Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №442/2228/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2228/26

Провадження №3/442/508/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 травня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 КУпАП, -

в с т а н о в и а :

Відносно ОСОБА_1 05.03.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №6077226, згідно якого ОСОБА_1 05.03.2026 о 18:48:09 у м. Стрий Траса Т1418 30 км., керуючи автомобілем марки man TGX 18.440 днз НОМЕР_1 на автодорозі Т 1 4-18 сполучення Стрий-Дрогобич здійснював маневрування проїзною частиною, здійснював виїзд на смугу зустрічного руху, порушував вимоги дорожньої розмітки 1.1 та розмітки 1.7, чим змушував інших учасників дорожнього руху різко гальмувати подавати звукові сигнали та змінювати напрям руху щоб уникнути дорожньо транспортної пригоди, тобто створював аварійні ситуації іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив п. 2.4 ПДР - невиконання водіями вимог про зупинку; п. 10.1 ПДР - ін. порушення ПДР, порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху, п. 1.5 ПДР - невиконання законних вимог щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, п. 34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ст. 122-4 КУпАП, а саме - залишення водієм транспортного засобу, на порушення встановлених правил, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

02.04.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

13.04.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Копитчака Є.І. надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, зокрема, доказів вчинення ОСОБА_1 ДТП та залишення місця такої ДТП. У зв`язку з цим, просить провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

30.04.2026 адвокатом Копитчаком Є.І. подано заяву про відкладення розгляду справи, через неможливість захисника прибути у судове засідання, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 01.05.2026.

На розгляд справи ОСОБА_1 та його захисник не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Перевіривши матеріали справи, доходжу наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За вимогами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Відповідно до п.2.10.аПДР України, у разі причетності до ДТП водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб та залишатись на місці пригоди.

Згідно п.1.10 ПДР України, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - це дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Отже, за змістом цього визначення, такі дії учасника ДТП можуть бути вчинені лише умисно з метою приховання факту пригоди чи її обставин.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.122-4 КУпАП до матеріалів протоколу долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №607226 від 05.03.2026;

- рапорт працівника поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 05.03.2026;

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.03.2026;

- копію протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП; ч.2 ст.122 КУпАП; ч.1 ст.122-2 КУпАП

- протокол про адміністративне затримання АЗ №177466 від 05.03.2026;

- довідку про власника транспортного засобу man TGX 18.440 днз НОМЕР_1 ;

- відеоматеріали.

Отже, у матеріалах повністю відсутні належні та допустимі докази факту вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди та залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди з метою приховати факт такої пригоди або обставин її скоєння.

Викладені вище докази у їх сукупності вказують, що в діях не доведена наявність суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП - умислу на залишення місця ДТП, що свідчить про відсутність власне і складу цього правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в рамках справи № 216/5226/16-а(2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Згідно зі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, вважаю необхідним справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, провадженням закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247,283-284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Суддя Хомик А.П.