Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №508/108/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/108/26

Номер провадження 2/508/163/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Банташ Д.С.,

за участю: секретаря с/з – Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Миколаївка Березівського району Одеської області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем 11.08.2025 року було укладено Договір про надання коштів у кредит № 6553227. 16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено договір факторингу №16/09/25, згідно якого до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідач свої вимоги за договором не виконала та кредит не повернула. У зв`язку із порушенням зобов`язань за вказаним договором відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 27259,00 грн., з якої: 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6051,00 грн. сума заборгованості за процентами; 1207,50 грн. сума заборгованості за комісією; 13000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Виходячи з викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача борг за вказаними кредитними договорами, сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою Миколаївського районного суду від 17.02.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу було надано строк для надання відзиву на позовну заяву. (а.с. 56)

17.03.2026 року від представника відповідача адвоката Цимбал А.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, основні тези якої:

- позивачем не надано доказів перерахування грошових коштів, передбачених кредитним договором, а платіжна інструкція сама по собі не є належним доказом перерахування грошових коштів від первісного кредитора до відповідача;

- наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії за видачу кредиту в силу нікчемності вказаних пунктів договору про стягнення з позичальника комісії за видачу кредиту;

- позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 13000,00 грн. є неправомірними й необґрунтованими;

- позивачем не надано належних доказів оплати за договором факторингу;

- позивачем не доведено понесення грошових витрат за надання правової допомоги, а розмір правової допомоги в 4500,00 грн. є завищеним.

Представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на надання правової допомоги у розмірі 12000,00 грн. (а.с.72-104)

Ухвалою Миколаївського районного суду від 26.03.2026 року продовжено строк розгляду справи. Відкладено судовий розгляд. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄРДПОУ 00032129): Інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; Виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 11.08.2025 року по 14.08.2025 року. (а.с.116-117)

09.04.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому підтримав первісні позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. (а.с.128-136)

09.04.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач вважає за доцільне зменшити позовні вимоги в частині пені та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором кредиту в розмірі 14259,00 грн., з яких 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6051,00 грн. сума заборгованості за процентами; 1207,50 грн. сума заборгованості за комісією. (а.с.137-143)

21.04.2026 року від Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» до суду надійшла витребувана судом інформація.

04.05.2026 року від представника відповідача адвоката Цимбал А.А. до суду надійшли додаткові пояснення у справі стосовно пропуску позивачем строку на подання відповіді на відзив, стосовно завищеного розміру витрат на правову допомогу позивача, стосовно нікчемності умов договору про нарахування коміії за видачу кредиту. Просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на надання правової допомоги у розмірі 12000,00 грн. (а.с.153-155)

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. (а.с.144)

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, 26.03.2026 року від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та її представника.

Суд вбачає, що сторони сповіщені про дату та час судового засідання належним чином, матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розглядати справу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту)

Судом встановлено, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 6553227 від 11.08.2025 року, який відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 10254. (а.с.9-16)

За умовами цього договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов договору.

За договором сума позики становить 7000,00 грн., строк кредитування 360 днів, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1207,50 грн.). Дата надання кредиту 11.08.2025 року, дата повернення кредиту 05.08.2026 року, процентна ставка/ день (фіксована) 0,95 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 32147,50 грн.

Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що ознайомився на сайті https://clikcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно правовими актами Національного банку України.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором кредиту виконало в повному обсязі та 11.08.2025 року перерахувало на банківську картку Позичальника грошові кошти в розмірі 7000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.23) та випискою наданою АТ «Державний ощадний банк України» (а.с.151).

Згідно відповіді АТ «Державний ощадний банк України» на імя ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_3 . Копією платіжної інструкції, що міститься в матеріалах справи, доведено перерахунок на зазначену картку (маска картки НОМЕР_4 ) суми кредитних коштів в розмірі 7000,00 грн. від 11.08.2025 року, отримувач ОСОБА_2 . Окрім того, в Договорі кредитної лінії № 6553227 від 11.08.2025 року, який відповідач підписала за допомогою одноразового ідентифікатора 105254, зазначено, зокрема, номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 .

Таким чином, суд не сприймає доводи представника відповідача щодо відсутності доказів підтвердження перерахування суми кредиту відповідачу та вважає факти укладення Договору кредитної лінії № 6553227 від 11.08.2025 року відповідачем та перерахування на рахунок відповідача суми кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн. – доведеними стороною позивача.

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеної первісним кредитором – ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 23.12.2025 року становить 27259,00 грн., яка складається з наступного: 7000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6051,00 грн. заборгованість за процентами, 1207,50 грн. заборгованість за комісією, 13000,00 грн. заборгованість за пенею/ неустойкою. (а.с.17)

Разом з тим, згідно зазначеного розрахунку та відповіді на відзив від 09.04.2026 року відповідачем 07.10.2025 року була проведена часткова оплата по зазначеному кредитному договору в розмірі 1000,00 грн.

Згідно п. 6.7.1. Договору кредитної лінії № 6553227 від 11.08.2025 року, у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту, неустойка та інші платежі (у випадку їх нарахування).

Формуючи розрахунок заборгованості, первісний кредитор дійшов вірного висновку про розмір відсотків за користування кредитними коштами, тобто 66,50 грн. на день (0,95 % від 7000,00 грн.), проте первісним кредитором не враховано часткової оплати, проведеної відповідачем 07.10.2025 року в розмірі 1000,00 грн., що за умовами Договору кредитної лінії № 6553227 від 11.08.2025 року повинна бути зарахована в якості оплати по відсотках.

Таким чином, заборгованість відповідача по відсотках за Договором кредитної лінії № 6553227 від 11.08.2025 року становить 5051,50 грн.

Щодо переходу прав вимоги

Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16 вересня 2025 року, за умовами якого клієнт зобов`язується відсупити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобовязується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта. (а.с. 24 зворот -31).

Згідно витягу з Реєстру прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 27259,00 грн. (а.с.32-33)

До позову також додана копія платіжної інструкції № 579937984.1 від 24.12.2025 про оплату фінансування згідно з договором факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року, реєстру прав вимоги № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року до вказаного договору.

Означені докази суд уважає допустимими, належними та достовірними.

Щодо стягнення заборгованості за комісією за видачу кредиту

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1,частини 2 статті 8, частини 1 статті 1, статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

За такого, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 1207,50 грн. не суперечить вимогам діючого законодавства, а тому не є нікчемною.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою-пенею

09.04.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач вважає за доцільне зменшити позовні вимоги в частині пені та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором кредиту в розмірі 14259,00 грн., з яких 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6051,00 грн. сума заборгованості за процентами; 1207,50 грн. сума заборгованості за комісією. (а.с.137-143)

Таким чином, позивач виключив стягнення пені з переліку вимог позовної заяви, тому суд таку вимогу не бере до уваги та не враховує при винесенні рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідач не надала своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» в частині стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу в сумі 7000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 5051,50 грн. та заборгованості за комісією в сумі 1207,50 грн.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на 92,9 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2473,36 грн.

Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 4500,00 грн., то слід зазначити наступне.

Судом досліджені свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю щодо адвоката Ткаченко Ю.О., договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, укладений між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 08.01.2026 року, укладений між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», за яким вартість допомоги складає 4500,00 грн.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).

В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Доводи представника відповідача щодо неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу позивача є необґрунтованими, оскільки, позивач та його представник погодили в договорі про надання правничої допомоги розмір плати в розрізі видів послуг. Так, за вивчення документів, проведення аналізу та визначення правової позиції 500 грн., за підготовку і складання позовної заяви 4000 грн. Згідно витягу з Акту № 6-ДІЛ представником повністю надано послуги позивачу з вивчення документів та складання позову на загальну суму 4500 грн., що відповідає умовами договору.

Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу позивача відповідачем та його представником не спростовано.

Разом з тим, представником відповідача заявлено вимогу про стягнення зі сторони позивача компенсації витрат відповідача на надання правової допомоги в розмірі 12000,00 грн. та надано підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем: попередній орієнтовний розрахунок суми витрат, квитанція до прибуткового касового ордера № 142 від 13.03.2026 року, рахунок-фактура № 33-сз/ц-26 від 13.03.2026 року, акт виконання робіт до Угоди № 33-сз/ц-26 та сама Угода № 33-сз/ц-26 про надання правової допомоги від 26.02.2026 року.

Натомість, представником позивача у відповіді на відзив від 09.04.2026 року висловлено вимоги, зокрема, про відмову відповідачу в компенсації витрат на правову допомогу.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідача на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн., а представником відповідача заявлено, що відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що стороною позивача було складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, а стороною відповідача було складено відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, суд вважає, що розмір гонорару понесеного відповідачем є не обґрунтованим.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні. Розмір правової допомоги є неспівмірними із складністю справи.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу відповідача з 12 000,00 грн до 4 500,00 грн. як таких, що є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаної роботи.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено на 7,1 %, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 7,1 % від 4 500,00 грн, що становить 319,50 грн.

Водночас відповідно до частки обґрунтованих вимог (92,9 %) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 92,9 % витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн, що становить 4 180,50 грн.

Разом із тим, при частковому обґрунтуванні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони, судові витрати підлягають розподілу пропорційно до обґрунтованої та відхиленої частин вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України.

З огляду на часткове обґрунтування позовних вимог на 92,9 %, з метою економії часу та ресурсів, вважає за потрібне здійснити взаємозалік сум стягуваних витрат на професійну правничу допомогу. Сума, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача становить 319,50 грн. компенсації на надання правової допомоги, а з відповідача на користь позивача сума, що підлягає стягненню для компенсації правової допомоги складає 4180,50 грн., а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача різницю в розмірі 3861,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (08205, місто Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити НОМЕР_5 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528, код ЄРДПОУ 44280974) заборгованість за Договором кредитної лінії № 6553227 від 11.08.2025 року у розмірі 13 259,00 грн. (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять гривень 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (08205, місто Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити НОМЕР_5 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528, код ЄРДПОУ 44280974) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2473,36 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят три гривні 36 коп.) та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 3861,00 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», 08205, місто Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄРДПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 05.05.2026 року.

Суддя Дмитро БАНТАШ