Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №748/984/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №1-кп/748/201/26

Єдиний унікальний № 748/984/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 травня 2025 року за №12025270340001333, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пакуль, Чернігівського району, Чернігівської області, громадянина України, неодруженого, освіта повна загальна середня, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2011 року народження, солдата резерву 102 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області №532о/с від 15.11.2022 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області та наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області №10о/с від 11.01.2021 року старшого сержанта поліції ОСОБА_7 призначено на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.

В силу вимог ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» інспектор відділу реагування патрульної поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 та поліцейський відділу реагування патрульної поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 , виконуючи функціональні обов`язки за відповідними посадами є представниками влади.

Відповідно до Дислокації нарядів відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області на 04.05.2025, затвердженої начальником Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області 02.05.2025, інспектор відділу реагування патрульної поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 та поліцейський відділу реагування патрульної поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 у період часу з 07 год. 00 хв. 04.05.2025 по 07 год. 00 хв. 05.05.2025, з метою забезпечення публічної безпеки та порядку здійснювали патрулювання території обслуговування на території Гончарівської, Михайло-Коцюбинської та Киїнської об`єднаних територіальних громад Чернігівського району на службовому автомобілі «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Так, 04.05.2025 інспектором відділу реагування патрульної поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 та поліцейським відділу реагування патрульної поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 під час опрацювання виклику щодо домашнього насильства за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено ОСОБА_3 , який згідно відомостей з інформаційної бази даних та підсистеми управління нарядами патрульної поліції в Україні, а саме системи «Цунамі», перебуває в розшуку у зв`язку із самовільним залишенням військової частини, у зв`язку з чим прийнято рішення про доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого в м. Чернігові.

В подальшому о 19 год. 12 хв. під час руху до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме під час виїзду з с. Пакуль, Чернігівського району на автодорогу Р-56 в напрямку міста Чернігів, солдат резерву 102 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , знаходячись в службовому автомобілі «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою уникнення доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 та, як наслідок, повернення на військову службу до військової частини з подальшим притягненням до відповідальності за самовільне залишення військової частини, будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є працівниками правоохоронного органу, діючи з прямим умислом, висловив пропозицію надати неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 200 (двісті) доларів США, що згідно курсу Національного банку України, станом на 04.05.2025 складає 8318 гривень, інспектору відділу реагування патрульної поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 та поліцейському відділу реагування патрульної поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 за невчинення ними в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданої влади, а саме недоставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого в м. Чернігові.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та дав показання, що 04.05.2026 року біля місця свого проживання АДРЕСА_1 був виявлений патрульними, які при встановленні його даних зясували, що він перебуває в розшуку у зв`язку із самовільним залишенням військової частини НОМЕР_1 та ними прийнято рішення доставити його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого в АДРЕСА_1 . Перебуваючи в службовому автомобілі патрульних під час руху з с. Пакуль до м. Чернігів по дорозі прямування до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого в м. Чернігові він запропонував 200 долларів США поліцейським з метою, уникнення доставки його до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вчиненому щиро кається.

Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз`яснивши наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та визначені обвинуваченням обставини його вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судом створено необхідні умови для виконання стороною обвинувачення і обвинуваченим їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява №39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини обвинуваченого у судовому засіданні не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.369 КК України як пропозиція надати неправомірну вигоду службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади.

Підстав, у відповідності до ч.3 ст.337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу винного, обставини, що пом`якшують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та місцем проходження служби характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, приймав безпосередню участь в бойових діях в районі проведення АТО на ООС на території Донецької та Луганської областей, вніс благодійну допомогу військовослужбовцям на рахунок БО "Міжнародний фонд "Повернись живим", має постійне місце проживання.

Враховуючи викладене, суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.369 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Керуючись ст.ст.367-371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, і за дане кримінальне правопорушення призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч ) грн.

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1