Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №760/3456/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/3456/26

2/760/12641/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді -Букіної О.М.

при секретарі -Павліченко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

06.01.2026 позивач звернулася до суду з даним позовом, у якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 01.09.2018 Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 790, та стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Свої вимоги мотивує тим, що 01.09.2018 між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 790.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що кожний із подружжя має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. У зв`язку з цим шлюбні стосунки були фактично припинені, сім`я проживає окремо, стосунки не підтримуються, спільне господарство не ведеться.

Сім`я розпалась остаточно, а тому підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.

Зважаючи на викладене, просить суд не надавати строк на примирення та постановити рішення про розірвання шлюбу, спорів щодо поділу майна подружжя між ними немає.

Крім цього, позивач також зазначає, що їх спільна із відповідачем дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на повному її утриманні. Відповідач у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання доньки не бажає, проте має роботу, є працездатним та не має проблем зі здоров`ям, а тому має змогу надавати дитині матеріальну допомогу.

З огляду на викладене, просить позов задовольнити.

13.02.2026 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 01.04.2026 прийнято справу до провадження, відкрито провадження в справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від позивача 07.04.2026 надійшла заява, в якій остання зазначила, що свої заявлені позовні вимоги підримує у повному обсязі та просить суд розглянути справу без її участі.

Від відповідача 08.04.2026 надійшла заява, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтимує у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення та просить суд розглянути справу без його участі.

Фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Встановлено, що сторони уклали шлюб 01.09.2018, який зареєстрований Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 274.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до положень ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони не проживать разом та не підтримують подружніх стосунків, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, і строк на примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.

За вказаних обставин суд вважає, що подальше спільне проживання сторін і збереження сім`ї є неможливим, а тому шлюб сторін слід розірвати.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідно до ст. 181, 183, 184 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька або при нерегулярному, мінливому доході, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, - у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Встановлено, що дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Вказані обставини не заперечується сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами наявні спірні питання щодо матеріального забезпечення дитини. Вбачається, що відповідач знаходиться у працездатному віці, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Доказів щодо отриманого доходу відповідачем не подано, як і не надано заперечень проти позову в частині порядку та розміру стягнення аліментів.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Так, згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати для неї необхідні передумови для її розвитку і забезпечення організації її життя.

Крім цього, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами дитини та з урахуванням матеріального становища сторін, а тому виходячи з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

При визначенні вказаного вище розміру аліментів суд враховує матеріальне становище відповідача та вважає, що такий розмір аліментів останній може надавати на утримання дитини.

Згідно з вимогами ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

За ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні із позовом до суду позивач судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу не сплатила, оскільки остання має дитину віком до чотирнадцяти років, батько якої ухиляється від сплати аліментів, та згідно з п.п. б п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Позивач також звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на це, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору за дві позовні вимоги у загальному розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 21, 24, 104, 110, 112, 181-183, 191 СК України, ст. 3-5, 12, 13, 76-80, 141, 259, 263-265, 274-279, 353, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, задовольнити.

Шлюб, зареєстрований Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 274, від 01.09.2018, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: О.М. Букіна