Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №736/143/26 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Номер провадження 1-кп/736/106/26

Справа № 736/143/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду у м. Корюківка, кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань ІНФОРМАЦІЯ_5 за № 12025270000000690 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Лихосілка, Чуднівського району, Житомирської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6 ,

представника потерпілої - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №284 від 03.10.2024 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду водія-номера обслуги мінометного відділення взводу снайперів.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №387 від 17.10.2024 автофургон VOLKSWAGEN ТRANSPORTER 2.5 ТDІ НОМЕР_2 введено до строю взводу снайперів, зараховано у транспортну групу експлуатації, присвоєно військовий номер НОМЕР_3 та закріплено за водієм - солдатом ОСОБА_4 .

Так, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4 , в порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автофургоном VOLKSWAGEN NRANSPORTER 2.5 ТDІ DОВВ САВ 2.5 ТDІ DОВВ САВ, реєстраційний військовий номер НОМЕР_3 , рухався автодорогою «Корюківка-Сахутівка-Мена», у напрямку від міста Мена до міста Корюківка.

Рухаючись у вказаному напрямку, приблизно о 18 год. 15 хв., ОСОБА_4 , діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи з порушенням вимог п. п.2.3 б, 10.1 (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п. 1.10) та вимог дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, не будучи уважним, не стеживши за дорожньою обстановкою та відповідно не реагуючи на її зміну, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам, на відстані близько 190 м. від господарства АДРЕСА_2 , перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем ОРЕL АSТRА, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався у зустрічному напрямку руху, тобто у напрямку від міста Корюківка до міста Мена.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля ОРЕL АSТRА, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом печінки з подальшою масивною крововтратою, від яких останній помер в Комунальному некомерційному підприємстві «Корюківська центральна районна лікарня» ІНФОРМАЦІЯ_5.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило загибель потерпілого, тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав, вказав на те, що того дня ІНФОРМАЦІЯ_5 вони разом з побратимом ОСОБА_10 за місцем дислокації військової частини, в якій вони несли службу, вживали алкогольні напої горілку та пиво. Близько 17:15 вечора, вже сутеніло, вони разом з ОСОБА_10 виїхали до м. Корюківка із села Комарівка до побратимів. Їхали вони на автомобілі VOLKSWAGEN TRANSPORTER, що перебував у власності військової частини та був закріплений за обвинуваченим. Автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER ІНФОРМАЦІЯ_5 перебував у технічно справному стані, спеціальна служба військової частини зранку того дня здійснювала перевірку авто. За кермом автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER був він, і перебував у стані алкогольного сп`яніння. Біля села Тютюнниця він не впорався з керуванням автомобілем та виїхав на зустрічну смугу де здійснив зіткнення із автомобілем Opel, що рухався у зустрічному напрямку. Удар був сильним, від удару автомобіль Opel викинуло на узбіччя. Одразу біля них зупинилася маршрутка та водій цієї маршрутки почав надавати першу допомогу водію автомобіля Opel. Потім приїхала швидка, поліція та рятувальники. Обвинувачений вказав, що він першу допомогу не надавав. ОСОБА_4 пояснив, що одразу зізнався, що він був за кермом, що перебував у стані алкогольного сп`яніння. Обвинувачений наполягав на тому, що він вчинив злочин ненавмисно, що він не бажав настання таких наслідків, що він вибачається перед сім`єю загиблого, що він готовий відшкодувати матеріальну шкоду в повному обсязі та частину заявленої потерпілою моральної шкоди, а саме на 500 000,00 грн. Обвинувачений щиро каявся, просив його суворо не карати, просив надати можливість працювати та відшкодовувати сім`ї загиблого ОСОБА_9 завдану шкоду. Цивільний позов обвинувачений визнав частково, а саме позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі, а моральну шкоду на 500 000,00 грн.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 , під час судового засідання вказала, що не була свідком самої події, ввечері ІНФОРМАЦІЯ_5 їй зателефонував чоловік ОСОБА_9 і сказав, що їде додому, однак через деякий час зателефонували з поліції та повідомили, що сталася ДТП, вона одразу поїхала з м. Мени до м. Корюківка до лікарні, по дорозі вона бачила місце дорожньо-транспортної пригоди, однак деталей не запам`ятала, поспішала у лікарню. Потерпіла підтримала позовні вимоги в повному обсязі, вказала на те, що втрата її сім`ї є непоправимою, без батька злишилось двоє малолітніх дітей, які більше не буду відчувати присутність батька у їх житті. Вказаним кримінальним правопорушення завдано важкої моральної шкоди, а тому просить суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Потерпіла зауважила, що ОСОБА_4 до сім`ї з вибаченнями звертався лише раз, шкоду не відшкодував та не намагався її відшкодувати. Щодо міри покарання, потерпіла просила застосувати максимальну міру покарання, що передбачена ч. 1 ст. 415 КК України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що близько 17:00 він виїхав з м. Корюківка в напрямку м. Мена, він працює водієм на місцевому підприємстві та відвозить працівників з роботи. Під час руху по автодорозі, йому в попутному напрямку зустрівся автомобіль Opel Astra, який рухався досить повільно, а тому свідок здійснив маневр обгону. Доїхавши до с. Тютюнниця свідок зупинив автобус для висадки пасажирів і в той час автомобіль потерпілого їх об`їхав. Після виконаного маневру автомобіль Opel Astra рухався спереду метрів 200-300 і в той час із-за повороту назустріч Opel Astra на великій швидкості вилетів автофургон, водій якого не впорався з керуванням та вилетів на зустрічну смугу руху, здійснивши зіткнення із Opel Astra. Після цього автомобіль Opel винесло на узбіччя. Свідок вказав, що автомобілі зіткнулися лобовими частинами, водія Opel Astra затиснуло всередині, він ще розмовляв. Свідок вказав на те, що з іншого автомобіля вилазили двоє військовослужбовців, вони допомогу постраждалому не надавали, намагалися втікти до навколишнього лісу. Свідок повідомив суду, що винуватців ДТП затримали жінки із автобуса, яким керував свідок. ОСОБА_11 пояснив, що вимкнув Opel Astra акумулятор, щоб не виникло пожежі, потім приїхали спеціальні служби і поліцейські йому повідомили, що водій автофургона перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , показав, що він є товаришем по службі ОСОБА_4 , в жовтні 2025 року їхній підрозділ дислокувався в Корюківському районі. Разом із обвинуваченим ІНФОРМАЦІЯ_5 вони вживали алкогольні напої за місцем свого мешкання, після чого сіли в автомобіль та поїхали, з якого населеного пункту і в який свідок не пам`ятає. За кермом автомобіля був ОСОБА_4 , за ким закріплене було авто свідок не знає. Під час руху автомобіля свідок заснув і пам`ятає зіткнення як спалах, спочатку він вирішив, що в них влучив ворог, після того як вони вийшли з автомобіля разом з ОСОБА_4 вони побачили наслідки дорожньо-транспортної пригоди, та обвинувачений казав, що давай звідси йти, вони почали рухатися в напрямку лісу та жінки з маршрутного таксі їх затримали. Свідок повідомив суду, що ОСОБА_4 за кермом був у стані алкогольного сп`яніння, першої медичної допомоги вони не надавали, більше він повідомити нічого не може.

Вина обвинуваченого, окрім показань самого обвинуваченого, потерпілої та свідків підтверджується також іншими доказами, зокрема:

усною заявою про скоєння кримінального правопорушення, відповідно до якої ІНФОРМАЦІЯ_5 о 18:15 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовослужбовець В/Ч НОМЕР_5 ) перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння )2.19 проміле), керуючи автомобілем «Фольцваген», р.н. НОМЕР_6 рухався по автодорозі «Корюківка-Сахутівка-Мена», в напрямку м. Корюківка Чернігівської області, де на заокругленні дороги праворуч допустив виїзд керованого автомобіля на зустрічну смугу руху та зіткнувся з автомобілем «Опель», р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (заступник начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, підполковник поліції), який рухався у зустрічному напрямку. В результаті ДТП водій ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень помер;

даними протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_5 з доданою схемою № 1 до протоколу огляду місця ДТП та ілюстративними таблицями, який був проведений на автодорозі Корюківка-Сухутівка-Мена;

даними протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_5 предметом огляду являється відділення реанімації в Корюківській ЦРЛ за адресою: м. Корюківка, Корюківського району, Чернігівської області, вул. Шевченка, 101 згідно якого в ході огляду тіла виявлено тілесні ушкодження в області голови (лобу) у вигляді різаної рани. На нижніх кінцівках виявлено садна, на лівій верхній кінцівці виявлено садна та речовину бурого кольору схожу на кров. Голова та обличчя в речовині бурого кольору. Різана рана на лобі розміром 6 см. Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 5921 чоловіком являється ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , після огляду тіло було доставлено до моргу Корюківської ЦРЛ для проведення розтину та встановлення причини смерті;

актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 142 від ІНФОРМАЦІЯ_5, проведеного в КНП «Корюківська ЦРЛ», згідно якого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 о 21:44 год. перебував у стані алкогольного сп`яніння (результат тесту на прилад Драгер 1,87%);

результатом токсикологічного дослідження № 1548 від 07.10.2025, відповіднео до якого в крові ОСОБА_4 виявлено етанол в концентрації 2,28 г/л;

витягом із наказу № 279 від 28.09.2024 про призначення солдата ОСОБА_4 на посаду номера обслуги взводу охорони роти охорони, який прибув до військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_4 та наказом № 284 від 03.10.2024 про встановлення посадового окладу;

витягом з наказу № 387 від 17.10.2024 «Про введення в експлуатацію та виведення поза штат автомобільної техніки військової частини НОМЕР_1 », відповідно до якого автофургон VOLKSWAGEN ТRANSPORTER 2.5 ТDІ НОМЕР_2 введено до строю взводу снайперів, зараховано у транспортну групу експлуатації, присвоєно військовий номер НОМЕР_3 та закріплено за солдатом ОСОБА_14 ;

витягом із наказу № 313 від 02.06.2025 про закріплення військової техніки військової частини НОМЕР_1 за особовим складом 2025 рік, згідно якого автомобільну техніку та техніку родів військ військової частини НОМЕР_1 закріпити за особовим складом, який визначений в додатку № 1 до наказу;

додатком № 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.06.2025 рік № 313, автомобіль Volkswagen Transporter, НОМЕР_8 закріплений за солдатом ОСОБА_15 ;

матеріалами службового розслідування результати якого затверджені наказом № 502 від 04.10.2025, про результати службового розслідування;

листом Військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2025, в якому йдеться про те, що останній технічний огляд автофургона Volkswagen Transporter, військовий номер НОМЕР_8 був проведений 19.09.2025, за результатами якого технічних несправностей виявлено не було. Після проведення огляду автомобіль в експлуатації не перебував. Зазначене посвідчується також дорожнім листком № 1892 від 20.09.2025;

відомостями ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому йдеться про те, що автомобіль Volkswagen Transporter зареєстрований за військовою частиною НОМЕР_1 під військовим номером НОМЕР_8 з видачею технічного талону серії НОМЕР_9 від 06.11.2024. Реєстрація транспортного засобу була здійснена згідно заяви про першу реєстрацію від військової частини НОМЕР_10 . В подальшому, згідно наряду № 82 від 25.09.2024 транспортний засіб був переданий до військової частини НОМЕР_1 ;

заявами про надання дозволу на реєстрацію 7 транспортних засобів військової частини НОМЕР_10 , зокрема автофургона VOLKSWAGEN ТRANSPORTER 2.5 ТDІ DОВВ САВ від 04.10.2024, витягом з наказу військової частини НОМЕР_10 від 997-АГД про введення в стрій автомобільної техніки, документами на підтвердження ввезення автофургона VOLKSWAGEN ТRANSPORTER 2.5 ТDІ DОВВ САВ до України та передачу його благодійними організаціями;

відеозаписом із відеореєстратора, наданого свідком ОСОБА_11 , який було переглянуто під час судового розгляду;

протоколом огляду документа від 02.10.2025, згідно якого оглянуто оптичний носій «micro sd hc» марки «Silicon Power» об`ємом «16gb», на якому міститься відеозапис з відеореєстратора автомобіля, яким керував ОСОБА_11 ;

відеозаписом з нагрудного реєстратора працівників Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, який був переглянутий судом та на якому ОСОБА_4 підтверджує, що за кермом автофургона VOLKSWAGEN ТRANSPORTER 2.5 ТDІ НОМЕР_2 був саме він, він визнав, що вчинив ДТП, вказав на те, що перебував у стані алкогольного сп`яніння;

лікарським свідоцтвом про смерть № 152 від 02.10.2025, яким засвідчено смерть ОСОБА_9 згідно якого причиною смерті є пуговматичний розрив печінки;

висновком експерта № СЕ-19/125-25/14147-ІТ, згідно якого на момент експертного огляду в робочій гальмівній системі автомобілю «Opel Astra» (номерний знак НОМЕР_4 ) застосованими методами діагностики, не виявлено технічних несправностей, які б перебували в причинному зв`язку з описаною дорожньо - транспортною пригодою;

висновком експерта № СЕ-19/125-25/14144-ІТ, згідно якого у цій дорожньо - транспортній ситуації, первинний контакт відбувся між лівою боковою частиною автомобілю «Opel Astra» (номерний знак НОМЕР_4 ) (ліве переднє крило) на відстані близько 384 см від заднього габариту автомобілю «Opel Astra» (номерний знак НОМЕР_4 ), з переднім лівим габаритним кутом автомобілю «Volkswagen Transporter» (номерний знак НОМЕР_6 ); під час первинного контакту транспортних засобів кут між повздовжньою віссю автомобіля «Volkswagen Transporter» (номерний знак НОМЕР_6 ) по відношенню до повздовжньої осі автомобіля «Opel Astra» (номерний знак НОМЕР_4 ) становив близько 1640±150 в горизонтальній площині проти ходу умовної годинникової стрілки, від повздовжньої осі автомобіля «Volkswagen Transporter» (номерний знак НОМЕР_6 ); під час події дорожньо - транспортної пригоди місце первинного контакту між автомобілями «Opel Astra» (номерний знак НОМЕР_4 ) та «Volkswagen Transporter» (номерний знак НОМЕР_6 ) в смузі руху автомобілю «Opel Astra» (номерний знак НОМЕР_4 ) автодороги Мена - Корюківка, яке повздовжньо розташоване між позначками подряпини від лівого переднього колеса автомобіля «Opel Astra» р.н. НОМЕР_4 (виноска 5) та подряпиною та слідом технічної рідини від автомобіля Volkswagen р.н. НОМЕР_6 (виноска 9). Поперечно місце первинного контакту між автомобілями «Opel Astra» (номерний знак НОМЕР_4 ) та «Volkswagen Transporter» (номерний знак НОМЕР_6 ) розташоване не далі чим на відстані 2,3 м від лінії розмітки, що розподіляє транспортні потоки зустрічних напрямків;

висновком експерта № СЕ-19/125-25/15598-ІТ, згідно якої в умовах місця події викладених в постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_11 ОСОБА_9 , з вказаного в постанові моменту виникнення небезпеки для руху, рухаючись керованим автомобілем з початкової швидкості руху 50?55 км/год, не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER р.н. НОМЕР_6 , що здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, шляхом своєчасного нормативного застосування екстреного гальмування, тобто шляхом виконання технічних вимог п. 12.3 (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п. 1.10) Правил дорожнього руху України. В умовах місця події викладених в постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_9 повинен був діяти, з моменту виникнення небезпеки для руху, в відповідності до технічних вимог п. 12.3 (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п. 1.10) Правил дорожнього руху України. В умовах місця події викладених в постанові, з технічної точки зору, водій автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER р.н. НОМЕР_6 ОСОБА_4 повинен був діяти в відповідності технічних вимог 12.6 ґ), горизонтальної розмітки 1.1, п. 10.1 (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п. 1.10) Правил дорожнього руху України. В умовах місця події викладених в постанові водій автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER р.н. НОМЕР_6 ОСОБА_4 також додатково повинен був діяти в відповідності до загальноюридичних вимог п. 2.3 б) ПДР (що не містять технічного аспекту). В умовах місця події викладених в постанові, з технічної точки зору, не вбачається наявності причинного зв`язку між діями водія автомобіля OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_9 , щодо застосування ним гальмування до моменту первинного контакту, та подією виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди. В умовах місця події викладених в постанові, з технічної точки зору, вбачається наявність технічного причинного зв`язку між діями водія автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER р.н. НОМЕР_6 ОСОБА_4 , щодо виїзду на зустрічну смугу руху, в яких вбачається невідповідність вимогам горизонтальної розмітки 1.1, п. 10.1 (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п. 1.10) Правил дорожнього руху України, та подією виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди. В умовах місця події викладених в постанові оцінити відповідність дій водія автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER р.н. НОМЕР_6 ОСОБА_4 загальноюридичним вимогам п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України (що не містять технічного аспекту) та визначити наявність причинного зв`язку між його діями, які з юридичної точки зору могли не відповідати вимогам п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, під час даної експертизи, неможливо через те, що вирішення даних питань виходить за межі технічної оцінки дій водія та відповідно виходить за межі компетенції експерта.;

висновком експерта від 14.10.2025 № 2932 відповідно до якого при судово - медичній токсикологічній експертизі крові від трупа громадянина ОСОБА_9 етанол не виявлений;

висновком експерта від 15.10.2025 № 2059 відповідно до якого кров трупа ОСОБА_9 , 1986 року народження відноситься до групи А (ІI) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

висновком експерта від 17.12.2025 № 146 відповідно до якого на підставі судово - медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого смерть громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 настала від масивної крововтрати, яка явилась наслідком закритої травми живота з розривом печінки.

Порушень норм КПК України, які відповідно до ст. 86, 87 КПК України тягнуть за собою недопустимість зазначених доказів, в суді не встановлено.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, суд, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, ураховуючи положення ст. 84 КПК України і оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості й достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 415 КК України, як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило загибель потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриття кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високу небезпеку для суспільства у тому числі окремих осіб. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за змістом ст. 12 КК України, є не тяжким злочином, враховує ступінь завданої шкоди злочином, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання, ставлення потерпілої та обвинуваченого до вчиненого, саме його щире розкаяння, який однак шкоду завдану кримінальним правопорушенням не відшкодував, жодної допомоги сім`ї потерпілого не надав, вибачення попросив під час судового процесу, також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, є військовослужбовцем, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, за медичною допомогою в диспансерні психіатричне та наркологічне відділення не звертався, а також вимоги ст. 50 КК України, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій ч. 1 ст. 415 КК України у вигляді позбавлення волі.

Дане покарання, на думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілої.

Потерпілою ОСОБА_6 заявлений цивільний позов, в якому вона, просить стягнути з обвинуваченого на її користь 6 000 000 грн. 00 коп. моральної шкоди та 92343,00 грн. майнової шкоди.

Майнова шкода обґрунтована понесеними витратами на поховання чоловіка. Моральну шкоду потерпіла обґрунтовує душевними стражданнями, пов`язаними із раптовою та насильницькою смертю близької людини, тривалому психологічному болю, почуттів втрати, страху за майбутнє та емоційній нестабільності, порушенні звичного способу життя сім`ї, необхідності самостійно долати життєві труднощі без підтримки чоловіка та батька їхніх неповнолітніх дітей, моральних стражданнях неповнолітніх дітей, які втратили батька, його виховання, турботу, моральну та психологічну підтримку та постійним емоційним напруженням, пов`язаним з усвідомленням того, що загибель настала внаслідок грубого, свідомого порушення закону. Потерпіла вказує на те, що вона не може змиритися із втратою чоловіка.

Обвинувачений, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди визнав. Також обвинувачений визнав позовні вимоги про стягнення з нього моральної шкоди в сумі 500 000,00 грн., зазначивши, що оскільки він не має джерела доходу така сума є справедливою.

Згідно із ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно із п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що витрати на поховання ОСОБА_9 , понесені потерпілою ОСОБА_6 в розмірі 92343,00 грн. були визнані обвинуваченим в повному обсязі, суд вважає можливим задовольнити цивільний позов в частині відшкодування майнової шкоди.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи обґрунтованість заявленого потерпілою розміру моральної шкоди в сумі 6 000 000 грн, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч. 3 ст.23 ЦК України саме судом визначається розмір грошового відшкодування моральної шкоди. При цьому законодавець встановлює лише загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні цього питання: залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; з урахуванням вимог розумності і справедливості. Тобто визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди складає предмет оцінної діяльності суду.

Зазначені правові висновки щодо визначення розміру моральної шкоди констатовані в постановах Верховного Суду від 09.04.2020 р. (справа № 127/21014/17), від 06.02.2019 р. (справа № 718/447/16-ц), від 26.02.2020 р. (справа № 372/4399/15-ц).

Суд враховує, що моральна шкода потерпілій завдана внаслідок злочину, який законодавцем віднесено до не тяжких, однак який призвів до втрати життя чоловіком потерпілої, з яким вони удвох виховували двох неповнолітніх доньок, який був основним годувальником сім`ї, враховує характер страждань потерпілої, яка зазнала тривалого психологічного болю, почуття втрати, страху за майбутнє та емоційну нестабільність, враховує те, що ОСОБА_6 тепер необхідно самостійно долати життєві труднощі без підтримки чоловіка та батька їхніх неповнолітніх дітей, діти втратити батька, його виховання, турботу, моральну та психологічну підтримку у всіх майбутніх подіях свого життя, і все це сталося через необережну, самовпевнену поведінку військовослужбовця, який мав би захищати цивільне населення, а не наражати його на небезпеку своїми діями, які грубо порушують закон.

На підставі аналізу наведених обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про те, що заявлений потерпілою розмір моральної шкоди в сумі 6 000 000 грн. є завищеним, та оцінює завдану потерпілій моральну шкоду в грошовому розмірі в сумі 4 000 000 грн. Такий розмір грошового відшкодування, на думку суду, є співрозмірним із понесеними моральними стражданнями потерпілої.

Щодо посилань обвинуваченого на його майновий стан, то суд зазначає, що частиною 4 статті 1193 ЦК України визначено, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення. Тобто матеріальне становище ОСОБА_4 , через протиправні дії якого загинула людина не має впливу на його обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

З огляду на наведене цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в сумі 19610 грн. 80 коп. на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

До набрання вироком законної сили слід залишити ОСОБА_4 раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за можливе скасувати арешт, накладений відповідно до ухвал Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07.10.2025 та від 08.10.2025.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 369-371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 92343 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування спричиненої їй майнової шкоди та 4000 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування спричиненої їй моральної шкоди. В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні:

чохол з керма та подушку безпеки водія з автомобіля VOLKSWAGEN ТRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_6 після набрання вироком законної сили - знищити

автомобіль марки OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_4 , який перебуває на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, за адресою: Чернігівська область, м. Корюківка, вул.. Зарічна 7, після набрання вироком законної сили - повернути власнику ОСОБА_6 ;

автомобіль марки VOLKSWAGEN ТRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_6 , який перебуває на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, за адресою: Чернігівська область, м. Корюківка, вул.. Зарічна 7, після набрання вироком законної сили - повернути власнику Військовій частині НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 19610 (дев`ятнадцять тисяч шістсот десять) грн. 80 коп. за проведення судових інженерно-транспортних експертиз.

Арешт, накладений на автомобіль марки OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_6 , згідно ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07.10.2025 - скасувати.

Арешт, накладений на автомобіль марки VOLKSWAGEN ТRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_6 , власником якого є Військова частина НОМЕР_1 , згідно ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.10.2025 - скасувати.

Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 02.10.2025 по 28.11.2025, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 29.11.2025 по день набрання вироком законної сили, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1