Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №757/1910/26-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1910/26-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2026 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100060001938 від 12.11.2025, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпро, громадянки України, українки, з базовою середньою освітою, учениці 12 класу Дніпровського ліцею № 120, незаміжньої, непрацюючої, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на первинному обліку як дитина-сирота, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника овинуваченої ОСОБА_5 ,

законних представників обвинуваченої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

представника сектора ювенальної превенції ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В :

Неповнолітня ОСОБА_3 09.10.2025 близько 20 години 15 хвилин, разом із подругою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували поблизу закладу швидкого харчування «MсDonald's», за адресою: АДРЕСА_3 , де до останніх підійшли познайомитися двоє раніше невідомі їм неповнолітні хлопці: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Так, під час знайомства ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_10 поміряти належний їй шолом помаранчевого кольору, але попросила надати щось натомість. ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_3 потримати в цей час його мобільний телефон марки та моделі «Apple Iphone 12 GB Black», IMEI: НОМЕР_1 , в чохлі сірого кольору, із сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» НОМЕР_2 , та добровільно передав їй власний мобільний телефон, тим самим остання заволоділа вказаним майном.

Після чого, ОСОБА_10 , примірявши шолом, передав його назад ОСОБА_3 та висловив вимогу повернути його мобільний телефон.

У цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння належного неповнолітньому потерпілому ОСОБА_10 майна - мобільного телефону «Apple Iphone 12 GB Black», IMEI: НОМЕР_1 , в чохлі сірого кольору, із сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» НОМЕР_2 , чохол та сім-карта для потерпілого матеріальної цінності не представляють.

Після чого, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, в умовах воєнного стану, діючи умисно, відкрито, з корисливих мотивів, переслідуючи мету збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді протиправного заволодіння майном, після декількох вимог зроблених вголос ОСОБА_10 повернути його мобільний телефон, використовуючи фактор раптовості, побігла всередину станції метро «Хрещатик» із мобільним телефоном, а ОСОБА_10 , викривши протиправні дії ОСОБА_3 , спрямовані на грабіж та бажаючи припинити їх, намагався наздогнати її, однак остання зникла у приміщенні станції метро «Хрещатик» у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Так, неповнолітня ОСОБА_3 спричинила потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 8299 грн 67 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненого в умовах воєнного стану, вчинила кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України, дії передбачені ч. 4 ст. 186 КК України є тяжким злочином.

У судовому засіданні обвинувачена винним себе у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, підтвердила обставини вчиненого кримінального правопорушення згідно обвинувачення.

Дійсно, вона за наведених обставин викрала зазначене майно, не оспорювала його перелік та вартість, вказала, що кається у скоєному, зробила для себе відповідні висновки.

У судовому засіданні ухвалою головуючого визнано недоцільним дослідження доказів у провадженні стосовно обставин таємного викрадення ОСОБА_3 майна, зокрема, стосовно місця, часу вчинення злочину, мотивів, способу, переліку та вартості викраденого майна, проти чого не заперечували учасники судового провадження з урахуванням зрозумілості змісту цих обставин і добровільності відповідної позиції.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність пред`явленого обвинувачення на підставі належних достатніх доказів у провадженні.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є її щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданої шкоди, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.

Так, зокрема, встановлено, що обвинувачена має статус дитина-сирота відповідно до розпорядження Дніпровської міської ради від 18.12.2025. Її матір померла внаслідок хвороби 15.07.2018, а батько загинув 01.09.2025 від ушкодження внаслідок військових дій. Обвинувачена з малолітньою сестрою наразі перебуває під опікою бабусі ОСОБА_12 .

Обтяжуючих покарання обставин немає.

При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує тяжкість скоєного обвинуваченою кримінального правопорушення, її особу, яка на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягалася, на профілактичних обліках сектору ювенальної превенції та служби у справах дітей за місцем проживання не перебуває, перебуває на первинному обліку як дитина-сирота, виховується бабусею, за місцем навчання характеризується позитивно, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої - щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, а також добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також, ст. 65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім цього, відповідно до ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім зазначених обставин, враховує, зокрема, умови його життя.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Враховуючи наявність трьох пом`якшуючих обставин, передбачених п. 1,2,3 ч. 1 ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою, а тому суд вважає можливим застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України і призначити покарання ОСОБА_3 нижче нижньої межі санкції ч. 4 ст. 186 КК України, враховуючи положення ст. 59-1, 101 КК України, у виді пробаційного нагляду.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягалася, на профілактичних обліках сектору ювенальної превенції та служби у справах дітей за місцем проживання не перебуває, перебуває на первинному обліку як дитина-сирота, виховується бабусею, за місцем навчання характеризується позитивно, наявність які пом`якшують покарання обвинуваченої - щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, а також добровільне відшкодування шкоди потерпілому, а тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 59-1, 101 КК України, а саме у виді пробаційного нагляду, зі встановленням, передбачених ст. 59-1 КК України обов`язків.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 не має обмежень, передбачених ч. 5 ст. 59-1 КК України до застосування такого виду покарання, як пробаційний нагляд.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Процесуальні витрати у провадженні віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів у провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 59-1, 101 КК України, ст. 100, 126, 373, 374 КПК України, суд

УХ В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 59-1 КК України встановити ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Процесуальні витрати у провадженні віднести на рахунок держави.

Речові докази:

-мобільний телефон марки та моделі «Apple Iphone 12 GB Black», IMEI: НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_10 , - залишити останньому;

-DVD-R диск, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, копія вироку вручається обвинуваченій та прокурору негайно.

СУДДЯ ОСОБА_1