Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №686/23213/22 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23213/22

Провадження № 2/686/1123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Демяновій О.В.,

за участю представника позивача – Годун І.М., представника відповідача – Яцишина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

02 листопада 2022 року до Хмельницького міськрайонного суду з позовом звернулося Акціонерне товариство «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.07.2022 року по справі №686/19198/20 встановлено те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , пов`язаних із вчиненням службового підроблення та зловживанням службовим становищем, незаконно знято обтяження щодо заставного майна трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 95,1 кв.м., вартістю 707 628,00 грн., та подальше відчуження цього майна з метою погашення боргу за кредитним договором, чим банку причинені збитки у розмірі 707 628,00 грн.

Зазначеною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.07.2022 року по справі №686/19198/20 ОСОБА_1 звільнено на підставі 49 КК України від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Тому Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УКРСИББАНК» матеріальну шкоду у розмірі 707 628 грн. 00 коп. та понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, надав суду пояснення що відповідають змісту поданого відзиву до суду.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 10.11.2022 року відкрито провадження, справу призначено у підготовче засідання у загальному проваджені.

Ухвалою суду 01.02.2023 року закінчено підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 15.03.2023 року.

07.07.2023 року до суду представником відповідача подано відзив на позов у якому заперечуються позовні вимоги через недоведеність вини відповідача.

25.07.2023 року позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду 24.04.2024 року у справі за клопотаня представника відповідача про зупинення провадження по справі задоволено, провадження по справі зупинено до розгляду скарги Верховним Судом по справі №686/7760/23.

23.10.2025 року ухвалою суду поновлено провадження по справі за клопотанням представника відповідача.

14.11.2025 позивачем подано письмові пояснення у справі.

29.04.2026 року ухвалено рішення по справі.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Встановлено, що 19 грудня 2007 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11272213000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 126111 доларів США.

З метою належного забезпечення виконання кредитних зобов`язань за цим договором позивач уклав із ОСОБА_3 договір іпотеки № 73306 від 19 грудня 2007 року, за яким в іпотеку прийнята квартира загальною площею 95,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Одночасно з нотаріальним посвідченням договору іпотеки у Державному реєстрі іпотек були зареєстровані обтяження майна (предмета іпотеки) іпотекою за реєстраційним номером 6262391 від 19 грудня 2007 року та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було зареєстровано заборону відчуження на нерухоме майно - номер обтяження 6262190 від 19 грудня 2007 року.

ОСОБА_2 належним чином свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконував, а тому рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2009 року із нього та із ОСОБА_3 солідарно була стягнута заборгованість в розмірі 1017905 грн. 44 коп., неустойка за порушення зобов`язань в розмірі 500 грн., пеня за порушення термінів повернення кредиту в розмірі 5904 грн.84 коп., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та 30 грн. витрати на ІТЗ, а всього 1 026040 грн. 28 коп.

Однак вказане судове рішення не було виконане, заборгованість за кредитним договором не погашена.

14 січня 2021 року Першим відділом ДВС у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), на підставі дубліката виконавчого листа, по справі №2-1999/09 відкрито виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_3 .

Разом із тим в ході проведення перевірки майнового стану боржника банку стало відомо про відсутність відомостей про державну реєстрацію обтяження предмета іпотеки.

Згідно інформаційної довідки від 15 березня 2021 року №248138506 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 02 лютого 2010 року приватний нотаріус Твердохліб Г.Г. внесла зміни до Державного реєстру іпотек, а саме: вилучила запис про заборону на нерухоме майно за №6262190 та вилучила запис про іпотеку №6262391. 23 лютого 2010 року приватний нотаріус Щербак Т.В. провів державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, ВММ №684244,03.02.2010 року.

На інформаційний запит банку до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г.Г., остання відповіла, що обтяження були вилученні нею на підставі листа начальника відділення № 303 АТ «УКРСИББАНК» Савицького В.А. Підставою для вилучення записів про обтяження зазначено те, що предмет іпотеки був реалізований на прилюдних торгах.

Слідчим відділенням Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018240010004107 за фактом вчинення протиправних дій щодо незаконного відчуження іпотечного майна, що виступило забезпеченням зобов`язань позичальника ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 19.12.2007 року за ознаками ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

В ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження оголошено підозру ОСОБА_1 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.07.2022 року по справі №686/19198/20 ОСОБА_1 звільнено на підставі ст.49 КК України від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, кримінальне провадження щодо нього закрито. Цивільний позов АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої кримінальними правопорушеннями – залишено, без розгляду.

Зазначеною ухвалою встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , пов`язаних із вчиненням службового підроблення та зловживанням службовим становищем, незаконно знято обтяження щодо заставного майна трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 95,1 кв.м., вартістю 707 628,00 грн., та подальше відчуження цього майна з метою погашення боргу за кредитним договором, чим банку причинені збитки у розмірі 707 628,00 грн.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності згідно ст.49 КК України не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У такому випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально – караного діяння, а тому вказані підстави звільнення

Судом не береться до уваги твердження представника відповідача, що позивачем не представлено доказів, які вказують на доведення вини відповідача у вчиненні кримінальних правопорушень так, як звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності згідно ст.49 КК України не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У такому випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально – караного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими (Постанова ВС від 14.02.2018 року №398/571/15-ц), які означають що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчинені кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Також, не береться до уваги твердження представника відповідача щодо пропуску банком строку звернення до суду з зазначеним позовом в порядку ст.233 КЗпП України так, тяк банк дізнався про причетність заподіяння колишнім працівником ОСОБА_1 майнової шкоди внаслідок незаконного зняття заборони відчуження іпотечного майна 20.07.2020 року, а саме з дати оголошення підозри останньому, тобто коли відносно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а цивільний позов заявлений 04.08.2020 року тому річний строк звернення до суду позивачем, не порушено .

З огляду на викладені норми права та встановлені у справі обставини, суд відхиляє доводи відповідача та представника про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення КЗпП України, оскільки як встановлено судом, відповідач перебував на посаді начальника відділення Укрсиббанк, виконував трудові (службові) обов`язки та був матеріально-відповідальною службовою особою.

Відповідно до статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Встановлені статтею 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого статтею 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, під час ревізії або перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Ухвалення судом вироку чи іншого рішення в межах КК України, яким відповідача визнано винним, не усуває юридичного значення доведених до відома юридичної особи або органу державного управління актів, висновків та інших документів, що підтверджують початок перебігу встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду.

Отже, за змістом частини третьої статті 233 КЗпП України день ухвалення вироку чи ухвали суду за правила КК України щодо відповідача не вважається днем виявлення заподіяної ним шкоди за наявності доказів доведеного факту завдання шкоди.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 27 квітня 2016 року в справі № 6-216цс16, від 02 березня 2016 року в справі № 6-1263цс15 і Верховний Суд у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 132/2083/16, від 07 серпня 2019 року в справі № 366/1618/16, від 16 жовтня 2019 року в справі № 380/124216.

Банком 21 жовтня 2022 року подано позов до Хмельницького міськрайонного суду про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 після ухвалення постанови цього ж суду від 07 липня 2022 року про звільнення останнього від кримінальної відповідальності за строками давності, закриття справи.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що банк звернувся до суду з зазначеним позовом в межах вище зазначеного строку.

Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 707628 грн. матеріальної шкоди.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно норм ч. 1, ч. 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків; при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників ґрунтуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КЗпП Україн працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як роз`яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП України річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 11 грудня 2019 року в справі № 463/4040/15-ц (провадження № 61-23441св18), від 20 січня 2021 року в справі № 583/1942/17 (провадження № 61-15670св19).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

6. Судові витрати.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 7076,28 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 – 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстрований по АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) матеріальну шкоду у розмірі 707628 (сімсот сім тисяч шістсот двадцять вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 7076,28 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06.05.2026 року.

Суддя С. Стефанишин