Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №447/401/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/190/26

Справа №447/401/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2026 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025141250000585 від 29.12.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новий Яричів, Львівського району, Львівської області, українки, громадянки України, одруженої, яка має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України,

з участю: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

захисниці ОСОБА_5

встановив:

ОСОБА_3 , будучи обізнаною про вимоги Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «Муніципальна няня», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 68 від 30.01.2019, дізнавшись про можливість отримання компенсації від держави за послуги «Муніципальна няня», порядок її отримання та перелік необхідних документів, маючи умисел на заволодіння шахрайським способом бюджетними коштами, шляхом підроблення та подальшого використання офіційних документів, вступила у злочинну змову з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження (надалі ОСОБА 2) , та з якою попередньо домовилася про укладення фіктивного договору «Про надання послуг по догляду за дитиною до трьох років «Муніципальна няня», узгодивши, що гроші у вигляді компенсації за послугу «Муніципальна няня» можна поділити між собою, при цьому самі послуги фактично надаватися не будуть.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 01.11.2022 у невстановленому досудовим розслідуванням точному місці та часі, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою підроблення офіційного документа та його використання для незаконного отримання компенсації за послуги «Муніципальна няня», за попередньою змовою з ОСОБОЮ 2, власноруч підписала офіційний документ, який надає права, а саме договір № 25 від 01.11.2022, укладений з ОСОБОЮ 2, про надання послуг по догляду за дитиною віком до трьох років, у якому особисто власноруч у графі «Замовник» поставила свій підпис, зміст якого не відповідав дійсності, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА 1 та ОСОБА 2 попередньо домовилися, що умови даного договору є фіктивними та виконуватися не будуть.

Таким чином, ОСОБА_3 підробила офіційний документ, який надає права, з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім цього, що ОСОБА_3 , маючи на утриманні малолітню дитину, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБОЮ 2, з метою незаконного отримання бюджетних коштів у вигляді компенсаційних виплат за програмою «Муніципальна няня», у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.11.2022, отримавши від нього інформацію про механізм незаконного отримання компенсації, підписала завідомо фіктивний договір № 25 від 01.11.2022, укладений із ФОП ОСОБА_6 про надання послуг догляду за дитиною до трьох років, достовірно знаючи, що умови такого договору виконуватися не будуть.

З метою створення видимості виконання умов вищевказаного договору та отримання платіжних документів, які необхідно було подавати у Відділ як підтвердження здійснених витрат, ОСОБА 1, від імені ОСОБА_3 , самостійно, через касу АТ «Ощадбанк» у м. Миколаїв Стрийського району Львівської області, перераховував грошові кошти на власний банківський рахунок НОМЕР_1 , отримуючи відповідні квитанції, які ОСОБІ 2), при цьому жодних фактичних дій з догляду за дитиною не здійснюючи.

Надалі ОСОБА 2, використовуючи своє службове становище, забезпечувала подання до Відділу № 3 Управління соціального захисту населення Стрийської РДА вищевказаного договору та фіктивних платіжних документів, які містили неправдиві відомості, внаслідок чого була відкрита справа № 495873 та ухвалено рішення про призначення компенсаційних виплат на банківський рахунок ОСОБА_3 .

У межах погодженої між учасниками схеми, спрямованої на заволодіння шахрайським способом бюджетними коштами, ОСОБА_3 у період з листопада 2022 року по грудень 2022 року щомісячно отримувала компенсаційні виплати, частину з яких за попередньою домовленістю з ОСОБОЮ 1 віддавала останньому, а решту коштів залишала собі.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБОЮ 1 та ОСОБОЮ 2, шляхом обману, заволоділа бюджетними коштами у період з листопада 2022 року по грудень 2022 року на загальну суму 11 312,90 грн, чим завдала матеріальної шкоди Управлінню соціального захисту населення Стрийської РДА на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 заволоділа чужим майном, шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.

На підставі ч.1 ст.472 КПК України, до суду разом із обвинувальним актом, надійшла угода про визнання винуватості, укладена 03.02.2026 між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисниці ОСОБА_5 .

Обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчинених кримінальних правопорушень визнала повністю, щиро розкаялася та заявила клопотання про затвердження судом зазначеної угоди.

Захисниця підтримала укладену 03.02.2026 між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 , за її участі, угоду про визнання винуватості та просила таку задовольнити.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що обвинувачена повернула потерпілому 5 713 грн. завданої шкоди.

На адресу суду від представника потерпілого надійшла заява, в якій просить справу слухати за відсутності уповноваженого представника. Відповідно до заяви, представник потерпілого надав згоду на укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025141250000585 від 29.12.2025.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність її вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, доходить такого висновку.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України, вона обґрунтовано обвинувачується в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та підробленні офіційного документа, який надає права, з метою його використання підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Між прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисниці ОСОБА_5 , 03.02.2026 укладено угоду про визнання винуватості, в якій сторони узгодили покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України у виді позбавлення полі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, узгодили остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Крім цього, сторони досягли згоди щодо можливості застосування положень ч.2 ст. 75 КК України, звільнення із випробуванням обвинуваченої ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, поклавши на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України

Згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 468 Кримінального процесуального кодексу України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Нормою абзацу 5 частини 4 статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до положень частини 5 статті 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання (частина 1 статті 475 КПК України).

Санкція ч.2 ст.190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Санкція ч.3 ст.358 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Проаналізувавши угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисниці ОСОБА_5 , суд доходить переконання, що вона відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Суд переконався, що умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, така укладена добровільно, узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим Загальною частиною Кримінального кодексу України, сторони розуміють наслідки затвердження угоди, передбачені статті 473 КПК України.

Судом також взято до уваги повне та беззаперечне визнання вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України, а також щире каяття та добровільне відшкодування обвинуваченою частини завданої шкоди в сумі 5 713 грн.

За наведених обставин у своїй сукупності, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.

З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 03.02.2026 між прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисниці ОСОБА_5 , слід затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 63, 65 КК України.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням, поклавши на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 03.02.2026, укладену між прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисниці ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_3 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати засуджену періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Львівського апеляційного суду, шляхом подання з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1