Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №760/8223/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8223/26

1-кп/760/3066/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м.Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Києва, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26.01.2026, приблизно о 06 годин 30 хвилин ОСОБА_8 , перебував в приміщенні роздягальні корпусу № 10 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорьского», що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Академіка, 7-А разом з колегою ОСОБА_5 , де під час роботи між останніми виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті.

У подальшому, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел спрямований на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, після чого останній дістав з кишені джинсів, які висіли на гачках шафи, розкладний ніж та направився в сторону ОСОБА_5 , який в цей час переодягався біля своєї шафи в приміщенні вищевказаної роздягальні.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, продовжуючи словесний конфлікт, 26.01.2026, приблизно о 06 годин 40 хвилин ОСОБА_8 перебуваючи за вищевказаною адресою, тримаючи у правій руці розкладний ніж, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись навпроти потерпілого, наніс ножем ОСОБА_5 один удар в область живота.

В результаті протиправних дій ОСОБА_8 відповідно до висновку експерта №042-274-2026 від 10.03.2026 ОСОБА_5 спричинено наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення живота: рана (визначена клінічними лікарями як колото-різана) на передній черевній стінки, від якої йде рановий канал який проникає в черевну порожнину, з наскрізним пораненням тонкої кишки, з заочеревною гематомою та пошкодженням гілок правої зовнішньої здухвинної артерії, що супроводжувалося розвитком гемоперитоніуму (наявність в черевній порожнині до 1,0 л темної крові), яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, розкаявся.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений та його захисник не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Зазначені дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності до ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжуючі покарання. ОСОБА_8 раніше не судимий, вчинене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжкого злочину. Також суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого, поведінку до та після вчинення злочину, наявність обставин, які пом`якшують покарання.

Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, на обліку у лікаря нарколога, та лікаря психіатра не перебуває.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 суд, відповідно до статті 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти росії від 29.11.2007 року).

Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_8 діяння є тяжким злочином, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч. 1 ст. 75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженої особи без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов`язків.

Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченого, його щире бажання виправитись, беручи до уваги, що обвинувачений повністю відшкодував завдану шкоду потерпілому і останній не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого, просив суд не позбавляти його свободи, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст. 75,76 КК України.

Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за правилами ст. 69 КК України, не зважаючи на його щиросердне каяття, - відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_8 на підставі ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази у справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирати.

Речові докази:

-предмет, ззовні схожий на ніж з слідами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору з підлоги в побутовій кімнаті №5, змив речовини бурого кольору з ліжка в побутовій кімнаті №5, кітель зі слідами речовини бурого кольору, кофту зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, рушник блакитного кольору зі слідами речовини бурого кольору, труси, футболка та носки зі слідами речовини бурого кольору, штани джинсові з паском зі слідами речовини бурого кольору, наркотичний засіб, обіг якого обмежений - канабіс масою 0,66 г.- знищити.

-годинник, ланцюг з підвіскою, мобільний телефон марки Redmi, рукавиці, ремінь, гаманець із грошовими коштами в сумі 2500 гривень, 3 банківські картки, службове посвідчення на ім`я ОСОБА_8 , пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_8 , рюкзак чорного кольору, які були повернуті обвинуваченому ОСОБА_8 залишити у користуванні останнього.

-DVD-R - диски зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_8 2674 гривень 20 копійок за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-26/8467-НЗПРАП від 17.03.2026.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1