Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №509/6693/25 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6693/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого?судді Спічака Вадима Олексійовича,

за участю:

секретаря судового засідання?Лисенко Ольги Дмитрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету в особі Овідіопольської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач Орган опіки та піклування виконавчого комітету в особі Овідіопольської селищної ради звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить позбавити батьківських прав громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , яку вона народила ІНФОРМАЦІЯ_4 ; батьком дитини є громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 видане Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) від 16 червня 2023 року.

Відповідно копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00051525604 від 30 травня 2025 року батьки дитини перебувають у шлюбі відповідно актового запису про шлюб № 987 від 24.07.2020 року, складений Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Орган опіки та піклування зазначає, що біологічним батьком дитини ОСОБА_3 зі слів гр. ОСОБА_2 , є ОСОБА_4 , з громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона уклала фіктивний шлюб, так як потрібні були гроші.

Малолітня ОСОБА_3 перебувала на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах відповідно до наказу служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради від 22.05.2025 року, в категорії дітей, де батьки, особи, які їх заміняють, ухиляються від виконання своїх обов`язків.

22.05.2025 року малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з меншим братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і сестрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було негайно відібрано у матері на підставі актів рівня безпеки дитини згідно з додатком 10 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом дитини затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 та 23.05.2025 року ухвалено рішення органу опіки та піклування Овідіопольської селищної ради № 856 «Про негайне відібрання малолітніх дітей у матері ОСОБА_2 та затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав».

З метою забезпечення безпеки дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було невідкладно направлено до КНП Овідіопольської селищної ради «Овідіопольська лікарня».

18 серпня 2025 року малолітніх дітей відповідно до Ату про факт передачі дитини на підставі наказу служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради від 05.08.2025 року № 68-2025 «Про тимчасове влаштування малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 в дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_8 , ОСОБА_9 » малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з братом і сестрою тимчасово влаштовано у сімейні форми виховання, а саме функціонуючий дитячий будинок сімейного типу подружжя ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які мешкають на території Великомихайлівської громади Роздільнянського району Одеської області.

Протягом всього часу перебування дитини в лікарні, та з моменту влаштування в дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , батько малолітньої ОСОБА_3 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нею не цікавився, не звертався до служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради з заявою щодо повернення дитини йому на виховання.

Враховуючи вищевикладені обставини, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити відповідача батьківських прав громадянина по відношенню до до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначаючи, що це відповідає найкращим інтересам дитини

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.12.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні. Залучено до участі у цивільній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - Органу опіки та піклування виконавчого комітету в особі Овідіопольської селищної ради у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи належним чином була повідомлена.

Суд у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відзиву на позов, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю дитини є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до наказу Служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради від 08.04.2025 року № 37-2025 малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було поставлено на облік в категорії дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням батьків від виконання своїх обов`язків по відношенню до дітей.

Відповідно копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00051525604 від 30 травня 2025 року батьки дитини перебувають у шлюбі відповідно актового запису про шлюб № 987 від 24.07.2020 року, складений Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 09 квітня 2025 року малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була виявлена смт Великодолинське, Одеського району, Одеської області як така, що залишена без нагляду в умовах, що могли становити загрозу життю і здоров`ю дитини.

Відповідно до наказу Служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради від 08.04.2025 року № 37-2025 малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було поставлено на облік в категорії дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням батьків від виконання своїх обов`язків по відношенню до дітей.

23 травня 2025 року Виконавчим комітетом Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області було прийнято Рішення «Про негайне відібрання малолітніх дітей у матері ОСОБА_2 та затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав» відповідно до ст. 34, ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого виконавчий комітет Овідіопольської селищної ради вирішив у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дітей негайно відібрати малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; Тимчасово влаштувати малолітніх дітей до КНП Овідіопольської селищної ради «Овідіопольська лікарня». Затвердити висновок органу опіки та піклування про доцільність відібрання дітей у матері ОСОБА_2 . Доручити Службі у справах дітей Овідіопольської селищної ради інформувати Чорноморську окружну прокуратуру про негайне відібрання дітей у матері ОСОБА_2 , семиденний термін підготувати та направити відповідну позовну заяву та висновок органу опіки та піклування до Овідіопольського районного суду Одеської області, забезпечити подальше влаштування малолітніх дітей відповідно до чинного законодавства.

Під час розгляду справи представник позивача повідомила, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 влаштовано в дитячий будинок сімейного типу- подружжя ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які мешкають на території Великомихайлівської громади Роздільнянського району Одеської області.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області було ухвалено 21.01.2026 року рішення у справі № 509/2829/25 за позовом органу опіки та піклування, яким відібрано малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строком на 1 рік без позбавлення її батьківських прав.

Протягом всього часу перебування дитини в лікарні та перебування дитини у дитячому будинку сімейного типу, батько малолітньої ОСОБА_3 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитиною не цікавився, не звертався до служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради з заявою щодо повернення дитини йому на виховання, хоча службою у справах дітей йому направлялись повідомлення про вищевикладені обставини, а також визнавалась його явка обов`язковою на засідання комії з питань захисту прав дитини Овідіопольської селищної ради.

Також відсутність піклування та виконання батьківських обов`язків зі сторони батька по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , факт не проживання з родиною громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується копіями актів обстеження умов проживання матері ОСОБА_2 , складених службою у справах дітей Овідіопольської селищної ради від 06.11.2024 р., 27.01.2025 р., 13.02.2025 р., 12.05.2025 р., 16.05.2025 р., 22.05.2025 р.

Рішенням виконавчого комітету Овідіопольської селищної ради від 29 жовтня 2025 року № 952 було затверджено Висновок органу опіки та піклування Овідіопольської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною першою ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

При прийнятті рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа "Савіни проти України" (Заява N 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року у ст. 111 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст.114 наведеного вище Закону).

Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними. Крім того, при позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, а також чи попереджався батько офіційно про необхідність змінити ставлення до дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, який відповідачка не забезпечує. Зокрема, за час розгляду справи відповідач не довела суду такої можливості.

Дослідивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку про ухилення відповідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке полягає в тому, що він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, догляду, санітарно-гігієнічних вимог, лікування, що негативно впливає на фізичний та моральний розвиток дитини, а його безвідповідальне ставлення до дитини створює ризики для її життя та здоров`я.

За вказаних обставин суд прийшов до висновку, що наразі позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дитини, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому суд звертає особливу увагу та вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до статті 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Статтею 169 СК України передбачено, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Частина 4 цієї статті передбачає, що суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Таким чином, відповідач не позбавлений права поновити батьківські права.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету в особі Овідіопольської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спічак В.О.