Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №128/4928/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/4928/25

Провадження 2-о/127/708/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

присяжних Шевчук С.В., Погребняк Н.М.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши в окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 128/4928/25 за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в:

заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проходив службу у складі військової частини НОМЕР_1 та перебував на військові службі з 17.12.2022 року.

30 травня 2023 року заявник отримала повідомлення № 12 про те, що її чоловік, кулеметник кулеметного взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 24.05.2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Подоли Харківської області.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в районі населеного пункту Подоли Харківської області в травні 2023 року було розпочато 01.06.2023 року кримінальне провадження № 12023020050000303 за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство), із приміткою «безвісти зниклий».

Заявник неодноразово зверталась із запитами про результати пошукових заходів ОСОБА_2 , однак, станом на день звернення до суду із даною заявою – 05.12.2025 року місце перебування ОСОБА_2 залишається невідомим.

Згідно повідомлення Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, по факту зникнення ОСОБА_2 проводяться оперативно-розшукові заходи та станом на жовтень 2025 року встановити його місцезнаходження не представилось за можливе.

Заявнику надано акт проведення службового розслідування від 25.06.2023 року № 487.

Заявнику відомо, що в районі населеного пункту Подоли Харківської області, де 24.05.2023 року востаннє було зафіксовано перебування її чоловіка, тривали активні бойові дії. Доступ до вказаної території обмежений або взагалі неможливий у зв`язку з небезпекою для життя. Це унеможливлює проведення пошукових заходів та об`єктивне встановлення обставин зникнення її чоловіка.

Оголошення чоловіка померлим має важливе значення не лише з метою вирішення майнових, соціальних та правових питань, а і для забезпечення реалізації моральних, духовних та релігійних потреб його родини. У зв`язку з приналежністю сім`ї до християнської релігійної традиції, встановлення факту смерті необхідно для проведення належного обряду прощання з померлим, зокрема ритуалу відспівування, який відповідно до церковних канонів, може бути здійснений лише щодо особи, яка офіційно визнана померлою.

Неможливість належного релігійного вшанування пам`яті зниклого чоловіка завдає глибоких моральних страждань заявниці та його матері, які в умовах невизначеності не мають змоги провести традиційний обряд прощання, висловити останню шану згідно з віруваннями родини.

ОСОБА_1 просила суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с. Селище Літинського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 – померлим під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.

Судом вчинені наступні процесуальні дії.

05.12.2025 року Вінницьким районним судом Вінницької області зареєстровано заяву ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, яку Розпорядженням № 49 в.о. голови Вінницького районного суду Вінницької області від 08.12.2025 року на підставі п.2 ч. 1, ч. 4 ст. 31 ЦПК України передано на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2025 року було відкрите окреме провадження у даній справі.

03.03.2026 року було залучено як заінтересованих осіб у даній справі батьків ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала за викладених обставин, просила її вимоги задоволити. Суду пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 був мобілізований і проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Чоловік зник безвісти 24.05.2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Подоли Харківської області. Про це їй розповідали його побратими. Вони рятували поранених. Він того дня один загинув, але його тіло не змогли знайти. Наразі всі ті, хто був свідками, загинули. З 24.05.2023 року чоловік на зв`язок не виходив, знати про себе не давав. Вона неодноразово зверталась до міжнародних організацій, правоохоронних органів з метою встановлення місцезнаходження чоловіка, але пошуки результатів не дали. Сукупність доказів свідчить про вірогідну загибель чоловіка 24.05.2023 року.

Заінтересовані особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надали заяви, в яких не заперечили проти задоволення заяви.

Представник заінтересованої особи – відділу ДРАЦС у м. Вінниці в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. При розгляді заяви по суті покладався на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення.

Представник заінтересованої особи – військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився з невідомих причин, письмових пояснень не надав.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

24.02.2018 року у виконкомі Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 4.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Селище Літинського району Вінницької області, громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Подружжя є батьками сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.11.2022 року № 265, солдата ОСОБА_2 відповідно до Указу Президента України від 12.08.2022 року № 574/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» зараховано до списків частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду кулеметника кулеметного взводу 2 стрілецької роти І стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 .

Довідкою, виданою військовою частиною НОМЕР_1 підтверджено, що солдат ОСОБА_2 в період з 17.11.2022 року по 24.05.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України та території Харківської та Донецької областей, згідно бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 07.10.2022 року та на виконання вимог бойового розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 07.10.2022 року.

30 травня 2023 року заявник отримала повідомлення № 12 про те, що її чоловік, кулеметник кулеметного взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , 1989 р.н., зник безвісти 24.05.2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Подоли Харківської області.

Згідно акту службового розслідування від 25.06.2023 року № 487, проведеного з метою встановлення місцезнаходження солдата ОСОБА_2 , встановлено, що 24.05.2023 року солдат ОСОБА_2 , кулеметник кулеметного взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , виконував бойове завдання на позиції в районі АДРЕСА_2 . Близько 10.00 год. почався масований мінометно-артилерійський обстріл та обстріл зі стрілецької зброї з боку противника, внаслідок чого солдат ОСОБА_2 впав на землю і більше не рухався. При перевірці пульсу солдатом Особа 4, навідником кулеметного взводу стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 було встановлено, що у ОСОБА_2 пульс був відсутній та він не дихав. У зв`язку зі щільністю обстрілів з боку ворога, тіло солдата ОСОБА_2 евакуювати не вдалося. Солдат ОСОБА_2 на вказаній бойовій позиції брав участь у складі свого підрозділу у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України. Через щільність обстрілів здійснювати пошукові дії, а також встановити його місцезнаходження неможливо. Під час виконання бойового завдання вищевказаний військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту, а саме бронежилеті та шоломі, без ознак сп`яніння. ОСОБА_2 зараховано до списку зниклих безвісти.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в районі населеного пункту Подоли Харківської області було розпочато 01.06.2023 року кримінальне провадження № 12023020050000303 за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство), із приміткою «безвісти зник».

ОСОБА_2 облікований як такий, що зник безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій), згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Станом на день ухвалення судом рішення у даній справі місце перебування ОСОБА_2 залишається невідомим.

Обґрунтовуючи вимоги щодо оголошення ОСОБА_2 померлим заявник пояснювала, що інформація про чоловіка відсутня, він зник безвісти за особливих обставин, що загрожували смертю, у зв`язку з бойовими діями 24.05.2023 року, тому просила заяву задоволити.

Відповідно до частини1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptiomortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.

Тож тлумачення згаданої правової норми має сприяти швидкому відновленню стану правової визначеності та забезпеченню справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Це означає, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).

Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики.

Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року № 380/43786.

Згідно вказаного Переліку: п 1.8 Харківська область Куп`янський район (код UA63080110090045175) село Подоли Курилівської сільської територіальної громади, дата початку бойових дій: 27.09.2022 року, дата завершення бойових дій: 01.07.2023 року; початок окупації – 27.02.2022 року, завершення окупації - 27.09.2022 року.

Отже, суд вважає можливим використати у даній справі відомості з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року № 380/43786 для визначення часового відрізку ведення воєнних дій на конкретній території України.

Оскільки активні бойові дії на території Курилівської сільської територіальної громади Харківської області завершились 01.07.2023 року, то відлік шестимісячного строку для оголошення військовослужбовця ОСОБА_2 померлим необхідно проводити саме від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) його імовірної загибелі.

Заявник звернулась до суду із заявою 05.12.2025 року, отже, на момент звернення ОСОБА_1 до суду із заявою сплив шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України.

Враховуючи наведені обставини і норми закону, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять належні, достатні та допустимі докази, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення про загибель військовослужбовця ОСОБА_2 , тому заява про оголошення його померлим підлягає задоволенню.

В зв`язку із встановленням і підтвердженням доказами обставин, які свідчать про загибель солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 в н.п. Подоли Харківської області, суд вважає необхідним саме цю дату вважати ймовірною датою смерті.

Суд звертає увагу учасників справи, що статтею 48 ЦК України регулюються правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.

На підставі викладеного, згідно зі ст. 46 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 133, 141, 259, 263-265, 294, 306, 308 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

заяву задоволити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с. Селище Літинського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 – померлим, датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцем смерті – н.п. Подоли Харківської області, Україна.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Повне судове рішення складене 27 квітня 2026 року.

Суддя

Присяжні