Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №521/6920/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/6920/26

1-кп/521/1587/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження (без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження) кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026164470000113 від 17.03.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кодими Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- вироком Кодимського районного суду Одеської області від 19.04.2016 р. за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 189, ч. 5 ст. 72 КК України до 1 року позбавлення волі;

- вироком Балтського районного суду Одеської області від 25.04.2019 р. за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 02 квітня 2020 року іспитовий строк скасовано;

- вироком Кодимського районного суду Одеської області від 18.01.2021 р. за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, згідно ч. 5 ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання у зв?язку із закінченням строків давності; за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Балтського районного суду Одеської області від 25.04.2019 р. більш суворим покаранням призначеним за даним вироком, призначено остаточне покарання 4 роки позбавлення волі;

- 30.09.2024 р. направлено до Арбузинського районного суду Миколаївської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024150000000628 від 05.07.2024 р. за ч. 1 ст. 369 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 17 березня 2026 року об 11 годині 07 хвилин, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи свій мобільний телефон, за допомогою месенджеру «Telegram» замовив у чат-боті під назвою «chapo24.сс» особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, сплативши за неї грошові кошти.

Після чого, отримавши від невстановленої особи вказівки щодо місця знаходження замовленої психотропної речовини, того ж дня, у невстановлений час, але не пізніше 13 години 11 хвилин, перебуваючи за адресою: місто Одеса, вулиця Малішевського (колишня Гастелло), поблизу будинку за № 167, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, знаючи про порядок їх обігу та відповідальність за незаконний обіг зазначених речовин, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 р. № 60/95-BP та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» № 62/95-BP від 15.02.1995 р., тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підняв з землі заздалегідь замовлений згорток, обмотаний червоною клейкою стрічкою, при розгортанні якого виявив прозорий зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини білого кольору масою 0,280г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), із кількісним вмістом 0,219г, тим самим незаконно придбав вказану психотропну речовину для власного вживання, без мети збуту.

Після чого, ОСОБА_2 , маючи умисел, направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, кількісний вміст якої становить 0,219 г, помістив вищезазначений зіп-пакет до правої передньої кишені куртки, одягненої на ньому, тим самим став незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, при собі для власного вживання, без мети збуту, до моменту вилучення працівниками відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області о 13 годині 46 хвилини 17 березня 2026 року під час проведення огляду місця події біля будинку № 167 на вулиці Малішевського (колишня Гастелло) в місті Одесі.

Дії ОСОБА_2 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 від 29.04.2026 року з якої вбачається, що ОСОБА_2 , в присутності захисника ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту.

Згідно з вказаною заявою, ОСОБА_2 згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_2 надав згоду на розгляд обвинувального акта в спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Захисником ОСОБА_3 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень цього параграфа.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, без дослідження доказів обставин кримінального проступку, оскільки учасники судового провадження (обвинувачений (підозрюваний), його захисник) не оспорювали встановлені під час дізнання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_2 , захист якого здійснює адвокат ОСОБА_3 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі.

Враховуючи викладене, а також обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_2 відповідає пред`явленому обвинуваченню, а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу ОСОБА_2 , його вік, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність місця реєстрації та місця фактичного проживання; ОСОБА_2 працездатний та офіційно не працевлаштований.

При цьому суд зазначає, що з огляду на те, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, це унеможливлює призначення йому покарання у вигляді штрафу та виправних робіт.

Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, наявність пом`якшуючої обставини, відсутність тяжких наслідків, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, необхідно призначити покарання у межах, встановлених у санкції статі ч. 1 ст. 309 КК України, у виді пробаційного нагляду.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.

Витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/116-26/6896-НЗПРАП від 06.04.2026 року, що складають 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок та підлягають стягненню з ОСОБА_2 в дохід держави.

Арешти в даному кримінальному провадженні не накладались.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався. Підстав для обрання будь-якого запобіжного заходу суд не вбачає.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 302, 368, 370, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації в порядку виконання.

Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на орган з питань пробації за місцем фактичного проживання обвинуваченого.

До набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Цивільний позов не заявлявся.

Речовий доказ, відповідно до постанов дізнавача, а саме:

-кристалічну речовину білого кольору, масою 0,280г, у пакеті, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 0,219г., який було поміщено до сейф-пакету №6699158,– знищити.

-мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «MIUI» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою оператора «Лайфсел» м.т. N? НОМЕР_3 , - вважати повернутим ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, процесуальні витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/116-26/6896-НЗПРАП від 06.04.2026 року, що складають 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1