Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №152/81/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/81/26

2/152/273/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 травня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – Войнаровського І.В.,

секретаря – Дроган Н.Л.,

представника позивача – Самохвалова С.В.,

представника відповідачки – Дремлюха О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Самохвалов Сергій Володимировича до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

у с т а н о в и в:

26 січня 2026 року адвокат Самохвалов С.В. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Шаргородського районного суду Вінницької області із зазначеним вище позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 та бере участь у захисті держави. Позивач має на утриманні двох дітей: неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також повнолітню доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається у закладі вищої освіти. Рішенням суду з позивача стягнуто аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/6 частини доходу, а судовим наказом – аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини доходу. У зв`язку з цим загальний розмір аліментних зобов`язань перевищує 41 % його доходу. Крім того, позивач зазначає про зменшення рівня його грошового забезпечення, що свідчить про погіршення матеріального становища. Посилаючись на положення Сімейний кодекс України, зокрема статті 182, 183, 192, позивач вважає, що наявність двох дітей та зміна матеріального стану є підставами для зменшення розміру аліментів.

У зв`язку із вищевикладеним представник позивача просив зменшити розмір аліментів, стягнутих на утримання неповнолітньої дитини, з 1/4 частини доходу до 1/6 частини доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 27 січня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.24).

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачки – адвоката Дремлюха О.М. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.61).

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року постановлено подальший розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження (а.с.65).

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року задоволено клопотання представника відповідачки – адвоката Дремлюха О.М. про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.69).

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача – адвоката Самохвалова С.В. про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.74).

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.90).

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача – адвоката Самохвалова С.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.95).

17 лютого 2026 року від представника відповідачки – адвоката Дремлюх О.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачка заперечує проти задоволення позову та просить відмовити у зменшенні розміру аліментів. У відзиві зазначено, що позивач не довів наявності передбачених законом підстав для зміни розміру аліментів, зокрема не надано належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану. Подана довідка про доходи, на думку відповідачки, не є достатнім доказом, оскільки не відображає повний обсяг доходів та майнового стану позивача. При цьому звернуто увагу, що рівень його доходу є вищим за середній по регіону, а також він користується пільгами як учасник бойових дій, що свідчить про відсутність скрутного матеріального становища. Крім того, відповідачка вказує, що обставина наявності у позивача іншої дитини вже враховувалася судом при визначенні розміру аліментів раніше, а тому не може повторно бути підставою для їх зменшення. Також зазначено про відсутність доказів фактичного утримання позивачем повнолітньої доньки та виконання рішення суду щодо сплати аліментів на неї. Окремо наголошено, що неповнолітня донька сторін має погіршений стан здоров`я та потребує значних і постійних витрат на лікування і розвиток, що обумовлює необхідність збереження визначеного розміру аліментів. Водночас відповідачка несе додаткове фінансове навантаження, зокрема у зв`язку з наявністю кредитних зобов`язань, які виникли під час шлюбу. У відзиві також наведено положення статті 192 Сімейного кодексу України, норми ЦПК України щодо обов`язку доказування, правові висновки Верховного Суду та практику ЄСПЛ, відповідно до яких зміна розміру аліментів можлива лише за наявності належно доведених істотних змін у матеріальному чи сімейному стані сторін, а при вирішенні спору пріоритетними є найкращі інтереси дитини. Враховуючи викладене, відповідачка вважає, що зменшення розміру аліментів призведе до порушення прав та інтересів дитини і є безпідставним, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.28-34).

Представник позивача – адвокат Самохвалов С.В. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та просив її задовольнити з обставин, викладених у позові.

Представник відповідачки – адвокат Дремлюх О.М. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з мотивів його безпідставності та недоведеності.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідачки, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, що згідно копії довідки №02 від 19 січня 2026 року, виданої «Київською академією прикладних мистецтв», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є студенткою 3 курсу денної форми навчання ВНЗ «Київська Академія прикладних мистецтв» за спеціальністю 022 «Дизайн», спеціалізації «Дизайн зачіски та макіяжу», навчання платне, студентка стипендії не отримує (а.с.6).

Згідно копії довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1814351-2025 від 08 серпня 2025 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Юхимівка Шаргородського району Вінницької області (а.с.7).

Відповідно до копії довідки про доходи, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 проходить військову службу та отримує грошове забезпечення. Загальна сума його доходу за період з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2025 року становить 1180332,32 грн (після вирахування аліментів). Сума сплачених аліментів за вказаний період складає 51364,73 грн (а.с.8).

Згідно копій свідоцтв про народження дітей, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є відповідачка ОСОБА_2 (а.с.8 на звороті-9).

Відповідно до копії судового наказу Шаргородського районного суду Вінницької області від 04 вересня 2025 року, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини — ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 03 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10-11).

Згідно з копією рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2024 року, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22 серпня 2024 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку (а.с.17-21).

Відповідно до копії довідки № QCNDUQOUQRBNPFLL від 06 лютого 2026 року, виданої АТ КБ «Приват Банк», заборгованість по кредитному договору за номером 25022500080310 від 25 лютого 2025 року немає. Дата закриття кредиту 23 вересня 2025 року (а.с.35).

Згідно копії довідки № 4PDOR082STPL7IGQ від 06 лютого 2026 року, виданої АТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_2 надано кредит готівкою у розмірі 140000,00 грн строком на 60 місяців, з датою початку кредитування 01 квітня 2025 року; залишок заборгованості за кредитом становить 129 679,55 грн (а.с.36).

Відповідно до копії протоколу ультразвукового дослідження органів малого тазу від 05 лютого 2026 року, матка та яєчники без структурних змін, патологічних утворень не виявлено; вільна рідина не визначається. За висновком: УЗ-ознаки секреторної фази менструального циклу, рекомендовано консультацію гінеколога та контрольне УЗД в динаміці (а.с.38-39).

Згідно копії висновку лікаря-дерматовенеролога КНП «Вінницький обласний клінічний шкірно-венерологічний центр ВОР» від 05 лютого 2026 року, у ОСОБА_3 встановлено діагноз: пітиріаз червоний волосяний висівкоподібний (L44.0). Призначено відповідне лікування та надано рекомендації щодо догляду за шкірою (а.с.40-42).

Відповідно до копії консультативного висновку лікаря-гінеколога від 07 лютого 2026 року, у ОСОБА_2 встановлено діагноз: поліп тіла матки (N84.0), міома матки (8–9 тижнів, субсерозна локалізація фіброматозного вузла), аденоміоз, постменопауза. Рекомендовано подальше обстеження та оперативне лікування (а.с.43-44).

Відповідно до копії консультативного висновку лікаря-гінеколога від 07 лютого 2026 року, у ОСОБА_2 встановлено діагноз: поліп тіла матки (N84.0), міома матки (8–9 тижнів, субсерозна локалізація фіброматозного вузла), аденоміоз, постменопауза. Рекомендовано подальше обстеження та оперативне лікування (а.с.45-46).

Відповідно до копії протоколу ультразвукового дослідження органів малого тазу від 06 березня 2024 року, у ОСОБА_2 виявлено ознаки поліпа ендометрію, міоми матки (менше 5 тижнів), а також об`ємне утворення малого тазу — ймовірно солідне утворення правого яєчника; вільної рідини не виявлено (а.с.47-49).

Згідно копії медичної довідки №27 від 06 жовтня 2025 року, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Мурафської сільської ради, ОСОБА_3 зверталася за медичною допомогою і була скерована до дитячого гінеколога (а.с.50).

Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров`я учасників аліментних відносин.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно з ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на наявність у нього двох дітей та нібито погіршення матеріального становища, однак сам по собі факт наявності інших дітей не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки відповідно до ст. 182 СК України така обставина враховується при їх первинному визначенні та може бути підставою для перегляду лише у разі істотної зміни обставин після ухвалення судового рішення.

Разом із тим, надані позивачем докази не свідчать про наявність істотного, тривалого та об`єктивного погіршення його матеріального становища, яке б унеможливлювало виконання ним обов`язку зі сплати аліментів у визначеному розмірі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він отримує стабільне грошове забезпечення як військовослужбовець, а також не надано доказів виникнення обставин, які істотно впливають на його платоспроможність.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок доведення обставин, на які він посилається, проте таких належних і допустимих доказів суду не подано. При цьому суд виходить із пріоритету найкращих інтересів дитини, з урахуванням встановлених обставин щодо стану її здоров`я та необхідності забезпечення належного рівня утримання, що виключає можливість зменшення розміру аліментів за відсутності належних правових підстав, а відтак у сукупності досліджені докази не підтверджують наявності обставин, передбачених ст. 192 СК України, які б давали підстави для задоволення позову.

Суд також враховує, що визначений раніше розмір аліментів відповідає вимогам розумності та достатності для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а тому підстав для його зміни судом не встановлено.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись статтями 13, 15, 16 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, ст.180,182 СК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Самохвалов Сергій Володимировича до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський