Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №750/1750/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1750/26

Провадження № 3/750/843/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Крапивний Б.В., за участю секретаря Буглака А.В., захисника Рудницької А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, РНОКПП НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

04.02.2026 о 04 год. 52 хв. ОСОБА_1 по просп. Миру, 14, у м. Чернігові, керував транспортним засобом Kia Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи обізнаним про судовий розгляд цієї справи, залучивши для свого захисту захисників. Захисник просила проводити судовий розгляд без участі ОСОБА_1 , зважаючи на попереднє узгодження з ним процесуальної позиції в справі.

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст. 130 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Захисник просила закрити провадження у справі, заявивши клопотання про закриття провадження та клопотання про визнання доказів неналежними та недопустимими. Окрім того, захисником подано клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації.

Свідок ОСОБА_2 , поліцейський Управління патрульної поліції в Чернігівській області, пояснив, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 вони зупинили, оскільки останній не ввімкнув світловий покажчик повороту при з`їзді з дороги, де організовано рух по колу. Під час спілкування з водієм він відчув запах алкоголю, попрохав водія дихнути в його сторону, щоб упевнитися, що це саме запах алкоголю від водія, а не від омивача його автомобіля. Коли він знову відчув запах алкоголю саме від водія, то повідомив ОСОБА_1 , що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Він пам`ятає, що називав такі ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, а третю названу ознаку сп`яніння на цей час не пам`ятає. Він запропонував водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі, однак водій відмовився. Він роз`яснив водієві про відповідальність за відмову від огляду на стан сп`яніння і ще двічі-тричі запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак водій відмовився від такого огляду. При спілкування водій пояснював, що напередодні вживав алкогольні напої. Стосовно водія складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Під час спілкування водій повідомляв, що є військовослужбовцем і їде до військової частини, однак не говорив про виконання службових обов`язків; працівники військової служби правопорядку не залучаються за фактами керування водіями в стані сп`яніння чи при відмові водія пройти огляд на стан сп`яніння.

Окрім того, в ході розгляду справи судом досліджено наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 582522 від 04.02.2026, складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП;

-акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; огляд не проводився у зв`язку з відмовою останнього;

-направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

-копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА 6610937 від 04.02.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП;

-відеозапис до протоколу, згідно з яким відеореєстратором патрульного автомобіля поліції зафіксовано рух транспортного засобу Kia Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та його зупинку на вимогу поліцейського, подану шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору. Нагрудною відеокамерою поліцейського зафіксовано спілкування з водієм зазначеного автомобіля ОСОБА_1 , у ході якого поліцейський повідомив останньому про порушення ним Правил дорожнього руху, на що водій уточнив «не увімкнув покажчик повороту?»; поліцейський відповів ствердно. Після перевірки документів водія поліцейський запитав у ОСОБА_1 , коли востаннє він вживав алкогольні напої та попросив водія подихати на нього, що той і зробив. Потім поліцейський попросив водія виставити руки вперед, перевірив пальці його рук на предмет тремтіння. Далі, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння, перерахувавши їх: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі у лікаря-нарколога. На вимогу поліцейського водій ОСОБА_1 повідомив, що відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Поліцейський повідомив водієві про відповідальність за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, після чого повторно запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, на що водій знову ж відмовився. Зафіксовано процедуру складення матеріалів про адміністративне правопорушення;

-рапорт інспектора взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП Величковського В.А., відповідно до якого 24.02.2026 о 04 год. 52 хв. під час патрулювання за адресою: просп. Миру, 14, м. Чернігів, зупинено транспортний засіб Kia Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився. Про відповідальність за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху попереджався. Стосовно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП; водія відсторонено від керування транспортним засобом; автомобіль залишено на місці зупинки без порушення Правил дорожнього руху.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши зазначені докази, суд дійшов таких висновків.

За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Пунктами 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкції) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану; ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Як видно з відеозапису, застосованого поліцейськими безперервно, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейський повідомив останньому про те, що він має ознаки алкогольного сп`яніння, та перерахував їх: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поліцейський запропонував водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що той відмовився. Окрім того, наявність зазначених ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського підтверджено актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів і направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Захисник у клопотанні про закриття провадження у справі зазначила, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, формально озвучені поліцейським. Надаючи оцінку цьому твердженню, суд звертає увагу, що ознаки сп`яніння виявлено поліцейським при первинному контакті з водієм на місці зупинки транспортного засобу, їх визначено шляхом візуального огляду особи, його поведінки, запахів тощо. Згідно з відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських зафіксовано, як після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейський перевірив документи водія, при цьому запитав у водія щодо вживання алкоголю та попросив водія подихати на нього, що той і зробив; потім поліцейський оглянув пальці рук водія щодо їх тремтіння; після цього поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. У судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 серед іншого пояснив, що під час спілкування з ОСОБА_1 він відчув запах алкоголю, попрохав водія дихнути в його сторону, щоб упевнитися, що це саме запах алкоголю від водія, а не від омивача його автомобіля; коли він знову відчув запах алкоголю саме від водія, то повідомив ОСОБА_1 , що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Такі обставини спілкування поліцейського з водієм свідчать про дотримання процедури виявлення ознак алкогольного сп`яніння і висловлення водієві вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з огляду на виявлені ним ознаки такого сп`яніння з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції. Зафіксовані обставини спілкування поліцейських з ОСОБА_1 спростовують провокацію поліцейськими водія на вчинення адміністративного правопорушення, як про це зазначила захисник. ОСОБА_1 одразу після повідомлення поліцейським про виявлення у нього ознак сп`яніння відмовився пройти огляд на стан сп`яніння, що також без примусу повторив після роз`яснення йому поліцейським про відповідальність за таку відмову.

Захисник заявила клопотання про визнання доказів неналежними та недопустимими, а саме направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Обґрунтовуючи це клопотання, захисник зазначила, що вказане направлення є неінформативним і таким, що не підтверджує фактичних обставин справи, а саме факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Разом з тим, суд не може погодитися з таким твердженням захисника, оскільки згідно обставин цієї справи стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а у зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху. У вказаному направленні зазначено ознаки сп`яніння, виявлені поліцейським під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , і останнього направлено для проходження огляду на стан сп`яніння до медичного закладу, від якого водій відмовився, що підтверджено дослідженим у судовому засіданні відеозаписом. Зважаючи на це, вказане направлення є належним і допустимим доказом у цій справі.

Також захисником заявлено клопотання про визнання доказів неналежними та недопустимими, згідно з яким вона просила визнати процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 недійсною. Таке клопотання судом відхиляється, оскільки сама по собі процедура огляду на стан сп`яніння не є доказом у справі та не може бути визнана неналежним доказом чи недійсною, як це зазначено в клопотанні.

Окремо суд звертає увагу, що огляд на стан сп`яніння водієві ОСОБА_1 запропонували поліцейські, зупинивши транспортний засіб під його керуванням і виявивши ознаки алкогольного сп`яніння у водія, без виклику військовослужбовців військової служби правопорядку. Суд погоджується з твердженням поліцейського Чалюка М.А. в судовому засіданні, що працівники військової служби правопорядку не залучаються за фактами керування водіями в стані сп`яніння чи при відмові водія пройти огляд на стан сп`яніння. Так, порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд водіїв на стан сп`яніння передбачено ст. 266 КУпАП та Інструкцією. Цими нормативно-правовими актами передбачено процедуру огляду водія на стан сп`яніння, відповідно до якої такий огляд проводиться поліцейським чи в медичному закладі за його направленням. Отже, встановлений порядок огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння не передбачає залучення військовослужбовців військової служби правопорядку для огляду водія, незалежно від того, чи є він військовослужбовцем чи ні. Положення цієї статті не містять жодних заборон чи застережень щодо проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовців.

Огляд ОСОБА_1 щодо перебування його в стані сп`яніння не міг проводитися на підставі ст. 266-1 КУпАП посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Так, за змістом ч. 2 ст. 266-1 КУпАП передбачено, що огляд на підставі вказаної статті проводиться щодо військовослужбовців Збройних Сил України під час виконання обов`язків військової служби або перебування на території військових частин. У свою чергу, статтею 266 КУпАП передбачено порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд водіїв на стан сп`яніння, який дотримано поліцейськими при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

З огляду на досліджені в судовому засіданні докази, поліцейськими повністю дотримано порядок виявлення у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння згідно зі ст. 266 КУпАП та Інструкцією.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння; пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Протягом спілкування з ОСОБА_1 поліцейський роз`яснив йому положення п. 2.5 Правил дорожнього руху. Отже, на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 знав свій обов`язок пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння на вимогу поліцейського, з огляду на виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тобто є окремим складом адміністративного правопорушення.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення та дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Таким чином, за наслідками розгляду справи встановлено підстави для накладення стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинене правопорушення.

Захисником подано клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, згідно з яким захисник просила у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому діянні, застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік. Це клопотання захисника не може бути задоволено з огляду на таке.

Адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене ст. 130 КУпАП, характеризується значною, порівняно з іншими адміністративними правопорушеннями, які визначені приписами КУпАП, суспільною шкідливістю, оскільки санкції частин цієї статті передбачають застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення, ніж у інших випадках, передбачених КУпАП.

З-поміж іншого, саме характер суспільної небезпеки (суспільної шкідливості) відмежовує адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, від кримінального правопорушення. Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об`єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за сам факт вчинення діяння. Відсутність шкідливих наслідків для охоронюваних законом прав та інтересів не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Водночас наслідком вчинення дій, які утворюють склад кримінального правопорушення, може бути реальна шкода охоронюваним суспільним інтересам, зокрема заподіяння тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого або його смерті.

За приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативний вид стягнення, а саме штраф із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Вочевидь, таке стягнення свідчить про підвищену суспільну шкідливість діяння, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому законодавець установив, що виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, неможливе в інший спосіб, незалежно від наявності чи відсутності обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

У ч. 2 ст. 33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Тобто санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП безальтернативно передбачено накладення адміністративного стягнення на водіїв у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Водночас, за змістом ст. 33 КУпАП заборонено при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд зважає на наступне. За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 вказаної статті). Очевидно, що ця справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не пов`язана з порушенням його прав, а навпаки розглядається порушення останнім Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у зв`язку з прийняттям судового рішення про накладення адміністративного стягнення стосовно нього.

Керуючись ст. ст. 33, 283, 284 п. 1, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Б.В. Крапивний