Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №676/8681/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/8681/25

Номер провадження 2/676/1288/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді – Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Райтаровського В.І.,

представника позивача – адвоката Терещенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янець-Подільського Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Китайгородської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Терещенко В.М. звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_3 . Після смерті бабусі в листопаді 2025 року, він випадково в її особистих документах виявив заповіт, який бабуся склала на його ім`я. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає. За життя бабуся не повідомляла позивачу, що на неї був виданий державний акт на право приватної власності на землю та те, що вона склала заповіт на користь онука.

Просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 03 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Терещенко В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позовній заяві та пояснила, що на момент смерті бабусі ОСОБА_3 позивач був військовослужбовцем та проходив військову службу, тому на поховання бабусі прибути не зміг. Звільнений із військової служби у лютому 2025 року у зв`язку із народженням третьої дитини. За життя бабуся позивача ОСОБА_3 склала на нього заповіт. Про існування даного заповіту йому стало відомо випадково, лише під час огляду документів, а тому вважає, що позивач пропустив строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини із поважних причин.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги викладені в позовні заяві визнала у повному обсязі.

Представник відповідача Китайгородської сільської ради в судове засідання не з`явилася, через системи електронний суд подала заяву в якій просила справу розглянути в її відсутність та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд заслухавши представника позивача, свідка ОСОБА_4 , дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, вважає, що позов підлягає задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02 серпня 2024 року, виданого виконавчим комітетом Китайгородської сільської ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 , ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого відділом ЗАГС Кам`янець-Подільського виконкому Хмельницької області 18.11.1982 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 23 червня 2022 року, виданого виконавчим комітетом Китайгородської сільської ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із копії державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №848837 слідує, що ОСОБА_3 на підставі рішення ІІ сесії ХХІVскликання Калачковецької сільської ради народних депутатів від 10 червня 2002 року №12 є власником земельної ділянки, площею 1,4011 гектарів. Земельна ділянка розташована на території Калачковецької сільської ради, землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З копії заповіту посвідченого 22 лютого 1999 року секретарем Калачковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області слідує, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, згідно якого все своє майно, будинок, цінні папери, все те, що їй належало за законом, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі на те, що за законом вона матиме право заповіла своєму онукові ОСОБА_1 .

З довідки Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 28 жовтня 2025 року вбачається, що померла ОСОБА_3 була зареєстрована і постійно проживала до дня смерті і на день смерті за адресою АДРЕСА_1 , проживала одна.

Із копії витягу зі спадкового реєстру №83231875 від 12.11.2025 року слідує, що у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

На виконання ухвали Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2026 року щодо надання відомостей про коло спадкоємців, які звернулися із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та надання спадкової справи, приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Саварчук В.М. від 05.02.2026 року повідомлено, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкова справа не заводилась.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона є рідною сестрою позивача, а тому їй достовірно відомо про те, що після смерті бабусі ОСОБА_9 до їх матері, подзвонив орендар щодо сплати орендної плати за пай, який належав на праві власності бабусі. Після цього, у листопаді 2025 року, вони поїхали до с. Калачківці де проживала бабуся і там знайшли в документах заповіт, який бабуся склала на її брата ОСОБА_1 та державний акт на землю. При цьому за життя бабуся нікому не повідомляла, що має пай. На момент смерті бабусі та протягом шести місяців, після її смерті, позивач був військовослужбовцем.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19 (провадження № 61-15100св21), від 07 лютого 2024 року у справі № 474/454/18 (провадження № 61-14756св23).

Разом із тим у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 296/12396/18 (провадження № 61-10481св19) Верховний Суд врахував, що при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, зазначив, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважної причини, оскільки він не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його ім`я бабусею ОСОБА_3 , дізнався випадково під час огляду документів, які належали бабусі, після її смерті, а тому не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не проживав, разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на момент смерті за однією адресою, що підтверджується довідкою виданою Китайгородською сільською радою Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 28 жовтня 2025 року, згідно якої померла ОСОБА_3 проживала на день смерті сама. Позивач ОСОБА_1 не був обізнаний про існування заповіту спадкодавця, про ці обставини він дізналася лише у листопаді 2025 року, випадково під час огляду документів, які належали бабусі, що підтверджується показами свідка ОСОБА_4 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини пропуску позивачем встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки він не був обізнаний про існування заповіту, а тому наведені позивачем причини є об`єктивними та істотними труднощами, відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах визначеного законом строку.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк два місяці для подачі ним заяви про прийняття спадщини, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, керуючись 2, 5, 7, 10-13, 19, 48, 76-81, 200, 211, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 315, 319 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Китайгородської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко