Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №521/17846/24 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

справа № 521/17846/24

провадження № 2/521/290/26

22 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Тарасюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації, посилаючись на те, що під час шлюбу ними за спільні кошти у власність набуте нерухоме майно – квартира під номером АДРЕСА_1 , що перебуває у володінні та користуванні відповідача; квартира під номером АДРЕСА_2 , що перебуває у володінні та користуванні позивача; нежитлове приміщення під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що перебуває у володінні та користуванні позивача.

Оскільки згоди щодо поділу набутого подружжям за час шлюбу майна не досягнуто, позивач вимушений звернутись до суду.

Відповідно до заяви про зміну предмету позову ОСОБА_1 просить суд в порядку поділу спільного майна подружжя визнати: за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право приватної власності на: - квартиру під номером АДРЕСА_2 , загальною площею 33,8 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2450462951237); - нежитлове приміщення під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1179003551237); за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) право приватної власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію різниці поділу спільного майна подружжя розмірі 568137 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч сто тридцять сім) гривень; стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень за подання позову, витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок за подання заяви про забезпечення позову, витрати по сплаті оплаті виготовлення висновку експерта оціночно-будівельної експертизи 22000 (двадцять дві) тисячі гривень.

ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що у період перебування в шлюбі були набутті наступні об`єкти: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 99,8 кв.м., житловою 62,7 кв.м., підсобна 32,7 кв.м.; квартира загальною площею 33,8 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5,8 кв.м.; гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 ; автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, н.з. НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2461 см3, 2005 року; автомобіль НYNDAI марки GETZ, н.з. НОМЕР_4 , об`єм двигуна 1399 см3, 2010 року; машина Renault Kangoo.

Відповідно до заяви про зміну предмету зустрічного позову ОСОБА_2 просить суд все майно, яке придбано в шлюбі поділити порівну, визнати за кожним 1\2 частки спільного майна, виділити за ОСОБА_1 1\2 частку, та за ОСОБА_2 також 1\2 частку; надати ОСОБА_2 1\2 частку з спільного майна подружжя: право власності на 1\2 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 99,8 кв.м., житловою 62,7 кв.м., підсобна 32,7 кв.м. (з п`яти житлових кімнат); право власності на 1\2 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 33,8 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м.; право власності на 1\2 на нежитлове приміщення під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1179003551237); стягнути з ОСОБА_1 1\2 частку, 40 тисяч грн. за Гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_6 , право власності оформлено на відповідача ОСОБА_1 , який фактично був проданий за 80 тисяч грн.; стягнути з ОСОБА_1 168110.00 грн за автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, н.з. НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2461 см3 року 2005р.1\2 вартості, яка складала загальна 336220,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 1\2 за Автомобіль НYNDAI, марки GETZ н.з. НОМЕР_4 , об`єм двигуна 1399 см3, 2010 року, 134336,15 грн., загальна вартість 268672,29 грн.; стягнути з ОСОБА_1 1\2 за автомобіль Renault Kangoo 4,5 тисяч доларів США, куплена за дев`ять тисяч доларів США, коли продав не відомо до цього часу; надати і 1\2 частку з спільного майна подружжя ОСОБА_1 : право власності на 1\2 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 99,8 кв.м., житловою 62,7 кв.м., підсобна 32,7 кв.м. (з п`яти житлових кімнат); право власності на 1\2 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 33,8 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м.; право власності на 1\2 на нежитлове приміщення під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5,8 кв.м.(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1179003551237).

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в судове засідання з`явився його представник ОСОБА_3 , первісні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, заперечував проти задоволення зустрічного позову у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання з`явилася разом із представником ОСОБА_4 , первісні позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити у їх задоволенні, зустрічні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 28 липня 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який розірвано 25 січня 2024 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/19344/23

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 01 липня 2005 року, посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В., зареєстрованому в реєстрі за №2715, покупець ОСОБА_1 купив квартиру номер АДРЕСА_1 , загальною площею 99,8 кв.м., житловою 62,7 кв.м..

Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7660151 від 01.07.2005 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №273872692 від 08.09.2021 року ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 33,8 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2450462951237, дата державної реєстрації – 02.09.2021 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №304521273 від 08.07.2022 року ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1179003551237, дата державної реєстрації – 05.07.2022 року.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів у період з 28.07.2000 року по 25.01.2024 року на ОСОБА_1 були зареєстровані транспортні засоби: 06.11.2009 року у ТСЦ №5102 на підставі Біржової угоди №1540 від 09.10.2009 року здійснено перереєстрацію автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, об`єм двигуна 2461 см3, 2005 року виготовлення, на ОСОБА_1 , та 22.07.2021 року в ТСЦ 8046 за договором купівлі-продажу ТЗ №8046/2021/2691880 укладеного в ТСЦ МВС, вказаний ТЗ перереєстровано на ОСОБА_5 ; 01.03.2011 року у ТСЦ №5142 на підставі Довідки-рахунку КІМ 327507 від 25.11.2010 року здійснено реєстрації ТЗ НYUNDAI GETZ, об`єм двигуна 1399 см3, 2010 року виготовлення, на ОСОБА_1 , та 25.06.2022 року в ТСЦ 5152 за договором купівлі-продажу ТЗ №5152/2022/3239140 укладеного в ТСЦ МВС, вказаний ТЗ перереєстровано на ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю Територіального сервісного центру МВС №5142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно частини першої статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Як передбачено ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у справі власності є спільною частковою власністю.

Як передбачено ч.1, 3 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено статтею 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу),співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до ч.2 ст.183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно і з ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно положень п. 25 постанови пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК (2947-14) щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що право власності на нерухоме майно – квартиру під номером АДРЕСА_1 , квартиру під номером АДРЕСА_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ; нежитлове приміщення під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано на ОСОБА_1 в період перебування у шлюбі з ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку експерта №047/2025 оціночно-будівельної експертизи для подання до Хаджибейського районного суду м. Одеси по цивільній справі №521/17846/24, складеного 02.10.2025 року експертом Скибінською Тетяною Михайлівною ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім.. Скибінського С.С.», ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , на момент складання даного висновку, становить - 1094038 грн.; ринкова вартість нежитлового приміщення №7, розташованого в будинку АДРЕСА_3 , на момент складання даного висновку, становить - 75 667 грн.; ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , яка визначена експертом на підставі наданих документів, з урахуванням вимог нормативних актів, з урахуванням її технічного стану як «задовільний», на момент складання даного висновку, становить: 2305979 грн.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 викладено правову позицію, що у разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю.

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

При таких обставинах, за наявності у сторін двох квартир та одного нежитлового приміщення та за відсутності згоди подружжя щодо долі цих неподільних речей, суду з метою збалансування інтересів двох співвласників доцільно поділити таке майно в натурі, вирішивши питання щодо виплати відповідної компенсації різниці у дійсній вартості спірного нерухомого майна.

Визначаючи варіант поділу нерухомого майна між сторонами, суд враховує, що фактично у квартирі АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_2 , а квартирою АДРЕСА_2 та нежитловим приміщенням №7, розташованого в будинку АДРЕСА_3 , користується ОСОБА_1 .

Аналізуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які впливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку, що варіант поділу спільного нерухомого майна, про який просить позивач за первісним позовом, відповідатиме інтересам сторін.

Судом встановлено, що різниця вартості майна складає 2305979,00 - 1169705,00= 1136 274,00 грн., а 1/2 різниці вартості майна складає 568137,00 грн.

За таких обставин, суд вважає можливим в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на: квартиру під номером АДРЕСА_2 , загальною площею 33,8 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2450462951237); нежитлове приміщення під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1179003551237); в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці поділу спільного майна подружжя у розмірі 568137 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч сто тридцять сім) гривень.

Щодо зустрічної позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 1/2 частки за гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , суд зазначає наступне.

Гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , дійсно належав ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_5 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 10 березня 2005 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 19 серпня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ладіною Л.С., зареєстрованого в реєстрі за №3169, ОСОБА_1 передав у власність, а ОСОБА_6 прийняла у власність вказаний гараж та сплатила за нього обговорену грошову суму - 54600 (п`ятдесят чотири тисячі) гривень. Договір укладався за згодою дружини продавця - ОСОБА_2 , що підтверджується її особистою заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ладіною Л.С. 19 серпня 2021 року за реєстровим №3167, яка зберігається в архівах нотаріуса.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Суд встановив, що гараж 36, що розташований за адресою: АДРЕСА_9 , який був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 , придбаний у період шлюбу, проте був відчужений ще під час перебування сторін у шлюбі 19 серпня 2021 року за згодою дружини ОСОБА_2 .

За таких обставин, оскільки ОСОБА_2 надала нотаріально засвідчену згоду на продаж спірного гаражу, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні вимоги зустрічного позову в цій частині.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 1/2 частки вартості автомобілів VOLKSWAGEN TRANSPORTER, ОСОБА_7 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в період шлюбу на ОСОБА_1 були зареєстровані транспортні засоби: VOLKSWAGEN TRANSPORTER, об`єм двигуна 2461 см3, 2005 року виготовлення, який 22.07.2021 року за договором купівлі-продажу ТЗ №8046/2021/2691880 перереєстровано на ОСОБА_5 ; ОСОБА_7 , об`єм двигуна 1399 см3, 2010 року виготовлення, який 25.06.2022 року за договором купівлі-продажу ТЗ №5152/2022/3239140 перереєстровано на ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю Територіального сервісного центру МВС №5142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Представник ОСОБА_1 у відзиві на зустрічний позов зазначає, що вказані транспортні засоби були відчужені під час перебування у шлюбі, гроші витрачені на потреби сім`ї, а ОСОБА_2 з приводу відчуження автомобілів без її згоди до суду не зверталася.

Однак, суду не надано жодних доказів того, що відчуження автомобілів відбулось в інтересах сім`ї та за згодою ОСОБА_2 .

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим неможливістю встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_2 на обґрунтування вартості автомобілів VOLKSWAGEN TRANSPORTER, НYUNDAI GETZ надала суду висновки щодо ринкової вартості транспортних засобів.

Відповідач за зустрічним позовом на спростування розміру ринкової вартості автомобілів жодних доказів суду не надав.

Відповідно до висновку щодо ринкової вартості колісного транспортного засобу №ЕР-39/03-25, складеного 14.03.2025 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 , середня ринкова вартість КТЗ VOLKSWAGEN TRANSPORTER, н.з. НОМЕР_3 , складає 336220 (триста тридцять шість тисяч двісті двадцять) гривень, відповідно 1/2 частка вартості становить 168110 (сто шістдесят вісім тисяч сто десять) гривень.

Відповідно до висновку щодо ринкової вартості колісного транспортного засобу №ЕР-38/03-25, складеного 14.03.2025 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 , середня ринкова вартість КТЗ НYUNDAI GETZ, н.з. НОМЕР_4 , складає 268672 (двісті шістдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 98 (дев`яносто вісім) копійок, відповідно 1/2 частка вартості становить 134336 (сто тридцять чотири тисячі триста тридцять шість) гривень 49 (сорок дев`ять) копійок.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частки вартості автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, об`єм двигуна 2461 см3, 2005 року виготовлення, у розмірі 168110 (сто шістдесят вісім тисяч сто десять) гривень; 1/2 частки вартості автомобіля НYUNDAI GETZ, об`єм двигуна 1399 см3, 2010 року виготовлення, у розмірі 134336 (сто тридцять чотири тисячі триста тридцять шість) гривень 49 (сорок дев`ять) копійок.

Щодо зустрічної позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 1/2 частки вартості автомобіля Renault Kangoo суд зазначає наступне.

Стороною позивача за зустрічним позовом не надано суду жодних доказів перебування у власності ОСОБА_1 у період шлюбу вказаного транспортного засобу, тому суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги.

Статтею 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом сплачено судовий збір у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.3965665319.1.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації задоволено, то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

Також позивачем за первісним позовом сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, однак у зв`язку з відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд доходить до висновку про відмову у стягнення вказаної суми з відповідача за первісним позовом

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом понесено витрати за проведення судової оціночно-будівельної експертизи нерухомого майна у розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №1.274053007.1 від 22.08.2025 року.

У зв`язку з тим, що оплата проведення судової експертизи пов`язана з розглядом справи, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом також просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом витрати на професійну правничу допомогу розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень, на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги від 14.07.2023 року, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 01.09.2024 року, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст.60, 61, 63, 65, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 183, 355, 356, 364, 368, 370, 372 ЦК України, ст. ст. 2, 10, 76, 77, 81, 89, 141, 265, 354 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації – задовольнити частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право приватної власності на: квартиру під номером АДРЕСА_2 , загальною площею 33,8 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2450462951237); нежитлове приміщення під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1179003551237).

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) право приватної власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) грошову компенсацію різниці поділу спільного майна подружжя у розмірі 568137 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч сто тридцять сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) витрати на професійну правничу допомогу розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень за подання позову.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) витрати по оплаті виготовлення висновку експерта оціночно-будівельної експертизи у розмірі 22000 (двадцять дві) тисячі гривень.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) 1/2 частку вартості автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, об`єм двигуна 2461 см3, 2005 року виготовлення, у розмірі 168110 (сто шістдесят вісім тисяч сто десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) 1/2 частку вартості автомобіля НYUNDAI GETZ, об`єм двигуна 1399 см3, 2010 року виготовлення, у розмірі 134336 (сто тридцять чотири тисячі триста тридцять шість) гривень 49 (сорок дев`ять) копійок.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк

22.04.26