Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №453/1952/25 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1952/25

№ провадження 1-кп/453/104/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ;

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

з участю прокурорів ОСОБА_3 ;

обвинуваченої ОСОБА_4 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою освітою, пенсіонерки, заміжньої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , 20 жовтня 2025 року, приблизно о 16 годині, знаходячись на сільській дорозі по вул. Івана Франка, неподалік свого житлового будинку АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту із ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, умисно, нанесла останній дерев`яною ручкою грабель, які тримала обома руками, один удар у ліву бічну ділянку тіла, що спричинило тілесні ушкодження, в тому числі в області лівого стегна. Внаслідок умисних протиправних дій, ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення їй змісту ч.3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченої, вину визнала повністю та пояснила, що дійсно вона 20 жовтня 2025 року, приблизно о 16 годині, знаходячись на сільській дорозі по вул. Івана Франка, неподалік свого житлового будинку №10 Б, в с. Труханів, Стрийського району Львівської області, під час словесного конфлікту із ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно нанесла останній дерев`яною ручкою грабель, які тримала обома руками, один удар у ліву бічну ділянку тіла. Просить суворо не карати, щиро кається.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з`явилась, подала клопотання від 05 травня 2026 року, в якому просить справу слухати у її відсутності, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст. 125 КК України, визнала повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їй положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення її у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вище наведеного, суд, допитавши обвинувачену, взявши до уваги думку потерпілої з приводу призначення судом покарання ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині характеризуючих матеріалів, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження - вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, оскільки вона умисно заподіяла ОСОБА_5 легке тілесне ушкодження.

Обтяжуючих вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Пом`якшуючими вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, суд вбачає її активне сприяння у розкритті кримінального проступку, щире каяття.

При визначенні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка задовільно характеризується, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судима, а також той факт, що вона повністю визнала свою вину у вчиненому кримінальному проступку. Суд враховує і те, що обвинувачена є пенсійного віку та щиро кається.

З урахуванням наведених обставин, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч.1 ст. 125 КК України, у вигляді штрафу.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винною у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази:

- граблі, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області – знищити;

- DVD-R диск, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сколівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Суддя ОСОБА_6