Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №504/5374/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/5374/25

Номер провадження 3/504/103/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Сафарова А.Ф., розглянувши матеріали, що надійшли УПП в Одеській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, відомості про місце роботи відсутні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відносно якого без зазначення посади капралом поліції 2 взводу 4 роти 2 бат. УПП в Одеській області Олещуком Ю.А. 09.12.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 535403 за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 535403 від 09.12.2025, вбачається, що 09.12.2025 о 00:00 год. за адресою: дорога Новомиколаївська (Старокиївське шосе), 21, водій ОСОБА_1 керував ТЗ з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення заборони керування транспортними засобами з явними ознаками наркотичного сп`яніння, передбаченого п. 2.5 Правил дорожнього руху відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судових засіданнях ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши суду, що він рухався в напрямку з міста Харкова до міста Одеси додому та перебував за кермом тривалий час. Від проходження огляду на стан сп`яніння він не відмовлявся та повідомив про бажання проїхати до медичного закладу на власному автомобілі. Вважає дії поліцейського незаконними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Адвокат Редванська Н.В. просила провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

За клопотанням ОСОБА_1 у якості свідка в судовому засіданні був допитаний ОСОБА_2 , який суду показав, що був пасажиром ОСОБА_1 . Його товариш не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, але бажав проїхати до установи на власному автотранспорті. Працівник поліції запитав чи є у нього посвідчення водія та отримавши відповідь, що у нього права відсутні дав зрозуміти, що потрібно сказати, після чого йому передали керування ТЗ. Він проїхав деяку відстань та повернув ТЗ ОСОБА_1 . Поведінку поліцейського вважав агресивною.

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні був допитаний капрал поліції 2 взводу 4 роти 2 бат. УПП в Одеській області ОСОБА_3 який повідомив, що він складав протокол про адміністративне правопорушення, перебуваючи в екіпажі разом із поліцейським Дмитром Данилевським. Спілкування та огляд водія ОСОБА_1 проводив саме ОСОБА_4 .

Для допиту у якості свідка було здійснено виклик поліцейського УПП в Одеській області ОСОБА_5 , який до суду не прибув.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано та судом досліджені наступні матеріали:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 535403 від 09.12.2025;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.12.2025, у якому зафіксовано виявлені ознаки сп`яніння ОСОБА_1 ;

- відеозапис, що міститься на компакт-диску у матеріалах справи, за результатом дослідження якого в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини вчинення правопорушення, викладені у фабулі протоколу. Так, згідно з відеозаписом, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції на блокпосту під час дії комендантської години. Водію було повідомлено, що вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд в медичній установі на Воробйова, 9, куди він буде доставлений екіпажем поліції, на що ОСОБА_1 повідомив, що не сяде в автомобіль поліцейських та проїде до медичного закладу на своєму автомобілі. Поліцейським було роз`яснено, що це не можливо та не відповідає вимогам законодавства. ОСОБА_1 повідомив, що навчався в ОДУВС, знає свої права та що вимоги поліцейського не відповідають законодавству, після чого здійснив виклик на гарячу лінію 102 та повідомив про неправомірні та протиправні дії з боку поліцейських. На вимогу поліцейського надати поліс цивільно-правового страхування ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що він його залишив у м. Харкові та зобов`язаний надавати поліцейському лише у разі ДТП.

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя дійшов такого висновку.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно положень ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 №1103(далі - Порядок).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 щодо неправомірних та незаконних дій з боку поліцейських, оскільки їх дії у визначеному судом порядку не оскаржувалися. Проїзд до медичної установи на власному транспортному засобі для проходження огляду на стан сп`яніння не передбачений законодавством. За результатом дослідження наданого суду відеозапису порушення з боку працівників поліції не знайшли свого підтвердження. Разом з цим, встановлено вступ ОСОБА_1 у полеміку з поліцейським. Поліцейські діяли в межах вимог чинного законодавства в порядку виконання вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Надані та досліджені судом докази суд визнає достатніми та таким, що підтверджують всі обставини події, викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Інші надані суду докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини справи. Пояснення свідка ОСОБА_2 щодо подальшої передачі транспортного засобу ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження.

За результатом повного, об`єктивного та всебічного розгляду матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вина ОСОБА_1 у вчинені вказаного порушення є доведеною, кваліфікація дій за ч.1 ст. 130 КУпАП є вірною.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.25, 27, 33-35, 40-1, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з приписами ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

З реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись за посиланнями на офіційний веб портал «Судова влада України» https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/ .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. Ф. Сафарова