Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №297/3950/23 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3950/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., відповідачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та земельною ділянкою.

Зокрема, позивачка просить:

-усунути перешкоди у користуванні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що вчиняє ОСОБА_1 – шляхом знесення самочинно встановлених залізних стояків та рельс на відстань необхідних протипожежних розривів від будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

-усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , що вчиняє ОСОБА_1 – шляхом приведення огорожі з металопрофілю у відповідність до норм п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» – тобто зрізання огорожі між земельними ділянками до висоти 2,0 м від поверхні землі;

-усунути перешкоди у доступі до жилого приміщення для його ремонту – житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 – шляхом зобов`язання ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 доступ до стіни жилого приміщення зі сторони двору за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення ремонтних робіт.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є власником будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Власницею сусіднього будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідачка ОСОБА_1 , яка систематично порушує норми добросусідства, а саме у 2017 році остання здійснювала будівельні роботи (будувала новий будинок на місці старого) із порушенням будівельних норм. Так, від її будинку в сторону будинку позивачки були встановлені залізні конструкції – стояки та рельси, які встановлені занадто близько (з порушенням протипожежних розривів між будинками), що зафіксовано у Акті Берегівської міської ради надала від 17.07.2023 року. При цьому, у вказаному Акті забудовнику ОСОБА_1 вказано на необхідність припинити будівельні роботи та привести конструкцію будівлі у відповідність до проектного рішення та вимог ДБН 360-92**. Крім того, в кінці земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , м. Берегове відповідачка ОСОБА_1 встановила високу глуху огорожу з металопрофілю висотою від 220 см до 240 см. Також, ОСОБА_1 унеможливлює доступ ОСОБА_3 до задньої стіни будинку останньої з боку двору ОСОБА_1 . При цьому, ця стіна потребує проведення ремонтних робіт, зокрема, нанесення водовідштовхуючого шару та фарбування, адже є незахищеною від атмосферних впливів. Позивачка також зазначила, що на межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , ближче до вулиці, раніше була огорожа із шиферу, яку ОСОБА_1 знесла, а ОСОБА_3 має намір повторно встановити на цьому місці огорожу.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області 04.12.2023 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до підготовчого засідання.

15 лютого 2024 року Берегівським районним судом Закарпатської області отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідачка ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що дійсно у дворі відповідачки з боку позивача у 2017 році побудовано залізну конструкцію із стояків та рельс, на яких лежать горизонтальні стовпи і примикають до її, відповідачки, будинку. Вказану конструкцію відповідачка планує використовувати як каркас для вирощування елітних столових сортів винограду. Разом з цим, відповідачці незрозуміло, які саме норми ДБН 360-92** нею було порушено, оскільки такий не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Крім цього, не зрозуміло чим саме відповідачка перешкоджає ОСОБА_3 користуватись їй її земельною ділянкою. При цьому, відповідачкою було побудовано огорожу на межі їхніх земельних ділянок відступивши на 25-44 см, оскільки у задній частині подвір`я ОСОБА_3 постійно було багато непотребу, що виглядало вкрай не естетично. При цьому, про будівництво даної огорожі було відомо позивачці. Основу вказаної огорожі відповідачка поставила виключно на своїй земельній ділянці, чим самим по факту відмовилась від частини своєї земельної ділянки. Разом з цм, у позовній заяві відсутні докази порушення відповідачкою норм діючого на момент побудови огорожі законодавства.

Згідно п.6.7 ДБН Б.2.2.5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій» дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій. Оскільки земельні ділянки сторін мають прямокутні форми та розташовані майже ідеально із заходу на схід, тому сонце освітлює наші ділянки цілий день рівномірно. Спірна огорожа не затемнює земельні ділянки (у тому числі задній двір ОСОБА_3 ), не порушує нормативну інсоляцію та провітрювання ділянки позивача.

При цьому, 25.10.2013 року ОСОБА_3 без будь-яких зауважень та скарг підписала (погодила) акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами.

Стосовно перешкоди позивачці в доступі до задньої стіни будинку для проведення ремонту, відповідачка зазначила, що позивачка ОСОБА_3 систематично викликає на відповідачку поліцію та комісію Берегівської міської ради через надумані нею причини. Позивачка ОСОБА_3 навіть не намагається створити між ними добросусідські відносини, як цього вимагає законодавство. Прохань зі сторони ОСОБА_3 щодо потреби проникнути на земельну ділянку відповідачки для проведення якихось ремонтних робіт не поступало.

18 березня 2024 року Берегівським районним судом Закарпатської області отримано відповідь представника позивачки на відзив, в якому зазначено прохання відхилити аргументи, доводи та докази, зазначені та долучені до відзиву. Зокрема, у відповіді на відзив зазначено, що твердження відповідачки використати капітальну металічну конструкцію як каркас для вирощування винограду є неправдоподібним та абсурдним. Оскільки вказана конструкція є занадто потужною для облаштування винограднику, а також відсутнє місце, де міг би теоретично бути посаджений гіпотетичний виноград. При цьому, встановлені в безпосередній близькості від стін сусідського будинку вертикальні та горизонтальні стовпи з рейок порушують ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", де в п. 6.1.41 зазначено, що при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. Самочинно встановлені залізні стояки та рельси повинні бути знесені на відстань необхідних протипожежних розривів від будинку. Також, не відповідає дійсності твердження відповідачки, що існуюча висока глуха огорожа з металопрофілю, яку встановила ОСОБА_1 в кінці земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , не порушує п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій». Крім цього, не відповідає дійсності і твердження відповідачки, що від позивачки не надходило «прохання» та не було доведено потребу в доступі до задньої стіни власного будинку. Позивач вважає, що її права порушені через відсутність доступу до задньої стіни житлового будинку та просить надати безперешкодний доступ стіни жилого приміщення зі сторони двору за адресою: АДРЕСА_1 для проведення ремонтних робіт, адже згідно чинного законодавства вона має право мати доступ до задньої стіни. При цьому, ця стіна потребує проведення ремонтних робіт, зокрема, нанесення водовідштовхуючого шару та фарбування, адже є незахищеною від атмосферних впливів.

07 червня 2024 року ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 адвоката Мензак Ю.Ю. призначено судову будівельно-технічну експертизу.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги та пояснила, що купила свій будинок у 2004 році, а відповідачка свій у 2017 році. Щодо будівництва паркану відповідачкою вона не заперечувала, однак і не схвалювала. Позивачка зазначила, що стовпи створюють перешкоду у доступі до стіни, яку через них неможливо поштукатурити. Позивачка, також, зазначила, що до вказаного спору із відповідачкою, остання пускала її, щоб зробити ремонт. При цьому, потім вони нічого один одного не просили. Щодо висоти огорожі позивачка зазначила, що вона їй не заважає, однак вона має відповідати вимогам закону. Крім цього, позивачка зазначила, що вказана огорожа встановлена на межі їх з відповідачкою земельних ділянок.

Представник позивачки адвокат Мензак Ю.Ю. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві та запереченнях на відзив. Зазначивши, при цьому, що відповідачка ОСОБА_1 не надає доступ позивачці для проведення ремонтних робіт стіни будинку, доступ до якої можливий лише із земельної ділянки відповідачки. Вказане підтверджено і наявним в матеріалах справи висновком експерта. Крім цього, експертом підтверджено, що побудовані відповідачкою огорожа та стовпи встановлені з порушенням норм ДБН.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що під час встановлення стовпів у 2017 році вона не просила дозволу у позивачки на їх встановлення. Однак, сплатила штраф за незаконне будівництво, при цьому, недоліки вказані в Акті вона не усувала та не оскаржувала у встановленому законом порядку. При цьому, пояснила, що огорожу та стовпи встановлювала за власні кошти.

Представник відповідачки адвокат Попович Ш.О. в судовому засіданні зазначив, що будинок позивачки побудовано на межі земельних ділянок сторін, огорожа та стовпи розташовані на території земельної ділянки відповідачки. При цьому, огорожа має різну висоту, оскільки земельна ділянка є нерівною, про що також вказано у висновку експерта. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями статті 41 Конституції України гарантується право кожного володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує право кожної фізичної особи мирно володіти своїм майном.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_3 . Вказане підтверджено копією свідоцтва про право власності (а.с. 5) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.01.2022 року (а.с. 6).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності встановлено, що власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 (а.с. 7, 8).

За правилами частини 1 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України установлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Наведеною нормою матеріального права визначено право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним.

Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

У частині 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Так, Актом комісії Берегівської міської ради Закарпатської області розгляду звернення мешканки будинку АДРЕСА_1 від 17.07.2017 року встановлено, що в результаті огляду будівництва виявлені порушення ДБН 360-92**, а саме: порушення протипожежних розривів між будівлею забудовника по АДРЕСА_2 та будинку сусіда по АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Крім цього, висновком експерта №Е-10/25 від 23.07.2025 року за результатами будівельно-технічної експертизи встановлено, що встановити чи відповідають будівельним нормам (у тому числі стосовно відстані від земельної ділянки у АДРЕСА_1 ) самочинно встановлені залізні стояки та рельси, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , не вдається за можливе, оскільки визначити однозначну ідентифікацію стійок не вдається за можливе, оскільки вони в своєму теперішньому стані не являються будівлею, там відсутні приміщення, стіни, та інші характерні ознаки, які б вимагалися до будівель.

Разом з тим, влаштовані стійки обмежують доступ пожежного автомобіля до дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 .

Обслуговування будівель АДРЕСА_1 в будь якому випадку можливе лише з ділянки по АДРЕСА_2 , оскільки будівлі по АДРЕСА_1 частково розташовані по межі ділянок (без відступу 1,0 м), а частково із відступом 0,5м. При існуючому стані, провести обслуговування/ремонт бокового фасаду будівель АДРЕСА_1 , є можливе з ділянки АДРЕСА_1 . 24.

Що стосується протипожежних розривів, то вони визначаються до будівель, до металевих стійок чинними нормами вони не визначені. Орім того, відстані між існуючими будівлями коливаються від 3,3 м до 3,5 м, що вже не відповідає протипожежним розривам.

Також, проведеними обмірами зі сторони АДРЕСА_2 встановлено висоту огорожі, яка зменшується від 2,13 м до 2,0м. Проведеними обмірами зі сторони АДРЕСА_1 встановлено висоту огорожі, яка зменшується від 2,16 м до 2,07 м. Така різниця в обмірах може характеризується різними висотами рельєфу ділянок. Тобто, ділянка по АДРЕСА_1 є трохи нижча за ділянку АДРЕСА_2 .

Огорожа між земельними ділянками у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , не відповідає будівельним нормам у позиції точки 7, де становить 2,13 м. Щодо інших змін висот по довжині, то встановити причину зміни рельєфу і відповідно того, що з одного боку огорожі така відповідає нормам а з іншого ні не вдається за можливе (а.с. 115-127).

Отже, наведеним підтверджено встановлення відповідачкою ОСОБА_1 залізних стояків та рельс, а також огорожі з метало профілю на належній їй земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , з порушенням вимог ДБН 360-92**.

Зокрема, п. 3,13 ДБН 360-92** (діючим на момент встановлення перешкод) передбачено, що відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог (додаток 3.1).

Пунктами 3,25 та 3,25а визначено, що протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).

Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санітарних норм та правил забезпечення інсоляцією будівель і територій житлової забудови" та СНІП II-4-79 " Природнє та штучне освітлення" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому, повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Тому, враховуючи вищенаведені встановлені судом обставини, які ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідачки ОСОБА_1 знести самочинно встановлені залізні стояки та рельси на відстань необхідних протипожежних розривів та приведення огорожі з металопрофілю у відповідність до норм п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», шляхом зрізання огорожі між земельними ділянками до висоти 2,0 м від поверхні землі, підлягають до задоволення.

Разом з цим, вимога про усунення перешкод у доступі до жилого приміщення для його ремонту – житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 – шляхом зобов`язання ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 доступ до стіни жилого приміщення зі сторони двору за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення ремонтних робіт, не доведена належними та допустимими доказами. Позаяк, учасниками справи не доведено факт наявності спору щодо доступу позивачки до стіни її жилого приміщення зі сторони двору відповідачки для проведення ремонтних робіт.

Отже, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно квитанції до платіжної інструкції від 19.09.2024 року встановлено, що позивачкою ОСОБА_3 було сплачено на рахунок експерта ОСОБА_4 кошти за проведення будівельно-технічної експертизи в розмірі 18000,00 гривень.

Оскільки, питання досліджувані експертом стосувалися позовних вимог, які судом задоволено, суд приходить до висновку, що витрати пов`язані із залученням експерта слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 141, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та земельною ділянкою – задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 – шляхом знесення самочинно встановлених залізних стояків та рельс на відстань необхідних протипожежних розривів від будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 – шляхом приведення огорожі з металопрофілю у відповідність до норм п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» – тобто зрізання огорожі між земельними ділянками до висоти 2,0 м від поверхні землі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН