Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №448/1228/25 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1228/25

Провадження № 2/448/77/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

28.04.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

І.Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що рішенням Мостиського районного Львівської області від 02.11.2018 року вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень щомісячно, а саме по 1000 (одній тисячі) гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.08.2018р. і до досягнення дітьми повноліття.

Вказує, що рішенням Мостиського районного Львівської області від 09.04.2021 року розірвано шлюб між ним, позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 .

Стверджує, рішенням Мостиського районного Львівської області від 21.10.2024 року, серед іншого, виключено відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із актового запису № 48 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 11.10.2018 року виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким припинити стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стягуються з нього (позивача) на користь ОСОБА_2 на підставі судового рішення Мостиського районного суду Львівської області від 02.11.2018р.

ІІ. Позиція учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Керницький В.М. були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача телефонограмою повідомив, що не зможе з`явитися в судове засідання у зв`язку із захворюванням. У зв`язку з цим, просив розглянути цивільну справу за його відсутності та відсутності позивача. При цьому також зазначив, що сторона позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити, а саме припинити стягнення аліментів на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідачка ОСОБА_2 , про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у судове засідання не з`явилася, клопотань про відкладення або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 15.07.2025р. відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ІV. Обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги ОСОБА_1 , судом встановлені наступні обставини.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України. Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що з 29.07.2014р. сторони по справі ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) перебували у шлюбі, який був зареєстрований у Князівській сільській раді Рожнятівського району Івано-Франківської області, про що зроблено актовий запис №2.

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_6 , батьком дитини вказано ОСОБА_1 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.10.2018 року, виданим Виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області.

Рішенням Мостиського районного Львівської області від 02.11.2018 року вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень щомісячно, а саме по 1000 (одній тисячі) гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.08.2018р. і до досягнення дітьми повноліття.

Крім цього, рішенням Мостиського районного Львівської області від 09.04.2021 року у цивільній справі ЄУН 448/150/21 (провадження № 2/448/280/21), - шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Мостиського районного Львівської області від 21.10.2024 року, серед іншого, виключено відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із актового запису №48 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 11.10.2018 року виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області. Рішення суду набрало законної сили 21.11.2024 року.

V. Застосовані судом норми права.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст.18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно приписів ч. ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз частини другої статті 181 СК України свідчить про те, що право на отримання аліментів на дитину має той з батьків, з ким проживає дитина, а відповідний обов`язок сплачувати аліменти на дитину той з батьків, хто проживає окремо від неї.

Таке тлумачення цієї норми міститься також в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Стаття 121 СК України містить загальні підстави виникнення прав та обов`язків матері, батька і дитини, за якими: права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У відповідності до норм статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо виховання та утримання дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Такого обов`язку в особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №511/219/18, відповідно до якої виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №477/1165/20.

Відповідно до ч.4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За своєю суттю зазначена норма права є нормою матеріального права, оскільки містить право особи на зміну правовідносин, визначених рішенням суду та умови і підстави такої зміни. Той факт, що вона міститься у процесуальному Законі сутті цієї норми не змінює.

Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому не можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов`язок щодо спліти цих платежів, зокрема й виключення з акту про народження дитини відомостей про походження дитини від певної особи.

Вказаних висновків дійшов також Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 511/219/18.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, наведених норм законодавства про те, що утримувати дітей зобов`язані саме батьки, та оскільки позивач не є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у позивача відсутній обов`язок щодо сплати аліментів на користь відповідачки на утримання дитини відповідно до рішення Мостиського районного Львівської області від 02.11.2018 року у справі №448/1253/18 (провадження №2/448/842/18), що є підставою для припинення стягнення аліментів із позивача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що за заявлені позовні вимоги позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується поданою позивачем квитанцією від 08.07.2025р.

Оскільки позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволено, то у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, як вважає суд, з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів – задовольнити.

Припинити стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, які стягуються на підставі рішення Мостиського районного Львівської області від 02.11.2018 року у цивільній справі №448/1253/18 (провадження №2/44/842/18) з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесений ним судовий збір у розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.05.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , уродженець с.Князівське Рожнятівського району Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.В. Кічак