Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №584/924/24 — Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/924/24

Провадження № 2/584/56/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04.05.2026 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого – судді Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

за участю: представника позивача - адвоката Конященкової Т.В.

представника відповідача - адвоката Мірошніченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом спільної власності подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 1/2 частку транспортного засобу марки SKОDА, модель ОСТАVІА, номер шасі НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що він та відповідач з 20.10.2012 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 30.05.2024 було розірвано. Під час шлюбу сторонами був придбаний автомобіль марки SKОDА, модель ОСТАVІА, номер шасі НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 114600,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідно до ст.ст. 60, 70 СК України вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, просив визнати за ним право власності на 1/2 частку вказаного транспортного засобу, а також просив стягнути з відповідача судові витрати по справі. Зазначав, що після визнання за ним права власності на 1/2 частку вказаного майна, вони з відповідачем повинні домовитися про подальше користування вказаним транспортним засобом.

Відповідач звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, яку обґрунтовувала тим, що за час зареєстрованого шлюбу з відповідачем ними кілька разів придбавалися та продавалися транспортні засобі: автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, який придбаний 08.06.2019; автомобіль Volkswagen CRAFTER, 2010 року випуску, який придбано 04.12.2014; автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, 2005 року випуску, який придбаний 27.08.2013; автомобіль Volkswagen LT 28, 2004 року випуску, який придбано 21.11.2012; автомобіль SKОDА ОСТАVІА, 2005 року випуску, який придбано 18.08.2020. Купівля-продаж вказаних транспортних засобів відбувалася поетапно за спільні кошти сторін. На даний час у спільній сумісній власності сторін перебувають два транспортні засоби: SKОDА ОСТАVІА, 2005 року випуску, та Volkswagen LT 28, 2004 року випуску, які і підлягають поділу між подружжям.

Крім того, позивачем без згоди відповідача було відчужено транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску. Оскільки вказаний транспортний засіб також є спільним майном подружжя, який було продано без згоди відповідача, коли сторони фактично разом не проживали, кошти отримані від його продажу, є спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу.

Посилаючись на зазначене, просила здійснити поділ спільного майна подружжя в такому порядку:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортні засоби: SKОDА ОСТАVІА, 2005 року випуску, та Volkswagen LT 28, 2004 року випуску;

- стягнути з ОСОБА_1 на її користь 1/2 вартості вказаних транспортних засобів у сумі 231750,00 грн.

Також ОСОБА_3 просила стягнути на її користь з ОСОБА_1 грошову компенсацію, що складає 1/2 частину вартості транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, який було продано без її згоди, у сумі 385029,00 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати на її користь.

13.01.2026 представник відповідача звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог та просив здійснити поділ спільного майна подружжя в такому порядку:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб SKОDА ОСТАVІА, 2005 року випуску;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості вказаного транспортного засобу у сумі 57300,00 грн.;

- припинити право спільної сумісної власності на вказаний транспортний засіб.

Також просив стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 грошову компенсацію, що складає 1/2 частину вартості транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, який було продано без згоди дружини, у сумі 385029,00 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати на її користь. В задоволенні первісного позову представник відповідача просив відмовити.

Ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області від 14.08.2024 відкрито провадження у даній справі та визначено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 11.12.2024 зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та об`єднано їх в одне провадження, за клопотанням позивача витребувано докази.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 24.11.2025 за клопотанням представника позивача витребувано докази.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 23.02.2026 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримала та просила його задовольнити, в задоволенні зустрічного позову в частині, що стосується автомобіля марки SKОDА, модель ОСТАVІА, номер шасі НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , покладалася на розсуд суду, а в частині, що стосується автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, просила відмовити. При цьому зазначала, що автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, було продано під час перебування сторін у шлюбі, а твердження, що його продаж було здійснено без згоди ОСОБА_2 , є надуманим. Крім того, відсутнє належне підтвердження ринкової вартості зазначеного транспортного засобу.

У судовому засіданні представник відповідача у задоволенні первісного позову просив відмовити, а зустрічний позов просив задовольнити в повному обсязі, стягнувши всі понесені судові витрати. Крім того, просив вирішити питання про повернення надміру сплаченої суми судового збору у зв`язку зі зменшенням позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню, в той час як у задоволенні первісного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 20.10.2012 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 30.05.2024 було розірвано (а.с. 8, 9-10, 52, 53).

Під час шлюбу у 2020 році сторонами було придбано автомобіль марки SKОDА, модель ОСТАVІА, 2005 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який було зареєстровано 18.08.2020 за ОСОБА_2 (а.с. 11-12).

Згідно звіту про оцінку від 19.04.2024, вартість автомобіля марки SKОDА ОСТАVІА, загальний легковий хетчбек - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 19.04.2024, становить 114600 грн. 00 коп (а.с. 13-24).

З листа Територіального сервісного центру МВС № 5946 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (Філія ГСЦ МВС) від 07.06.2024 № 31/32/5946/9-аз-4-2024 вбачається, що за ОСОБА_1 за період з 20.10.2012 по 30.05.2024 були зареєстровані транспортні засоби, в тому числі і автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, який зареєстровано 08.06.2019, а перереєстровано на іншого власника 19.08.2023 (а.с. 54).

Згідно довідки про середню ринкову вартість транспортного засобу від 23.08.2024 № 1-23-08/24, середня ринкова вартість ідентичного колісному транспортному засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, запропонована до продажу в Україні, станом на 23.08.2024 склала 770059 грн 00 коп (а.с. 57-59).

З фотокопій договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6723/23/000870 від 16.08.2023 та акту огляду транспортного засобу від 16.08.2023 вбачається, що 16.08.2023 було відчужено належний ОСОБА_1 транспортний засіб - MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 12000 грн (а.с. 119-120).

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Отже, зазначені норми права вказують на презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, придбане в період шлюбу, якщо інше не доведено одним із подружжя.

Як передбачено ч.1 ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України - дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Положення ч.ч. 3, 4 ст. 368 ЦК України, має аналогічний зміст та яким передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом

Наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ того майна, яке знаходиться у їх спільній сумісній власності колишнього подружжя, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

З роз`яснень, даних Пленумом Верховного Суду у пунктах 23, 24 своєї постанови від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спільним майном подружжя, яке підлягає поділу є автомобіль марки SKОDА, модель ОСТАVІА, номер шасі НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 114600,00 грн.

Зазначена обставина визнана представниками сторін.

Вказане майно набуто сторонами за час шлюбу, воно є спільним сумісним майном подружжя, є неподільним, а тому підлягає поділу шляхом виділення у власність одному з подружжя.

Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.

Зазначені висновки містяться в постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 522/17831/20, провадження № 61-7951 св 23.

При цьому суд зазначає, що спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, провадження № 14-67 цс 20(пункт 58).

Таким чином, зазначений транспортний засіб підлягає поділу в такому порядку: слід визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки SKОDА, модель ОСТАVІА, номер шасі НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , стягнувши з останнього на користь відповідача ОСОБА_2 1/2 вартості вказаного транспортного засобу, що складає 57300,00 грн, при цьому припинивши право спільної сумісної власності на вказаний транспортний засіб, що є підставою для задоволення зустрічного позову в цій частині та відмови в задоволенні первісного позову.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації, що складає 1/2 частину вартості транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, який було продано без згоди дружини, у сумі 385029,00 грн, суд прийшов до таких висновків.

Визнано представниками сторін та в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню та обставина, що сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі було придбано транспортний засіб – автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, який було оформлено на позивача ОСОБА_1 та який є спільною сумісною власністю подружжя.

Вказаний транспортний засіб було перереєстровано на іншого власника 19.08.2023, тобто у період зареєстрованого шлюбу сторін.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 158/2229/16-ц зазначено, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на власний розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її погреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Пред`являючи зустрічний позов, відповідач ОСОБА_2 вказувала, що автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, було продано без її згоди.

Заперечуючи проти таких вимог зустрічного позову, представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Конященкова Т.В., посилалася на те, що вказаний транспортний засіб було продано в період зареєстрованого шлюбу сторін.

В той же час, ч. 3 ст. 65 СК України передбачає, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 158/2229/16-ц, провадження № 61-19420св18, зробив висновок, що оскільки норми СК України передбачають надання згоди іншого з подружжя на відчуження цінної речі, якою є автомобіль, у письмовому вигляді, тому наявність такої згоди може бути доведена лише письмовими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , відчужив спільне сумісне рухоме майно подружжя на користь іншої особи, зокрема автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, без згоди своєї дружини, оскільки зворотного матеріали справи не містять і ОСОБА_1 цього не спростував.

Матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про те, що отримані від реалізації спірного рухомого майна кошти були витрачені в інтересах сім`ї, такі докази ОСОБА_1 не надав.

Факт використання коштів, отриманих від продажу спільного майна в інтересах сім`ї, повинен доводити той із подружжя, хто відчужив таке майно без згоди на це іншого подружжя.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 158/2229/16-ц (провадження № 61-19420св18) та від 10 червня 2022 року у справі № 544/856/20 (провадження № 61-21406св21).

У постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 359/10855/19 (провадження № 61-881св23) касаційний суд, встановивши, що спірні автомобілі були відчуженні відповідачем під час перебування сторін у шлюбі без згоди позивача, дійшов висновку про стягнення компенсації вартості 1/2 частки відчуженого рухомого майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 зазначено, що якщо сторона договору або інша особа (зацікавлена особа) хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції. У цьому випадку важливим є встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а у разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна - ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого.

Відповідач ОСОБА_2 вжила всіх можливих заходів для доведення дійсної вартості спірного транспортного засобу, тоді як позивач ОСОБА_1 не надав належних і допустимих доказів на підтвердження його вартості на час вирішення спору і не спростував визначену у довідці про середню ринкову вартість транспортного засобу від 23.08.2024 № 1-23-08/24 ринкову вартість спірного майна, а також не звертався до суду з клопотанням про призначення судової товарознавчої експертизи з метою визначення його ринкової вартості.

Встановивши, що сторони придбали спірний автомобіль марки автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, однак позивач ОСОБА_1 розпорядився спільним майном на власний розсуд без повідомлення та згоди відповідача ОСОБА_2 , суд дійшов обґрунтованого висновку, що у цій справі остання має право на грошову компенсацію половини вартості спірного транспортного засобу, виходячи з його середньої ринкової вартості, встановленої суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 у довідці від 23.08.2024 № 1-23-08/24.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018 у справі № 127/7029/15-ц зроблено висновок, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого та у зв`язку із цим — неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню і у вказаній частині та з ОСОБА_1 на її користь слід стягнути 385029 грн. 00 коп. компенсації вартості 1/2 автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску.

В зв`язку з повним задоволенням зустрічного позову слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору, а також витрати, пов`язані із залученням спеціаліста в розмірі 300 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом спільної власності подружжя – відмовити.

2. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна задовольнити повністю.

3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на транспортний засіб марки SKОDА модель ОСТАVІА, 2005 року випуску, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 1/2 вартості транспортного засобу марки SKОDА модель ОСТАVІА, 2005 року випуску, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , у сумі 57300 грн 00 коп (п`ятдесят сім тисяч триста гривень нуль копійок);

5. Припинити право спільної сумісної власності на транспортний засіб марки SKОDА модель ОСТАVІА, 2005 року випуску, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію, що складає 1/2 частину вартості транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ модель SPRINTER 316 CDI, 2014 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , у сумі 385029 грн 00 коп (триста вісімдесят п`ять тисяч двадцять дев`ять гривень нуль копійок).

7 Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 4423 грн. 29 коп. судового збору, 300 грн 00 коп витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв