Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №733/547/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Ічнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №733/547/26

Суддя: Вовченко А. В.

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження№ 1-кп/733/79/26

Єдиний унікальний №733/547/26

Вирок

Іменем України

30 квітня 2026 року м.Ічня Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Ічня кримінальне провадження за № 62025170020007304 № 30.05.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тягинка Бериславського району Херсонської області, українця, громадянина України, не одруженого, військовослужбовця ЗСУ , на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.1,2 ст. 307 , ч.5 ст.407 КК України,

за участю прокурора: ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6 , в режимі відеоконференції,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у paзi збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, вйськовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав i свобод людини i громадянина та прав i законних iнтересів юридичних oci6 iз зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні №64/2022, затверджений Законом № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з чим почав діяти воєнний стан на території України.

Наказом командира НОМЕР_1 окремої механізованої бригади від 11.06.2024 № 97-РС (по особовому складу) солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-санітара 3

стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 06.08.2024 № 218 (по стройовій частині) солдату ОСОБА_4 надано відпустку за станом здоров`я терміном 30 діб, з 09.08.2024 по 08.09.2024.

Під час проходження військової служби військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 , відповідно до положень Військової присяги та вимог ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято i непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Віськової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно i чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) i старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку i дисципліни, виконувати cлужбовi обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

В свою черту, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08 год. 00 хв. 08.09.2025, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок i військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем i повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та не з`явився з відпустки до місця служби, визначеного в с. Верхній Caлтів Чугуївського району Харківської областi та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини.

28.012026 об 11 год. 30 хв. солдата ОСОБА_4 поблизу перехрестя вул. Піщана та вул. Жадьківська в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні іншого кримінального правопорушення, чим припинено його злочинну діяльність.

Так, стрілець-санітар З стрілецького відділення 2 стрілецької роти З стрілецької роти — військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 внаслідок нез`явлення з відпустки тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, обов`язки військової служби з 08.09.2025 по 28.01.2026 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, тобто у нез`явленні військовослужбовця з відпустки тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

В подальшому, солдат ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше 09 год. 45 хв. 02.11.2025, з метою подальшого збуту придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс масою 9,862 г, який помістив до пластикового боксу, який незаконно зберігаючи при cо6i, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб перемістив на ділянку місцевості по вул. Піщаній в м. Ічня Прилуцького району Чергігівської області.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, солдат ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів , 02.11.2025 у період часу з 09 год. 45 хв. по 10 год. 22 хв., перебуваючи на ділянці місцевості по вул. Піщаній в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області незаконно збув за rрошові кошти у cyмі 1700 гривень ОСОБА_7 (особі зі зміненими анкетними даними) наркотичний засіб, обіг якого обмежено — канабіс масою 9,862 г, який знаходився у пластиковому боксі.

Згідно із затвердженим Постановою КМ України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів» канабіс віднесений до таблиці II списку «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабісу.

В подальшому, солдат ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів з метою власного збагачення, в невстановлені досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше 11 год. 50 хв. 21.01.2026, з метою подальшого збуту повторно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено — канабс масою 29,1 г, який помістив до поліетиленового пакету, який незаконно, повторно, зберігаючи при cо6i, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб перемістив на ділянку місцевості по вул. Хвойній в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправний збут наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, солдат ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, 21.01.2026 у період часу з 11 год. 50 хв. по 16 год. 17 хв., перебуваючи на ділянці місцевості по вул. Хвойній в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області незаконно, повторно, збув за грошові кошти у сумі 1700 гривень ОСОБА_7 (ocобі зі зміненими анкетними даними) наркотичний засіб, обіг якого обмежено — канабіс масою 29,1 г, який знаходився у поліетиленовому пакеті.

Згідно із затвердженим Постановою КМ України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів» канабіс віднесений до таблиці II списку «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні з метою збуту, незаконному зберіганні з метою збуту, а також незаконному збутi наркотичного засобу, обir якого обмежено - канбісу, вчиненими повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В подальшому, солдат ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, з метою

власного збагачення, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше 10 год. 30 хв. 28.01.2026, з метою подальшого збуту повторно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено — канабіс масою 2,5261 г, який помістив до поліетиленового пакету, який незаконно, повторно, зберігаючи при cо6i, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб перемістив на ділянку місцевості по вул. Піщаній в м. 1чня Прилуцького району Чернігівської області.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправний збут наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, солдат ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, 28.01.2026 у період часу з 10 год. 30 хв. по 11 год. 30 хв., перебуваючи на ділянці місцевості по вул. Піщаній в м. 1чня Прилуцького району Чернігівської області незаконно, повторно, збув за грошові кошти у сумі 1000 гривень ОСОБА_7 (особі зі зміненими анкетними даними) наркотичний засіб, обіг якого обмежено — канабіс масою 2,5261 г, який знаходився у поліетиленовому пакеті.

28.01.2026 об 11 год. 30 хв. солдата ОСОБА_4 поблизу перехрестя вул. Піщана та вул. Жадьківська в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, чим припинено його злочинну діяльність.

Згідно із затвердженим Постановою КМ України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів» канабіс віднесений до таблиці II списку «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні з метою збуту, незаконному зберіганні з метою збуту, а також незаконному збутi наркотичного засобу, обir якого обмежено - канбісу, вчиненими повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме: доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому їй злочині визнав повністю, пояснив суду, що скоїв злочини саме так, як вказано в обвинувальному акті. Під час останнього збуту був затриманий співробітниками поліції, гроші в сумі 1000 гривень, які він отримав від збуту «канабісу», у нього були вилучені. Не повернувся до військової частини з відпустки через відсутність коштів .

Фактичні обставини справи, кваліфікацію злочину, а також наслідки злочину не оспорює. Також обвинувачений зазначив , що щиро кається у вчиненому та зробив для себе відповідні висновки.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про судовий розгляд кримінальної справи за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною.

За сукупністю вчиненого, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, та ч. 5 ст. 407 КК України.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до частини 1статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Частиною 1статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, раніше в силу ст.89 КК України не судимий , не одружений , є військовослужбовцем ЗСУ, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, на обліку в органі з питань пробації , лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, інвалідності немає, за місцем служби та місцем проживання характеризується посередньо .

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України відсутні.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

На суд покладається обов`язок відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що вчинені ним кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України належать до тяжких, позицію прокурора щодо необхідності реального відбуття покарання обвинуваченим з конфіскацією майна , конкретні обставини справи, характер і ступінь небезпечності вчинених ним діянь, дані про особу обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_6 щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України.

Покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити у виді волі позбавлення волі, відповідно до правил, передбачених ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Зазначене покарання суд вважає справедливим, таким, що відповідатиме тяжкості вчинених правопорушень, сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також таким, що не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

28 січня 2026 року о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2026 року, до обвинуваченого ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, до 28 березня 2026 року включно, який продовжений ухвалою суду до 29 квітня 2026 року.

Ухвалою Ічнянського районного суду від 21 квітня 2026 року зазначений запобіжний захід не змінювався та був продовжений до 19 червня 2026 року включно.

Оскільки призначається покарання у вигляді реального позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку на підставі п.2 ч.4 ст.374 КПК України, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили, залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фізичного затримання, тобто з 28 січня 2026 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КПК України, слід зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 28 січня 2026 року по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Витрати на проведення судової експертизи у кримінальному провадженні суду підлягають стягненню з ОСОБА_4 .

Цивільний позов не заявлений.

Питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349,366-371,373-376,395,532 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 , ч. 5 ст.407 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.307 КК України у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6/шести/ років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна, яке належить на праві приватної власності;

- за ч.5 ст.407 КК України у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 ( шість ) років з конфіскацією особистого майна, яке йому належить на праві приватної власності.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , строк попереднього ув`язнення з 28 січня 2026 року до набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази:

- наркотичні засоби - канабіс масою, 9, 862 г, 29,1 г та 2,526 г , які передані на зберігання до кімнати речових доказів ВП №2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області - знищити.

- грошові кошти в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча) купюрами номіналом 500 гривень з номером МБ2034823, ЕА5260453, та купюра номіналом 100 гривень з номером АМ5841939, які вилучені та поміщені до спецпакету №WAR1301411 та поміщені в сховище банку АТ КБ «Приват банк» повернути ВП №2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області .

- мобільний телефон «Редмі» блакитного кольору з чохлом чорного кольору, який поміщено до спецпакету №№WAR1301412 повернути засудженому ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 5 348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн. 40 коп.

На вирок може бути подано апеляцію до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення .

Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На підставі ч.15 ст. 615 КПК України проголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua