Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №522/19296/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026

Справа № 522/19296/25-Е

Провадження № 2-о/522/14/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого – судді Ярема Х.С., розглянув в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Одеська міська рада.

ВСТАНОВИВ:

26.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заявник просить суд:

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 з березня 2022 року до дня її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою АДРЕСА_1 ;

- встановити, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

08.09.2025 відкрито провадження у справі.

ОСОБА_1 звернення до суду пояснює тим, що вона є донькою ОСОБА_5 . ЇЇ мати вдруге вийшла заміж за ОСОБА_6 . Вони проживали в квартирі АДРЕСА_2 , яка належала на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_7 , його дружині ОСОБА_8 та його матері ОСОБА_9 в рівних частках. ОСОБА_1 проживала окремо від батьків, проте з березня 2022 року переїхала в квартиру до батьків, проживала там разом із вітчимом та матір`ю, оскільки вони обоє потребували догляду, були важко хворими. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , а дружина ОСОБА_10 прийняла після нього спадщину, але не оформила її. В серпні 2024 померла ОСОБА_10 . На дату смерті матері донька продовжувала проживати у цій квартирі, бо вважала, що прийняла спадщину матері, яка в свою чергу прийняла спадщину після свого чоловіка, який в свою чергу прийняв спадщину після своєї матері. Однак після звернення 10.06.2025 до нотаріуса їй було роз`яснено про пропуск 6-місячного строку на прийняття спадщини після смерті її матері, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка та свекрухи, повідомлено про непідтверджений родинний зв`язок осіб, які є співвласниками квартири, оскільки написання по-батькові ОСОБА_4 в свідоцтві про право власності на квартиру та і її свідоцтві про смерть не збігається із написанням її по-батькові в свідоцтві про народженні сина – ОСОБА_3 , де зазначено матір`ю: ОСОБА_4 . ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її син ОСОБА_3 прийняв спадщину, але не встиг її оформити.

Судом встановлено такі обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_1 в м. Єреван, Вірменія (паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 07.07.2011 Приморським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області).

Згідно з Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.05.1967, запис в якому зроблено російською мовою « ОСОБА_1 » народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Єреван, її батьками є « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_13 ».

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_3 , його батьками є ОСОБА_14 та ОСОБА_4 (Свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 17.01.2022).

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_4 від 09.07.1991, запис в якому зроблено російською мовою, 19.09.1963 зареєстровано шлюб між « ОСОБА_15 » та « ОСОБА_13 », прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_16 ».

06.05.1965 ОСОБА_3 видано ордер №743 на вселення в квартиру АДРЕСА_2 на сім`ю із трьох осіб, дружину ОСОБА_2 та доньку ОСОБА_17 .

Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 16.05.2001 квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 та членам його сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в рівних частках.

Згідно з Довідкою від 15.06.2021 в квартирі зареєстровані ОСОБА_18 з 02.09.1987, ОСОБА_3 з 29.06.1965 та ОСОБА_10 з 29.06.1965.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (Свідоцтво про смерть НОМЕР_5 від 10.01.2005).

Після смерті ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса звернувся 14.07.2021 її син ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (Свідоцтво про смерть НОМЕР_6 від 02.12.2023).

Після смерті ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса 27.05.2024 звернулась його дружина ОСОБА_2 . У зв`язку з хворобою, заява складена за місцем проживання заявника та підписана уповноваженою особою.

27.05.2024 видано нотаріально посвідчену довіреність, якою ОСОБА_10 уповноважила ОСОБА_1 представляти усі її інтереси

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (Свідоцтво про смерть НОМЕР_7 від 30.06.2024).

Після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори 10.06.2025 звернулась її донька ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 зареєстрована з 01.11.1996 в АДРЕСА_3 .

30.07.2025 листом державний нотаріус роз`яснила ОСОБА_1 про пропуск 6-місячного строку на прийняття спадщини після смерті її матері. Також наданими нотаріусу документами непідтверджується родинний зв`язок осіб, які є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , оскільки написання по батькові ОСОБА_4 в свідоцтві про право власності на квартиру та і її свідоцтві про смерть не збігається із написанням її по батькові в свідоцтві про народженні сина – ОСОБА_3 , де зазначено матір`ю: ОСОБА_4 .

Згідно з Актом від 15.07.2025, в квартирі АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_2 з початку війни та 29.08.2024 проживала її донька ОСОБА_1 .

Висновки суду.

Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ч.2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Отже встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем для спадкоємця має визначені юридичні наслідки, що полягають у підтвердженні статусу спадкоємця, який прийняв спадщину, хоча і не подав заяву про прийняття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 10.01.2019 у справі №484/747/17 вказав, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Особою, яка претендує на визнання її спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину матері ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 .

Для підтвердження факту прийняття спадщини необхідне встановлення юридичного факту спільного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 пояснили, що ОСОБА_1 з 2022 року постійно проживала разом з матір`ю ОСОБА_2 та доглядала за нею. Всі вони (тобто, ОСОБА_21 з матір`ю та вітчимом) жили в квартирі АДРЕСА_2 . Вона повністю до них перебралась жити, оскільки батьки були хворими і потребували щоденного догляду.

Оцінюючи встановлені обставини та надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 проживала разом з матір`ю в квартирі АДРЕСА_2 з березня 2022 року та на час відкриття спадщини, тобто на дату смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п.1 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану. Разом з цим для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення, заінтересована особа має право звернутись до суду з відповідним позовом.

Наданими доказами підтверджуються родинні відносини сина та матері – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268, 293-294, 315, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) із ОСОБА_2 з березня 2022 року до дати її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_2 .

Встановити, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи), зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 05.05.2026.

Суддя Ярема Х.С.