Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №766/23418/19 — Херсонський міський суд Херсонської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/23418/19

Пров. №2-др/766/30/26

30 квітня 2026 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., за участю секретаря Зацепіліна В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження питання про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

встановив:

Представник позивача адвокат Савченко В.Ю. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Витрати на професійну правничу допомогу у цій справі складають 10000,00 грн. Тому, просить винести додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Просила розглянути справу у її відсутність.

В судове засідання сторони не прибули – про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 14.04.2026 року Херсонським міським судом Херсонської області у справі № 766/23418/19 ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 13.09.2019 року в сумі 116000,00 грн, 3% річних в сумі 8428,27 грн, інфляційні втрати в сумі 22728,61 грн, а разом 147156,88 грн, а також судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в розмірі 1566,03 грн.

Позовна заява містила попередній розрахунок суми судових витрат. Питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд не вирішив, в заяві представника позивача від 14.04.2026 зазначено про надання доказів щодо витрат на правову допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

За ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Дослідивши матеріали справи в межах питання, яке розглядається, суд приходить до висновку, що оскільки під час розгляду справи не було вирішено питання про розподіл судових витрат, в порядку передбаченому ст. 137, 141 ЦПК України, витрати на правничу допомогу обґрунтовані, їх розмір не є завищеним, тому у даній справі необхідно ухвалити додаткове рішення суду.

Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду Актом приймання-передачі наданих послуг від 14.04.2026 року; договором про надання правової допомоги б/н від 10.11.2025; свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, без-підставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплати-ти у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

З урахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Додаткове рішення в повному обсязі складене 30.04.2026.

Керуючись ст.133,141,143,246,270 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 766/2341/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО. В. Ус