю ОСОБА_7 , під час якої тримаючи в руках пістолет ANSAR 1071 9 mm P.A.K. НОМЕР_1 та предмет ззовні схожий на гранату, погрожував ОСОБА_5 та ОСОБА_7 здійсненням фізичної розправи над ними, а саме підірвати їх із застосуванням предмету, ззовні схожого на гранату, тобто погрожував вбивством. Продовжуючи свій протиправний умисел спрямований на погрозу вбивством ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ОСОБА_5 спрямував ствол пістолету в їх бік, після чого відвівши ствол пістолету в сторону, здійснив два постріли. Потерпілі сприйняли погрози як реальні.
Також, ОСОБА_5 22.02.2025 р. близько 9 години 03 хвилин знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 , під час сварки із своєю дружиною ОСОБА_5 , умисно наніс останній один удар кулаком лівої руки в область правої скроні, чим спричинив їй фізичний біль і не спричинив тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_5 навесні 2022 року (точний час та дата в ході досудового розслідування не встановлено), без передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ від 12.10.1992 № 576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, знайшов в лісосмузі біля автомобільної дороги М-02 поблизу с. Годунівка Шосткинського району Сумської області 101 патрон калібру 5,45 мм, 3 патрони калібру 7,62 мм, таким чином незаконно придбав та які залишив незаконно зберігати за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому 06.03.2025 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 101 патрон калібру 5,45х39 мм, які згідно з висновком експерта № СЕ-19/119-25/4308-БЛ від 12.03.2025 є бойовими припасами до нарізної вогнепальної стрілецької зброї та придатні до стрільб, 2 патрони 7,62х54 R, які згідно з висновком експерта № СЕ-19/119-25/4305-БЛ від 12.03.2025 є бойовими припасами до нарізної вогнепальної стрілецької зброї та придатні до стрільби, 1 патрони 7,62х51, який згідно з висновком експерта № СЕ-19/119-25/4309-БЛ від 12.03.2025 є бойовим припасом до нарізної вогнепальної стрілецької зброї та придатний до стрільби.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним у незаконному поводженні з бойовими припасами та вибуховими речовинами. В частині обвинувачення, що стосується погрози вбивством та завдання удару своїй дружині, зазначив, що винним себе не визнає. По суті обвинувачення він показав наступне. Він приїхав зі служби додому та хтось йому сказав, що його жінка «загуляла». 22 лютого 2025 року дружина разом із матір`ю прийшли до нього додому та стали збирати речі. Далі виникла сварка. Він взяв пістолет та зробив два постріли у стінку і сказав дружині та тещі, щоб вони забирались із будинку і щоб він їх більше не бачив. Вони розвернулись і пішли. Він не пам`ятає чи наносив у той день удар дружині по голові. У тому, що стосується бойових припасів та вибухових пристроїв, зазначив, що вказані бойові припаси та вибухові пристрої, які були вилучені під час обшуку, дійсно належать йому. Щось з цього він знайшов біля будинку, а щось привіз з зони бойових дій де проходив службу.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, окрім його пояснень, повністю підтверджується наступними доказами.
Свідченнями потерпілої ОСОБА_7 , яка показала, що 22.02.2025 р. близько 9-ї години вона разом з донькою ОСОБА_8 пішли до чоловіка доньки ОСОБА_5 щоб забрати особисті речі доньки. Коли стали збирати речі, то почалась сварка з приводу належності речей. Далі ОСОБА_5 прийшов на кухню і в руці тримав пістолет, який направив в її з донькою сторону та сказав, що вб`є нас. Після цього він відвів пістолет трохи в бік і вистрілив два рази. В іншій руці він тримав предмет схожий на гранату та казав, що підірве всіх нас. Погрози він виказував як на її адресу, так і на адресу дочки і вони сприймалися ними реально. Після цього, коли дочка стала виносити речі з будинку, то на кухні ОСОБА_5 підійшов до неї і кулаком лівої руки вдарив її в область правого вуха, від чого вона почала падати в лівий бік, але вона була поруч і підхопила її. ОСОБА_5 продовжував кричати, виражатися нецензурною лайкою та погрожувати. Після цього приїхала поліція.
Свідченнями потерпілої ОСОБА_8 , яка показала, що попросила матір допомогти зібрати її речі з будинку чоловіка. 22.02.2025 р. близько 9-ї години вони прийшли до будинку та стали збирати речі. Однак, чоловік був агресивний, погрожував, кричав нецензурною лайкою. Вона побачила у нього в руці пістолет та гранату, після чого ОСОБА_5 став їм погрожувати пістолетом. Сказав, що вб`є її з матір`ю. Вона злякалась його, оскільки подумала, що пістолет справжній. Потім вона почула постріли. Після цього вона викликала поліцію. Коли виносила речі, то ОСОБА_5 підійшов до неї та кулаком вдарив у праву сторону обличчя від чого вона відчула біль і навіть впала, але її підхопила матір. Після цього приїхала поліція.
Протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення у яких зафіксовані звернення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до поліції з приводу того, що ОСОБА_5 погрожував їм вбивством та завдав удару ОСОБА_8 (а.с.75-77).
Протоколом обшуку від 06.03.2025 р., що був санкціонований ухвалою слідчого судді від 04.03.2025 р., до якого занесені результати обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_5 та зафіксовано, що у будинку обвинуваченого виявлено та вилучено пістолет, набої вибухові пристрої та речовини (а.с.78-88, 93).
Висновком експертиз, відповідно до яких виявлені у ОСОБА_5 під час обшуку (а.с.106-199).
Наведеними вище доказами, такими як узгоджені та послідовні свідчення потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які вказали, що ОСОБА_5 висловлював на їх адресу погрози вбивством, демонструючи при цьому предмети, схожі на вогнепальну зброю та вибуховий пристрій, а також вилученим сигнальним пістолетом ANSAR, зовні подібним до бойового, повністю підтверджується те, що ОСОБА_5 умисно вчинив погрозу вбивством, яка викликала у потерпілих реальні побоювання за своє життя. Свідченнями потерпілих також підтверджується й факт завдання ОСОБА_5 удару ОСОБА_8 .
Крім того, результатами обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , висновками експертів та визнанням самого обвинуваченого підтверджено, що останній знайшов і зберігав незаконно у себе вдома боєприпаси, вибухові речовини та вибухові пристрої.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведеною, а його дії, кваліфікує за: ч. 1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози; ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень; ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за скоєні кримінальні правопорушення, суд виходить з наступного.
Суд не знаходить, як передбачених у ст. 66 КК України, так і інших обставин пом`якшуючих покарання обвинуваченого. Суд не приймає до уваги як пом`якшуючу покарання обставину щире каяття, оскільки зовнішнього прояву ця обставина не знайшла та обвинувачений об`єктивно нічим не підтвердив свого шкодування про вчинене, засудження своєї поведінки та бажання виправити ситуацію. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом, є рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Також суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії кримінальних проступків та тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності та має непогашену судимість, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, проходив військову службу за мобілізацією, згідно досудової доповіді органу пробації має високий ризик вчинення повторних злочинів та дуже високий ризик небезпеки для суспільства, у зв`язку з чим орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи зазначене, суд вирішує призначити ОСОБА_5 покарання за вчинені кримінальні правопорушення у виді позбавлення волі в мінімальній межі встановленої в санкції ч. 1 ст. 263 КК України.
Питання про розподіл процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до ст. 124 КПК України – стягнувши з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта.
Долю речових доказів, суд вирішує за правилами ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.
Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 129 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді двохсот годин громадських робіт;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його затримання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з виконанням експертиз в сумі 29846 грн. 25 коп.
Речові докази – знищити.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Глухівського міськрайонного суду ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua