Рішення від 19 травня 2025 р. у справі №589/2377/24 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 19 травня 2025 р.

Справа: №589/2377/24

Суддя: Лєвша С. Л.

Справа № 589/2377/24

Провадження № 2/589/298/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року м.Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Лєвши С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 76183 грн 70 коп. за Договором про надання банківських послуг у сфері страхування №014/0898/82/0401015 від 09 січня 2018 року (далі – Договір-1), судових витрат в розмірі 3028 грн 00 коп. та витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 17000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 09 січня 2018 року ОСОБА_1 уклала з Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») Договір-1, за умовами якого позикодавець надає позичальнику кредит на придбання товарів для задоволення власних потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 10229 грн 91 коп., строком на 72 місяці з 09 січня 2018 року по 09 січня 2024 року, процентна ставка фіксована – 35,3% річних. Кредит надається шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок.

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі – ТОВ «Вердикт Капітал») укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-19-F, у відповідності до умов якого, АТ «Райффайзен банк Аваль» відступає ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні АТ «Райффайзен банк Аваль» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги у відповідності до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» відступає ТОВ «Коллект Центр», а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників, зокрема і право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором-1.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору.

Всупереч вимогам Договору-1 позичальник ОСОБА_1 не виконала взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим має заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр» в розмірі 76183 грн 70 коп., яка складається із: суми заборгованості за кредитом – 30449 грн 72 коп.; суми заборгованості по відсоткам на дату відступлення прав вимоги - 35014 грн 68 коп., заборгованість за нарахованими відсотками ( з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 10719 грн 30 коп.

13 червня 2024 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій роз`яснено учасникам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу роз`яснено право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалу про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками до неї було направлено рекомендованим листом з повідомленням на зареєстроване місце проживання відповідача, але була повернута на адресу суду з відміткою АТ «Укрпошти» - «за закінченням терміну зберігання». (а.с.84)

Станом на 20 травня 2025 року відзив на позов та заперечення від відповідача ОСОБА_1 до суду не надійшли.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 09 січня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір-1, за умовами якого позикодавець надає позичальнику кредит на придбання товарів для задоволення власних потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 10229 грн 91 коп., строком на 72 місяці з 09 січня 2018 року по 09 січня 2024 року, процентна ставка фіксована – 35,3% річних. Кредит надається шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок.

Із виписки по рахунку від 01.03.2024, вбачається, що 09 січня 2018 року видано кредит згідно з Договором-1 в розмірі 34605 грн 15 коп. (а.с.13-18)

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі – ТОВ «Вердикт Капітал») укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-19-F, у відповідності до умов якого, АТ «Райффайзен банк Аваль» відступає ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні АТ «Райффайзен банк Аваль» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників.(а.с.23-27)

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги у відповідності до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» відступає ТОВ «Коллект Центр», а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників, зокрема і право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором-1. (а.с.31-35)

Отже, ТОВ «Коллект Центр» наділений правом грошової вимоги до відповідача за Договором-1.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено у письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання коштів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договору не виконуються, кошти, відсотки за його користування не повертаються.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно із ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно із ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що відповідач належним чином не виконував своїх договірних зобов`язань з повернення тіла кредиту, що дає підстави для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 76183 грн 70 коп., яка складається із: суми заборгованості за кредитом – 30449 грн 72 коп.; суми заборгованості по відсоткам на дату відступлення прав вимоги - 35014 грн 68 коп., заборгованість за нарахованими відсотками ( з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 10719 грн 30 коп.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, враховуючи вказане вище, та беручи до уваги, що відповідач умови укладеного Договору-1 не виконує, відзив на позовну заяву до суду не надала, будь-які заперечення проти позовних вимог до суду також не надала, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.

Так, ТОВ «Коллект Центр» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати понесені на правову допомогу у розмірі 17000 гривень.

На підтвердження витрат правничої допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року №02-01/223, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» і Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (зворотній бік а.с. 44, 45), копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» про види послуг та їх ціну (а.с. 46), заявку на надання юридичної допомоги №120 від 26 квітня 2024 року щодо боржника ОСОБА_1 , в якій надання усної консультації 2 години - 4000 грн, підготовка пропозиції – 1000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу 4 години - 12000 грн (а.с. 48) та витяг з Акта №3 про надання юридичної допомоги від 03 квітня 2024 року за вказаними вище послугами на загальну суму 17000 грн. (а.с. 49)

Згідно із положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В свою чергу при встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах — суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, аналізуючи викладені норми права, враховуючи обставини справи, обґрунтованість та реальність понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, розумність їхнього розміру, складність справи та виконані адвокатом послуги, час, витрачений адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, задовольнити в поновму обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.

ТОВ «Коллект Центр» сплачено судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп. (платіжна інструкція №0434600069 від 17 травня 2024 року).

Враховуючи вказане, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп.

Керуючись, ст. 4, 5, 12, 76-81,83, 141, 223, 258, 259, 263-268, 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306) суму заборгованості за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0898/82/0401015 від 09 січня 2018 року, в розмірі 76183 (сімдесят шість тисяч сто вісімдесят три) гривні 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306) судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша

Оригінал: reyestr.court.gov.ua