Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №495/3115/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/3115/25

Номер провадження 2/495/3166/2026

04 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі судді Топалової А.Л., за участю секретаря судового засідання Кісьової А.В.,

за участю: відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Моторне (транспортне) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Моторне (транспортне) страхового бюро України, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 195 022 грн 55 коп.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.08.2024, справа №496/6973/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Транспортний засіб «BMW», д.н.з НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП належав ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 16.08.2023.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_1 на момент ДТП була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За дорученням Моторного (транспортне) страхового бюро України судовим експертом Чивчиш О.П. було складено висновок транспортно-товарознавчого дослідження №104347 від 10.07.2024 про визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_1 . Вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_1 на дату 15.06.2024 складає 647 999 грн 55 коп.

Відповідно до Наказу №3.1/24377 від 05.12.2024 та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір виплати склав 160 000 грн, який Моторним (транспортне) страховим бюро України було сплачено потерпілій особі ОСОБА_3 , що підтверджується платіжною інструкцією №943896 від 06.12.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 04.07.2024, актовий запис №136.

Позивач ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 10.09.2021, актовий запис №44.

Транспортний засіб «BMW», д.н.з НОМЕР_1 було придбано подружжям Гусаровими під час перебування у шлюбі.

Приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу відкрито спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та 29.02.2025 позивачу ОСОБА_2 видане свідоцтво про право на спадщину за законом, в тому числі на транспортний засіб «BMW», д.н.з НОМЕР_1 .

Отже, позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , яка була потерпілою у ДТП.

Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №Д11/09/24 від 12.09.2024 вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_1 на дату 15.06.2024 складає 647 999 грн 55 коп., ринкова вартість транспортного засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_1 в аварійному стані з урахуванням пошкоджень отриманих після ДТП, яка сталася 15.06.2024 становить 292 977 грн 68 коп.

Таким чином, на думку позивача, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача матеріальний збиток в розмірі різниці між фактичним розміром завданої шкоди та страховою виплатою (647 999 грн 55 коп. - 292 977 грн 68 коп. - 160 000 грн. = 195 021 грн 87 коп.).

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просили задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, вину свою у ДТП не визнає, оскільки вона сталась внаслідок неправомірних дій іншого водія, на підставі чого позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вважає, що відшкодування завданої шкоди має здійснювати страхова компанія позивача.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, вислухавши відповідача, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Судом встановлено, що 15.06.2024 о 15.30 год. на автошляху М-15 Одеса – Рені 51 км. + 974 м, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Lexus», д.н.з НОМЕР_5 не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну дистанцію, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «BMW», д.н.з НОМЕР_1 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.08.2024, справа №496/6973/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копію вказаної постанови.

В силу положень ч.6 ст.82 ЦПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню.

Отже, неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 пов`язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв`язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що дорожньо-транспортна пригода виникла не з його вини.

Транспортний засіб «BMW», д.н.з НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП належав ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 16.08.2023.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_1 на момент ДТП була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За дорученням Моторного (транспортне) страхового бюро України судовим експертом Чивчиш О.П. було складено висновок транспортно-товарознавчого дослідження №104347 від 10.07.2024 про визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_1 . Вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_1 на дату 15.06.2024 складає 647 999 грн 55 коп.

Відповідно до Наказу №3.1/24377 від 05.12.2024 та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір виплати склав 160 000 грн, який Моторним (транспортне) страховим бюро України було сплачено потерпілій особі ОСОБА_3 , що підтверджується платіжною інструкцією №943896 від 06.12.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 04.07.2024, актовий запис №136.

Позивач ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 10.09.2021, актовий запис №44.

Транспортний засіб «BMW», д.н.з НОМЕР_1 було придбано подружжям Гусаровими під час перебування у шлюбі.

Приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу відкрито спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та 29.02.2025 позивачу ОСОБА_2 видане свідоцтво про право на спадщину за законом в тому числі на транспортний засіб «BMW», д.н.з НОМЕР_1 .

Отже, позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , яка була потерпілою у ДТП.

Відповідно до ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов?язаннях.

Верховний Суд у постанову від 21 жовтня 2020 року у справі №662/541/15 навів такі висновки про застосування норм права: «При застосуванні буквального тлумачення частини першої статті 1230 ЦК України можливий висновок, що спадкоємці набуватимуть лише право на відшкодування збитків завданих спадкодавцеві у договірних зобов?язаннях. Однак це не в повній мірі відповідало би нормам статей 608, 1218, 1219 ЦК України, та суперечило б принципу справедливості, інакше в нерівному становищі опинялися спадкоємці кредитора-учасника договірного зобов?язання та спадкоємці кредитора-учасника недоговірного зобов?язання. Тому основним критерієм, при включенні таких прав до складу спадщини, повинно бути встановлено чи є право нерозривно пов?язаним із особою кредитора. Додатковим аргументом включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов?язанні до складу спадщини вказує зміст частини першої статті 1231Цк України, у якій передбачено перехід у спадщину обов`язку відшкодувати майнову шкоду у не договірному зобов`язанні».

Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №Д11/09/24 від 12.09.2024 вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_1 на дату 15.06.2024 складає 647 999 грн 55 коп., ринкова вартість транспортного засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_1 в аварійному стані з урахуванням пошкоджень, отриманих після ДТП, яка сталася 15.06.2024 становить 292 977 грн 68 коп.

Вказаний висновок відповідає вимогам ст.106 ЦПК України, складений повноваженою особою, стороною відповідача висновки не спростовані та останній не просив призначити повторну експертизу у цій справі.

Таким чином, на думку позивача, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача матеріальний збиток в розмірі різниці між фактичним розміром завданої шкоди та страховою виплатою (647 999 грн 55 коп. - 292 977 грн 68 коп. - 160 000 грн. = 195 021 грн 87 коп.).

Відповідно до ч.2 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до частини другої статті1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк (пункт 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані звідновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Отже, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку підстави для покладення відповідальності на страхувальника відсутні».

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України).

Таким чином, оскільки потерпілий звернувся до страховика відповідача і одержав страхове відшкодування з урахуванням встановлених законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, що не спростовується наявними у справі доказами, але отриманого відшкодування недостатньо для повного покриття матеріальної шкоди, відповідно деліктне зобов`язання зберігається до виконання відповідачем, яким завдана шкода, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням, яка ним одержана від страховика.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Тобто, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування для повного відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи відповідача на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача на його користь різниці між фактичним розміром завданої шкоди заподіяної внаслідок ДТП та сумою страхового відшкодування, яка складає (647 999 грн 55 коп. - 292 977 грн 68 коп. - 160 000 грн. = 195 021 грн 87 коп.).

Керуючись ст.ст.4, 5, 14, 12-13, 81, 128, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Моторне (транспортне) страхового бюро України, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 195 021 (сто дев`яносто п`ять тисяч двадцять одну) гривню 87 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце мешкання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце мешкання: АДРЕСА_2 .

Повний текст складено 04.05.2026.

Суддя Анна ТОПАЛОВА