Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №945/1630/25 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1630/25

Провадження № 2/945/407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Будак К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «КБ «Приват Банк» про визнання недійсним одностороннього правочину, про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунків, що вчиненні на підставі рішення, відповідно до повідомлення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника адвоката Кінаш Д.В. про визнання недійсним одностороннього правочину, про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунків, що вчиненні на підставі рішення, відповідно до повідомлення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вінбув клієнтом АТ «КБ «Приват банк», відкриті банківські рахунки, зокрема № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . Повідомленням № 20.1.0.0.0/7- 250612/871 від 12 червня 2025 року АТ «КБ «Приватбанк» повідомив позивача про те, що ним прийнято рішення від 11 червня 2025 року про відмову від підтримання ділових відносин (відмову в обслуговуванні) з позивачем, шляхом розірвання ділових відносин (розірвання договору і закриття рахунків). Внаслідок вказаного, банківські рахунки позивача були закриті, а позивач втратив будь-які можливості отримувати інформацію з особистого кабінету АТ «КБ «Приватбанк». Вважає такі дії відповідача протиправними і незаконними з огляду на наступне. Відповідач прийняв рішення про припинення договірних відносин в односторонньому порядку без отримання пояснень позивача щодо джерела походження коштів та характеру операцій, здійснюваних за його рахунком, фактично позбавив його можливості довести правомірність таких операцій та хибність висновків Фінансового моніторингу. Банк не запитував у позивача відомостей, які б підтверджували походження грошей. Також, будь-яких запитів від відповідача з вимогою про надання документів для здійснення перевірки на адресу позивача не надходило. Грошові кошти, які зараховувалися на рахунки позивача є його особистими грошовими коштами, які він переводив з власних рахунків, відкритих в інших банках, на рахунки, відкриті в АТ «КБ «Приват банк». Первинне походження даних коштів підтверджується довідкою про виплату грошових коштів від 18 червня 2025 року, згідно якої вказані грошові кошти виплачені позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Букмекерська компанія «Фавбет» у якості виграшів. Крім того, у повідомленні АТ КБ «Приват банк» 20.1.0.0.0/7- 250612/871 від 12 червня 2025 року, адресованому позивачу, зазначено, що, керуючись вимогами частини першої статті 15 Закону про ПВК/ФТ, Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65, внутрішніми документами банку з питань фінансового моніторингу, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, банк повідомляє про прийняте 11 червня 2025 року рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливість здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/ подання інформації з метою введення в оману Банк. У вказаному листі також зазначено, що внаслідок прийнятого рішення про відмову від підтримання ділових відносин та обслуговування, достроково за ініціативою банку розриваються укладені договори банківського обслуговування/ депозитні (вкладні) договори без перерахунку процентів на вклад (депозит) та договори, укладені з метою отримання інших банківських послуг (продуктів), що не передбачають відкриття поточних рахунків (крім кредитних договорів), та закриваються поточні/депозитні та інші рахунки після здійснення завершальних операцій за цими рахунками. Саме у зв`язку з односторонньою відмовою банку від підтримання ділових відносин/відмовою в обслуговуванні, шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунків, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. З урахуванням викладеного, банк наділений правом відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки. Однак, право банку, як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, на розірвання ділових відносин, а також право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим, і банк, приймаючи відповідне рішення, повинен обґрунтувати його підстави та підстави встановлення високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. При цьому, саме на банку лежить обов`язок підтвердити існування правових підстав для встановлення клієнту високого ризику. Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами не довів обґрунтованості підстав вважати незаконними джерела походження коштів позивача, а також не довів наявності у банківських операціях позивача ознак відмивання доходів. А відтак, банк не довів обґрунтованості підстав вважати, що позивач вчиняв платіжні операції, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та наражав на ризик застосування банком відповідних заходів впливу. Банк, з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, має право витребовувати від клієнта відповідні документи та відомості. Проте, відповідач задля об`єктивного проведення фінансового моніторингу та належної оцінки ризику клієнта, своїм правом на витребування доказів від позивача не скористався. Доводи сторони відповідача, викладені у вищезгаданому повідомленні, в цілому ґрунтуються на твердженні про реалізацію банком свого права на припинення договірних відносин з позивачем на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що ніби-то є самостійною та достатньою підставою для збереження підтриманні ділових відносин. Залежно від конкретних фактичних обставин банк повинен достатнім чином аргументувати, на підставі чого саме клієнту встановлено високий ризик та за якими критеріями. Загальні посилання на норми Закону не можуть вважатися належним обґрунтуванням правових підстав для встановлення такого ризику. З огляду на вказане, єдиним належним способом захисту порушеного права позивача є визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від підтримання ділових відносин (відмову в обслуговуванні) позивача, шляхом розірвання ділових відносин (розірвання договору і закриття рахунків), що вчинений Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» на підставі рішення від 11 червня 2025 року, відповідно до повідомлення № 20.1.0.0.0/7- 250612/871 від 12 червня 2025 року, а також зобов`язання відповідача відновити доступ до рахунків, відкритих в Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк» на ім`я позивача та відновити здійснення всіх операцій.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області відкрито провадження у даній справі та постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

25.09.2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.Вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Банки наділені прямим обов`язком встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин стосовно клієнтів у разі зокрема неможливості виконувати визначені Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів. Аналогічне стосується відмови від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка через встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, яка також є обов`язковою для банків за Законом. Водночас, законодавство про фінансовий моніторинг зобов`язує банки як суб`єктів фінансового моніторингу самостійно визначати ризики подальшого обслуговування клієнтів та уникати виявлених ризиків через застосування процедури де-рискінгу. При цьому, слід також звернути увагу на положення ст. 21 Закону про ПВК/ФТ, якими передбачено, що фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб`єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу. Разом з тим, Напрямком "Фінансовий моніторинг" відповідно до внутрішнього порядку, здійснення поглибленої перевірки клієнтів проведено заходи ПЗНП та аналіз фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій щодо клієнта ОСОБА_1 , АТ КБ “ПриватБанк” (далі - банк), за результатами якого виявлено обґрунтовані підозри про здійснення позивачем, операцій ВК/ФТ, інших злочинів, що є підставою для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику ділових відносин (далі - НВР). Підставою для встановлення НВР є наявність: 1) критерію, визначеного ч. 6 ст. 7 Закону України про ПВК/ФТ - неможливість банку виконувати визначені Законом про ПВК/ФТ обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з клієнтом або фінансовою операцією; 2) критерію, визначеного пунктом 61 розділу IV Положення - клієнт (особа), щодо якого у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ним (ними) операцій ВК/ФТ, інших злочинів. Обґрунтування щодо підозр, відповідно до яких зазначена діяльність клієнтів сприяє ВК/ФТ або вчиненню інших злочинів: Виявлення фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри у використанні банку для ВК/ФТ чи вчинення іншого злочину, що стали наслідком невиконання заходів ПВК/ФТ, за результатами дослідження фінансових операцій по правилу "Аналіз отримувачів МСС7995 - Ранговий Аналіз" проекту "Розумний облік" розраховані алертом UU1979RA. За власним дослідженням Банку встановлено можливість здійснення фінансових операцій з поповнення клієнтського ігрового рахунку гравця (поповнення депозиту) за допомогою здійснення переказів від невідомих фізичних осіб (дані про відправника та власника ігрового рахунку не співпадають) щодо яких у Банка відсутня інформація/відомості наявності правових підстав співпраці з вебресурсами, діяльність яких полягає в організації та проведенні азартних ігор в мережі інтернет та які не приймають участі у азартних іграх (здійснення ставок), з наступним переказом коштів на картковий рахунок фізичної особи - власника ігрового рахунку (повернення депозиту), що є маскуванням переказів з картки на картку фізичних осіб (Р2Р). Висновок складено відповідно до Типологічного дослідження “ТИПОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДМИВАННЯ ДОХОДІВ ВІД ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ” затвердженого наказом Державної служби фінансового моніторингу України від 21.12.2020 року. (Приклад 5.4.) Є підстави вважати використання клієнтом продуктів АТ КБ ПриватБанк (особисті картки) для проведення операцій, що мають ознаки схемності та не мають явного економічного змісту/логічних пояснень. Виникають підозри щодо вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження таких коштів за результатом використання/ здійснення фінансових операцій, отримання коштів від/на веб- ресурсах діяльність яких полягає в організації та проведенні азартних ігор в мережі інтернет (КРАИЛ/Державне агентство Плей Сіті gc.gov.ua) без підтвердження джерел походження коштів. Всі зазначені у Висновку Клієнти мають загальні риси фінансових операцій за період з 01.05.2025р. - 31.05.2025р., а саме: надходження на картковий рахунок здебільшого здійснюється від фінансових сервісів, мерчантів, мета та суть діяльності яких полягає в організації та проведенні азартних ігор в мережі інтернет. Наявна інформація в реєстрах КРАІЛ/Державне агентство Плей Сіті, від 3-х фізичних осіб. Видаткові фінансові операції здійснюються на користь мерчантів, мета та суть діяльності яких полягає в організації та проведенні азартних ігор в мережі інтернет (наявна інформація в реєстрах КРАІЛ/ Державне агентство ПлейСіті;) та 3-х фізичних осіб та/або зняття готівкових коштів. Джерела походження коштів не з`ясовано. Мета та суть зазначених фінансових операцій не з`ясована. Фізичні особи, які здійснювали поповнення ігрового рахунку гравця (Клієнта) не встановлено. Обсяг коштів отриманих від мерчантів, мета та суть діяльності яких полягає в організації та проведенні азартних ігор в мережі інтернет. Відношення отриманих (Кт) та сплачених (Дт) платежів від і на користь МСС7995- інтернет казино, складає 500 %. У банку є підозра в ймовірному використанні ігрового рахунку- в якості "Дроп", тобто для здійснення Р2Р переказів. Критеріїв, відповідно до Постанови Правління НБУ № 26 від 16.03.2023 “Про розкриття інформації щодо зав`язків клієнта з державою, що здійснює збройну агресію проти України” не встановлено. Фінансові операції та/або дії клієнта вважає підозрілими за ознакою, визначеною: ст.12 Закону про ПВК/ФТ та Додатком 6 "Посилені заходи належної перевірки клієнта" Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою (далі - Положення № 65), а саме: 1) проведені незвичний спосіб; 2) немає очевидної економічної чи законної мети; 3) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час встановлення мети та характеру ділових відносин з ним. Обґрунтування підозр, згідно з якими зазначена діяльність клієнтів сприяє ВК / ФТ або Встановлено, що характер діяльності клієнта має бути ознаменою здійснення підозрілої діяльності у сфері фінансового моніторингу, відповідно до Додатка 20 "Індикатори підозрілості фінансових операцій" з "Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу", затвердженого постановою правління НБУ №65 від 19.05.2020 наявні індикатори, а саме: п. 12. Фінансові операції за рахунок фізичної особи не відповідають ризик профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходів). п. 15. Характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита банку. п. 25. Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунок клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів по рахунку). п. 30. Відбулися значні зміни в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунок клієнта. п. 30-2. Нетипова активність за рахунками клієнта. З огляду на вищевикладене, вважає діяльність Клієнта, вказані підозрілою. У зв`язку з наявністю підстав вважати обслуговування зазначеного Клієнта, характер або наслідки їх фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання Банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, за Клієнтом прийнято рішення: -встановлення НВР; -відмовитись від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунків. Відмова від підтримання ділових відносин відповідно до вимог статті 15 Закону про ПВК/ФТ та внутрішнього Положення про відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин/ проведення фінансової операції. Згідно повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин /розірвання договору і закриття рахунку від 12.06.2025р., позивачу було запропоновано звернутися до відділення АТ КБ “ПриватБанк” із заявою про перерахування залишків коштів. Таким чином, вбачається, що спірний правочин відповідає ст. 203, 215 ЦК України та вчинений АТ КБ “ПриватБанк” в дотримання вимог законодавства про фінансовий моніторинг. Позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню. Щодо витрат на правничу допомогу вважає, що сума витрат, що заявлена Представником Позивача значно перевищує встановлені діючим законодавством та нормативно-правовими актами граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу; сума витрат є неспівмірною із складністю цивільної справи, та не є пропорційною щодо витраченого часу; не є доведеною, що була фактичною та неминучою.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кінаш Д.В. в судове засідання не з`явилися, при цьому представником позивача сформовано в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі наполягаючи на задоволенні позову.

Представник відповідача АТ КБ “ПриватБанк” в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні в повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач був клієнтом АТ КБ «Приват Банк» та йому належали банківські рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . Кошти з цих рахунків були перенесені на рахунок НОМЕР_3 , з цього рахунку проводиться виплата коштів або перерахування коштів по реквізитах при зверненні клієнта.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 т. 202 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини 1, 2 ст. 1068 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Як передбачено ч. 4 ст. 1075 ЦК України, Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ). Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.

28 квітня 2020 року набув чинності Закон України № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

За приписами пунктів 6, 66 частини першої статті 1 Закону № 361-ІХ верифікація - це заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб`єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність; фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, що вживаються суб`єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

У пунктах 39, 41 частини першої статті 1 Закону № 361-ІХ зазначено, що неприйнятно високий ризик - це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу; об`єкт фінансового моніторингу - це дії з активами, пов`язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників.

Відповідно до статті 6 Закону № 361-ІХ відповідач, як банк, є суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Згідно з частиною першою статті 7 Закон № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

За приписами частини шостої статті 7 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.

Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65 (далі - Положення № 65).

У підпункті 13 пункту 5 Положення № 65 визначено, що де-рискінг - це явище, за якого суб`єкт первинного фінансового моніторингу відмовляє у встановленні (підтриманні) ділових відносин з клієнтами з метою уникнення ризиків, а не управління ними.

Пунктами 34 - 37 Положення № 65 передбачено, що банк зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку.

Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління такими ризиками, їх мінімізації.

Банк документує процес застосування ризик-орієнтованого підходу таким чином, щоб бути здатним продемонструвати його суть (зокрема те, у чому полягає різниця в підходах), прийняті банком рішення під час його застосування та обґрунтованість таких рішень.

Банк, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має утримуватися від необґрунтованого застосування де-рискінгу. Зазначений підхід протирічить ризик-орієнтованому підходу та не сприяє фінансовій інклюзії.

Пунктами 45, 46 Положення № 65 визначено, що критерії ризиків визначаються банком самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, установлених Національним банком у додатку 19 до цього Положення, типологічних досліджень, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Національного банку. Банк визначає пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, враховуючи можливі наслідки/вплив таких ризиків, та встановлює їм відповідну питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику.

Шкала для класифікації рівнів ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) обов`язково має містити високий та неприйнятно високий (підкатегорія високого ризику, який є максимально високим ризиком, що не може бути прийнятий банком) рівні ризику (пункт 55 Положення № 65).

Пунктом 61 положення № 65 передбачено, що банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також щодо: клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями- оболонками.

Частиною першою статті 15 Закону № 361-ІХ визначено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу; виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою; якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Питання відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції врегульовано статтею 15 Закону про ПВК/ФТ.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції в тому числі у разі: якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені (абз. другий ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ); встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей (абз. третій ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ); подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу (абз. четвертий ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ).

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено (абз. восьмий ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ).

Відповідно до п. 1 Додатку 12 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ №65 від 19.05.2020 (надалі - Положення НБУ №65) Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

Отже, з урахуванням приписів спеціального законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів, Банк зобов`язаний в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів.

Із матеріалів справи слідує, що за результатами поглибленої перевірки АТ КБ «Приват Банк» були виявлені обґрунтовані підозри фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри у використанні банку для ВК/ФТ чи вчинення іншого злочину, що стали наслідком невиконання заходів ПВК/ФТ, за результатами дослідження фінансових операцій по правилу "Аналіз отримувачів МСС7995 - Ранговий Аналіз" проекту "Розумний облік" розраховані алертом UU1979RA.

Виникнення підозри щодо вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження таких коштів за результатом використання/ здійснення фінансових операцій, отримання коштів від/на веб- ресурсах діяльність яких полягає в організації та проведенні азартних ігор в мережі інтернет без підтвердження джерел походження коштів.

За наведених обставин, АТ КБ «ПриватБанк» визнало фінансові операції, здійснені та пов`язаними з ним особами, підозрілими за ознакою, визначеною статтею 12 Закону про ПВК/ФТ та Додатку 6 "Посилені заходи належної перевірки клієнта" Положення №65, а саме: 1) проведені незвичний спосіб; 2) немає очевидної економічної чи законної мети; 3) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час встановлення мети.

Після прийнятого рішення АТ КБ «ПриватБанк» про розірвання ділових відносин з відповідачем йому, направлено повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.

Відповідно до п. 11 Додатку 1 до Положення №65 Банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення.

Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає посилені заходи належної перевірки (ПЗНП) у разі присвоєння високого рівня ризику (п. 12 Додатку 1 до Положення №65).

Згідно з п. 5 Додатку 6 до Положення №65 Банк самостійно визначає види необхідних до вжиття банком заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення ПЗНП.

Банк повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин із клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: 1) є складними фінансовими операціями; 2) є незвично великими фінансовими операціями; 3) проведені в незвичний спосіб; 4) не мають очевидної економічної чи законної мети; 5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним (п. 6 Додатку 6 до Положення №65).

За змістом ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених ст.7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо: 1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; 2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками (п. 61 розділу IV Положення №65).

Як визначено в п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону про ПВК/ФТ, неприйнятно високий ризик - це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

У пп. 8 п. 26 Положення №65 порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин/відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмови від проведення фінансової операції у випадках, передбачених Законом про ПВК/ФТ встановлюється банком самостійно у внутрішніх документах із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Порядок відмови від підтримання ділових відносин та закриття рахунків клієнтів Банку є окремим внутрішнім документом АТ КБ "ПриватБанк", який розроблено на виконання Закону про ПВК/ФТ, Положення №65, інших законодавчих та нормативно-правових актів, інших внутрішніх документів Банку, що регулюють питання відмови та закриття рахунків, в тому числі з метою опису порядку дій підрозділів Банку під час здійснення ними процедур відмови від підтримання ділових відносин/обслуговування, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку, у випадках передбачених статтею 15 Закону про ПВК/ФТ.

Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику. Вказане відповідає абзацу третьому частини 1 статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

Так, у матеріалах справи міститься Висновок у вигляді службової записки Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" № E.17.U.0.0/4-7431884 від 11.06.2025 року "Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин з клієнтом за результатами дослідження фінансових операцій по правилу аналіз отримувачів МСС7995-Ранговий Аналіз «проєкту Розумний облік» розраховані алертом U U1979RА, є наявність критерію, визначеного ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ, а саме - неможливість банку виконувати визначені Законом про ПВК/ФТ обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з клієнтом чи фінансовою операцією; Наявність критерію, визначеного пунктом 61 розділу IV Положення N 65: клієнт (особа), щодо якого у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ним (ними) операцій ВК/ФТ, інших злочинів. Обґрунтування щодо підозр, відповідно до яких зазначена діяльність клієнтів сприяє ВК/ФТ або вчиненню інших злочинів: Виявлення фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри у використанні банку для ВК/ФТ чи вчинення іншого злочину, що стали наслідком невиконання заходів ПВК/ФТ, за результатами дослідження фінансових операцій по правилу "Аналіз отримувачів МСС7995 - Ранговий Аналіз" проекту "Розумний облік" розраховані алертом UU1979RA. За власним дослідженням Банку встановлено можливість здійснення фінансових операцій з поповнення клієнтського ігрового рахунку гравця (поповнення депозиту) за допомогою здійснення переказів від невідомих фізичних осіб (дані про відправника та власника ігрового рахунку не співпадають) щодо яких у Банка відсутня інформація/відомості наявності правових підстав співпраці з веб-ресурсами, діяльність яких полягає в організації та проведенні азартних ігор в мережі інтернет та які не приймають участі у азартних іграх (здійснення ставок), з наступним переказом коштів на картковий рахунок фізичної особи - власника ігрового рахунку (повернення депозиту), що є маскуванням переказів з картки на картку фізичних осіб (Р2Р). Банком був направлений запит до КРАІЛ щодо викладання вищезазначеної інформації та отримав відповідь, що КРАІЛ приняло інформацію до відома. З урахуванням Типологічного дослідження "ВІДМИВАННЯ ДОХОДІВ ВІД ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ", затвердженого Наказом Державної служби фінансового моніторингу України від 20.12.2022р. №95 затвердженого Наказом Державної служби фінансового моніторингу України 21.12.2020 №122 підстави вважати використання клієнтом продуктів АТ КБ ПриватБанк (особисті картки) для проведення операцій, що мають ознаки схемності та не мають явного економічного змісту/логічних пояснень. Виникають підозри щодо вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження таких коштів за результатом використання/ здійснення фінансових операцій, отримання коштів від/на веб- ресурсах діяльність яких полягає в організації та проведенні азартних ігор в мережі інтернет ( КРАИЛ/Державне агентство ПлейСіті gc.gov.ua) без підтвердження джерел походження коштів. Критеріїв, відповідно до Постанови Правління НБУ від 16.03.2023 № 26 "Про розкриття інформації щодо зав`язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України" не встановлено. Фінансові операції та/або дії клієнта вважає підозрілими за ознакою, визначеною: ст.12 Закону про ПВК/ФТ та Додатком 6 "Посилені заходи належної перевірки клієнта" Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою (далі - Положення № 65), а саме: 1) проведені незвичний спосіб; 2) немає очевидної економічної чи законної мети; 3) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час встановлення мети та характеру ділових відносин з ним. Обґрунтування підозр, згідно з якими зазначена діяльність клієнтів сприяє ВК / ФТ або Встановлено, що характер діяльності клієнта має бути ознаменою здійснення підозрілої діяльності у сфері фінансового моніторингу, відповідно до Додатка 20 "Індикатори підозрілості фінансових операцій" з "Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу", затвердженого постановою правління НБУ №65 від 19.05.2020 наявні індикатори, а саме: п. 12. Фінансові операції за рахунок фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходів). п. 15. Характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита банку. п. 25. Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунок клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунок). п. 30. Відбулися значні зміни в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунок клієнта. п. 30-2. Нетипова активність за рахунок клієнта.

Висновок у вигляді службової записки погоджений в.о.керівника управління операції взаємодії з ДСФМУ, є рішенням про відмову в підтриманні ділових відносин із групою пов`язаних клієнтів, в тому числі і щодо позивача.

Правовою підставою для відмови в підтриманні ділових відносин визначено абзац 3 частини 1 статті 15 Закону про ПВК/ФТ (НВР) (тобто встановлення неприйнятно високого ризику).

Одночасно, за змістом ч. 7 ст. 11 Закону про ПВК/ФТ суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Відтак, витребування відповідачем документів та відомостей для уточнення інформації про фінансові операції, клієнта на підтвердження чи спростування підстав припинення договірних відносин, є правом банку, а не обов`язком.

Матеріалами справи підтверджується звернення АТ КБ "ПриватБанк" до позивача з листом №20.1.0.0.0/7-250612/871 від 12.06.2025 року про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.

Відповідно до приписів частин 2-4 статті 7 Закону про ПВК/ФТ застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно: Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду; центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

При визначенні критеріїв ризиків суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

Згідно зі ст. 21 Закону про ПВК/ФТ фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб`єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

Отже, Законом про ПВК/ФТ передбачено, що наявність у суб`єкта первинного фінансового моніторингу обґрунтованих підозр здійснення фіктивної діяльності є достатнім для прийняття рішень щодо відмови в підтриманні ділових відносин, у тому числі шляхом розірвання договорів.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що оспорюваний односторонній правочин АТ КБ "ПриватБанк" про відмову від підтримання ділових відносин з позивачем відповідає приписам статті 15 Закону про ПВК/ФТ, Положенню №65 та внутрішній документам Банку щодо фінансового моніторингу, що наділяють Банк обов`язком відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів.

У зв`язку з наведеним, правові підстави для визнання недійсним спірного одностороннього правочину на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України відсутні, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

За таких обставин суд вважає, що судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець с.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області; РНОКПП НОМЕР_4 ; паспорт № НОМЕР_5 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) до АТ «КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570; вул.Грушевського,1д м.Київ) про визнання недійсним одностороннього правочину, про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунків, що вчиненні на підставі рішення, відповідно до повідомлення - відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М.М.Войнарівський