Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 04 травня 2026 р.
Справа: №676/890/26
Суддя: Пилипенко І. О.
Справа №676/890/26
Номер провадження 2/676/2270/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2026 року
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання Райтаровського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області впорядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В С Т А Н О В И В:
ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.02.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №100898520 на суму 6000,00 грн. Вказаний договір було підписано електронним підписом відповідачки.Згідно умов даного договору відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах , визначених цим договором.
28.07.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28072025, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передає (відступає) ТзОВ «ФК «Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК « ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників- підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору .
Відповідно до Реєстру боржників № 3 до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 року до ТОВ « ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №100898520 та набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20285,95 грн., з яких: 5760,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3862,20 грн. - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом; 3360,00 грн.- сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7303,75грн.- сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Таким чином, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Заборгованість за кредитним договором становить у розмірі 20285,95 грн., з яких: 5760,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3862,20 грн. - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом; 3360,00 грн.- сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7303,75 грн.- сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також стягнути понесені позивачем судові витрати.
УхвалоюКам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.02.2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача Кудіна А.В. в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала частково в частині тіла кредиту та процентів за користування кредитом.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладених кредитних договорів.
Судом встановлено, що 13.02.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №100898520. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3, 1.4 договору, кредит надається клієнту в розмірі 6000,00 грн., строком на 345 днів, дата погашення кредиту 24.01.2026 року.
Відповідно до п.1.5 договору, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду 220,00 відсотків річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування 220,00 відсотків річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату складення цього договору складає 2572,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього договору складає 26410,35 грн. Загальні витрати по кредиту складають 20410,35 грн.
Відповідно до п.1.5.1 договору, комісія за надання кредиту 1200,00 грн., яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п.1.5.2 договору, комісія за обслуговування кредиту 9240,00 грн., яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлено графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до платіжного доручення №100258934 від 13.02.2025 року вбачається, що ТзОВ «Мілоан» здійснило перерахунок коштів ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 в сумі 6000,00 грн.
Згідно розрахунку позивача заборгованість за кредитним договором №100898520 від 13.02.2025 року становить 20285,95 грн., з яких: 5760,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3862,20 грн. - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом; 3360,00 грн.- сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7303,75грн.- сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
28.07.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28072025, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передає (відступає) ТзОВ «ФК «Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК « ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників- підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору .
Відповідно до Реєстру боржників № 3 до договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 року до ТОВ « ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №100898520 та набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20285,95 грн., з яких: 5760,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3862,20 грн. - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом; 3360,00 грн.- сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7303,75грн.- сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором про споживчий кредит №100898520 за основною сумою боргу 5760,00 грн. та відсотки за користування кредитом у розмірі 3862,20 грн.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ч.1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3360,00 грн.
За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
З урахуванням принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку (фінансової установи), виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.12.2019 року в справі № 524/5152/15.
ТзОВ «ФК «ЄАПБ» відповідно до п. 1.5.1, п.1.5.2 договору про споживчий кредит № 100898520 від 13.02.2025 року здійснено нарахування комісії за надання кредиту в сумі 3360,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, умови договору № 100898520 від 13.02.2025 року щодо сплати комісії в розмірі 3360,00 грн. за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 3360,00 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення неустойки, штрафних санкцій.
Слід зазначити, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»(далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення"Цивільного кодексу України пунктом 18. Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, Законом № 2120-IX доповнено розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 61.
Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.
Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 7303,75 грн. за договором про споживчий кредит № 100898520 від 13.02.2025 року слід відмовити.
Оскільки матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 отримала у товариства кредитні кошти, які вчасно не повернула, тому з неї на користь правонаступника кредиторів - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» належить стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 100898520 від 13.02.2025 року у розмірі 9622,20 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання нею умов договору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представником позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 16615 від 06.02.2026 року.
Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1262,85 грн. (2662,40 грн * 9622,20 / 20285,95).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 100898520 від 13.02.2025 року у розмірі 9622,20 грн., з яких: 5760,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3862,20 грн. - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 1262,85 грн.
В решті позовних вимог – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку , встановленим цим Кодексом . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали
Відомості про учасників справи:
позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк»;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І.О. Пилипенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua