Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 04 травня 2026 р.
Справа: №727/3880/26
Суддя: Літвінова О. Г.
Справа № 727/3880/26
Провадження № 3/727/790/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Літвінова О.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.185 КпАП України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 -
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КпАП України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.02.2026 року, серії ВАД №653946, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 18.02.2026 року близько 11 год. 10 хв. в м.Чернівці по вул. Зарожанській, 18, не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) про припинення правопорушення, шарпав працівника поліції, поводив себе зухвало та нахабно.
Дії ОСОБА_1 уповноваженими особами кваліфіковано за ст.185 КпАП України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП не визнав. Пояснив, що його було зупинено працівниками поліції, які вимагали від нього надати документи. Під час спілкування він був затриманий та відносно нього було застосовано засіб сльозогінної та дратівливої дії.
Від його адвоката надійшли письмові клопотання, відповідно до яких просив провадження про притягнення ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Так, згідно ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.
Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відтак, відповідно до ст.185 КпАП України, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Разом із цим, зміст статті 185 КпАП України обов`язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.
При цьому, згідного протоколу про адміністративне правопорушення від 18.02.2026 року серії ВАД №653946 ОСОБА_1 18.02.2026 року близько 11 год. 10 хв. в м.Чернівці по вул. Зарожанській, 18, вчинив конфлікт з працівниками Чернівецького РУП в ході якого ображав їх нецензурними словами та погрожував неприємностями.
В той же час, в порушення вищевказаних вимог законодавства, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, не конкретизовано суть правопорушення, не зазначено які саме законні вимоги поліцейського не виконував ОСОБА_1 , від кого саме (прізвище, ім`я, по-батькові, посада, звання) були пред`явлені вимоги і у зв`язку з чим, та оскільки ст. 185 КУпАП є бланкетною нормою Закону, не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.
Крім того, не вказано у чому конкретно полягала злісна непокора ОСОБА_1 такій вимозі, що є невід`ємною частиною об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення. Фактично працівник поліції, який складав протокол обмежився загальними фразами, з яких неможливо встановити об`єктивну сторону адміністративного правопорушення .
В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, працівником поліції в порушення вимог ст. 251 КУпАП не надано беззаперечних доказів вини останнього, зокрема, не залучено свідків, не долучено відео з боді камер поліцейських.
Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що працівником поліції не викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, оскільки фабула даного правопорушення не конкретизована, не розкрито її зміст в повному обсязі, фактично відсутній виклад саме злісної непокори законному розпорядженню працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.
Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення ст.185 КУпАП.
Неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність конкретизації наведених вище даних, позбавляє суд можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки дії ОСОБА_1 , зазначені у протоколі про адміністративні правопорушення, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України, суд вважає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 185, 247, 283 КпАП України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.185 КпАП України закрити у зв`язку із відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Суддя: Літвінова О.Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua