Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №141/251/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/251/26

Провадження № 2-а/141/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу № 141/251/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

06.04.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що постановою № 3632 від 24.06.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн, оскільки він не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а саме не уточнив відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, медичний огляд військово-лікарської комісії не проходив, що є порушенням військового обліку.

Позивач зазначив, що з оспорюваної постанови не зрозуміло, чи він не уточнив військово-облікові дані, чи він не уточнив відомості про результати медичних оглядів.

Разом з тим, позивач зазначає, що інформація про його місце проживання та інші персональні дані містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі з 07.05.2019. Окрім того, з 1974 року по даний час позивач постійно проживає по АДРЕСА_1 , з місця реєстрації не знімався.

Таким чином, у даному випаду адміністративна відповідальність за не оновлення персональних даних не настає, оскільки відповідний орган територіального центру комплектування та соціальної підтримки, маючи доступ до державного демографічного реєстру, мав можливість отримати всі необхідні дані, відтак позивач вважає, що адміністративний протокол підлягає скасуванню.

Окрім того, позивач зазначає, що 17.06.2025 до нього приїхав працівник поліції та повідомив, що позивачу необхідно та проїхати з ним до відділення ТЦК та СП в с-ще Оратів для зняття його з обліку військовозобов`язаних, у зв`язку із поганим станом здоров`я, на що ОСОБА_1 погодився та поїхав до місцевого ТЦК та СП. При цьому, ОСОБА_1 пересувався на двох палицях, оскільки самостійно без сторонніх предметів не мав можливості пересуватися, а тому дійти до автомобіля йому допомагав працівник поліції, так як позивач проживає одиноко. Піднявшись за допомогою працівника поліції та працівника ТЦК та СП на другий поверх відповідного відділу ТЦК та СП, ОСОБА_1 підписав усі документи, які йому були надані, оскільки був впевнений у тому, що метою відвідування ТЦК тав СП є зняття його з військового обліку, у зв`язку з поганим станом здоров`я.

ОСОБА_1 зазначає, що у 2021 році переніс ішемічний інсульт (супутні захворювання та ускладення – правобічний центральний помірний геміпарез, центральний парез правого лицевого нерву, правобічна гемігіпестезія, помірно виражена моторна афазія, дистметаболічна кардіопатія, ожиріння), та з того часу пересувається з допомогою сторонніх предметів. Разом з тим, після перенесеної у 2021 році хвороби стан ОСОБА_1 не покращився, а навпаки, у вересні 2025 року стався повторний гострий мозковий інсульт, після перенесення якого ОСОБА_1 постійно знаходився у лікарні. В подальшому, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 116/26/334/Р від 24.02.2026 ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю І (б) групи.

За вказаних обставин, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Ухвалою суду від 10.04.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 141/251/26, призначено справу до розгляду на 20.04.2026, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали адміністративної справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за наслідками розгляду якої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а також витребувано докази направлення ОСОБА_1 постанови № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та інформацію щодо можливості/неможливості отримати відомості щодо персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи із зазначенням інформації відомостей, які військово-облікові дані позивача ОСОБА_1 не були оновлені.

20.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що зазначений позов є безпідставним, а викладені в ньому доводи підлягають відхиленню.

Так, військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

17.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі головного спеціаліста відділення обліку мобілізаційної роботи сьомого відділу ОСОБА_3 було складено протокол за № 415 відносно громадянина ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

18.08.2024 набули чинності зміни до Закону України №2232-ХІІ, а саме: громадяни України, повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Строк 60 днів визначається відповідно до Закону України №2232-ХІІ, як з 19.05.2024 по 16.07.2024.

Відповідно до п. 22 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Відтак, законодавець встановив обов`язок для військовозобов`язаних уточнити облікові данні, вказуючи їх перелік та інші персональні дані.

В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що не зміг уточнити дані, оскільки хворіє. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що законодавець в законних і підзаконних актах зазначив, що громадяни можуть уточнити свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Тобто, три варіанти для виконання обов`язку, один із яких завантаження застосунку Резерв+, без необхідності прибуття до ТЦК та СП.

Відповідно відомостей, що містить військово-обліковий документ, сформований позивачем в застосунку Резерв+ 27.02.2026 (надалі ВОД), облікові дані ним оновлено 17.06.2025, тобто за межами строку, який розпочався 19.05.2024.

В примітці до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Представник відповідача зазначає, що законодавець в примітці зазначає, що у разі можливості отримання даних ТЦК з інших інформаційних реєстрів/систем. Станом на день встановлення законом строку на оновлення персональних даних такої можливості у ТЦК не було. Доступ до Реєстру виборців, МРВК/МРТЦК отримали в 2018 році. Однак, представник відповідача звертає увагу, що відомості, які містились в реєстрі станом на 2024 рік були застарілі та вимагали уточнення.

Тому, на думку ІНФОРМАЦІЯ_3 , законодавцем оновлення персональних даних було встановлено, як обов`язок громадянина.

Доступ до податкового реєстру ТЦК було надано в листопаді 2024 року, до медичних реєстрів в квітні 2025 року. Доступ до реєстру актів цивільного стану для ТЦК є обмеженим, ТЦК може отримати в РАГС лише відомості про склад сім`ї військовозобов`язаного/резервіста; повні витяги лише відносно загиблих, без вісті зниклих, полонених військовослужбовців.

Перелік персональних даних, наведений в ст. 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” та містить персональні дані, які не можна «перетягнути» з інших реєстрів, оскільки для цих даних потрібна дія самого військовозобов`язаного.

Уповноважена особа сьомого відділу, складаючи протокол № 415, вказала, що ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а саме не уточнив відомості про результати медичних медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку медичний огляд військово-лікарської комісії не проходив.

Відповідно Положення про про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (надалі наказ № 402), абз. 4 ст. 69 Постанови КМУ № 560, військовозобов`язані проходять повторний медичний огляд раз на п`ять років в мирний час та раз на рік під час воєнного стану.

Відповідно абз. 2 ст. 69 постанови Кабінету міністрів України № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію

Відповідно до п. 171 п. 7 ч. 1 Закону України «Про державний реєстр призовників, військовозобов`язаних, резервістів» до персональних даних військовозобов`язаних відносяться відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

В ЄДР, що підтверджується даними ВОД, відомості щодо проходження медичного огляду ВЛК щодо придатності до виконання військового обов`язку ОСОБА_1 відсутні. Отже, позивачем не уточнено персональні дані, що підтверджено також і ним самим в доданому до позову військово-обліковому документі

31.05.2025 відповідальним працівником сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено порушення військового обліку ОСОБА_1 та внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем військового обліку.

Представник відповідача звертає увагу суду, що працівники сьомого відділу не уповноважені приймати рішення щодо придатності чи непридатності осіб до проходження військової служби, оскільки це є компетенція військово-лікарських комісій.

Внесення операторами АІТС «Оберіг» відмітки «Порушення військового обліку» здійснюється відповідно до положень Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Таким чином, факт порушення військового обліку ОСОБА_1 , зокрема не оновлення персональних даних у встановлений законом термін не свідчить про порушення процедури зі сторони сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , а лише підтверджує ухилення ОСОБА_1 від виконання військового обов`язку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП полягає у порушенні мобілізаційного законодавства та законодавства про військовий облік.

Уповноважена особа, складаючи протокол вказала, що позивач порушив вимоги абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу» (надалі Закон України №2232-ХІІ), що передбачає виконання правил військового обліку, встановлені законодавством, а також порушив абз 4 підпункту 101 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022, згідно якого призовники, військовозобов`язані та резервісти у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Отже, представник відповідача вважає, що у діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.

Представник відповідача зауважує, що ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було застосовано у зв`язку з тим, що в Україні триває особливий період, який розпочався 18.03.2014 відповідно до Указу Президента України № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Також представник відповідача зазначає, що від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто 24.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_4 та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3632.

Позивачем на день розгляду справи не було надано заяв/клопотань щодо порядку розгляду справи, а також не надано жодних доказів, що спростовують обставини не оновлення персональних даних відповідно вимог законодавства. Відповідно до ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. У зв`язку з відсутністю фінансування, видатки на поштові відправлення не відшкодовуються, тому поштова кореспонденція направляється простим поштовим відправленням.

Позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, але не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , надавши заяву під час складення протоколу про розгляд справи за його відсутності. Це підтверджується протоколом № 415. А отже, позивачу було відомо дату та місце розгляду матеріалів адміністративного провадження і винесення рішення щодо нього. Тому поважних причин пропуску строку на оскарження постанови, позивач в позовній заяві не навів.

Таким чином, постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_4 № 3632 від 24.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, згідно якої на громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн, видано в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Кодексом України про адміністративні правопорушення та законами України. А тому, жодних правових підстав для визнання оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, протиправною та скасування її немає, свободи та інтереси позивача по даному адміністративному позову відповідачем порушено не було.

Відтак, представник відповідача просить суд в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Одночасно із відзивом представником відповідача надано матеріали адміністративної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, за наслідками розгляду якої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Судове засідання, призначене на 20.04.2026, не відбулось та було відкладено на 30.04.2026, у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача адвоката Панасюк Н.А. від 19.04.2026 про відкладення розгляду справи, у зв`язку із необхідністю підготовки відповіді на відзив.

30.04.2026 до суду від представника позивача адвоката Панасюк Н.А. надійшла заява про розгляд справи без участі, у якій також адвокат зазначає, що постановою № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 визнано винним за сукупністю правопорушень, саме: не оновлення даних протягом 60 днів, а також щодо не проходження військово-лікарської комісії.

Стосовне не оновлення ОСОБА_1 даних протягом 60 днів адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що згідно із абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Таким чином, громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024.

Як убачається зі змісту спірної постанови, позивач не оновив облікові дані, у зв`язку з чим складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП.

Разом з цим, відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного дер жавного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються, а саме за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Отже, персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносяться і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами. При цьому, інформація про шлюб та народження дітей міститься у Державних реєстрах щодо реєстрації актів громадянського стану.

Водночас, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують вчинення позивачем інкримінованого правопорушення.

Адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що в березні 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII, який передбачав створення уніфікованої автоматизованої системи, що буде збирати та зберігати усю інформацію про військовозобов`язаних громадян України віком від 18 до 60 років.

Наказом Міноборони України № 94 від 28.03.2022 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Тобто, формально реєстр розпочав свою дію в березні 2022 року. Разом з тим, органи ведення реєстру забезпечують ведення реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" актуалізація бази даних реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Вказаною нормою Закону передбачено перелік державних органів, від яких органи ведення реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, адвокат Панасюк Н.А. вважає, що відповідальними за ведення і наповнення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Оберіг") є відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому позивач не повинен відповідати та нести відповідальність за несвоєчасне перенесення (не внесення) відомостей про його перебування на військовому обліку до відповідного реєстру.

Адвокат Панасюк Н.А. зауважує, що зі спірної постанови не убачається, які саме дані не були оновлені ОСОБА_1 , який надав до суду докази того, що дані зокрема про його місце проживання є в електронному демографічному реєстрі, адреса його проживання та перебування за життя не змінювалася. Всі ці обставини свідчать про те, що ТЦК та СП не виконав свої обов`язки щодо належного ведення реєстру, а тому відповідальність за невиконання обов`язків посадових осіб не може перекладатись на громадян.

Відтак, у зв`язку з не розкриттям фабули та суті адміністративного правопорушення, постанова цій частині підлягає закриттю.

Стосовне не проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що згідно абзацу третього частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 № 3543-XII (далі по тексту – Закон № 3543-XII) громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до абзацу 3 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

Таким чином, адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 № 560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 № 560. Разом з тим, особа має отримати направлення на військоволікарську комісію під особистий підпис.

Натомість, адвокат Панасюк Н.А. вважає, що відповідачем відповідної процедури та етапності дотримано не було. Належних, достатніх та достовірних доказів існування направлення позивача на військово-лікарську комісію, а також отримання такого направлення позивачем відповідачем суду не надано.

Також, як убачається зі змісту оспорюваної спірної постанови: «…під час розгляду справи досліджено докази по справі, зокрема, направлення начальника сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.06.2025 № 1815 на проходження медичного огляду для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, відповідно якого ОСОБА_1 з 17.06.2025 надано направлення для проходження огляду військово-лікарської сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 …». Адвокат Панасюк Н.А. звертає увагу суду, що спірне направлення було видано 17.06.2025, протокол про адміністративне правопорушення за фактом, що особа не проходить військово-лікарську комісію також було складено 17.06.2025, відтак, на думку представника позивача, дана обставина свідчить про упередженість та наперед встановлену обставину винуватості особи органом, який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Окрім того, адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що станом на 17.06.2025 в органі, уповноваженого на складання протоколів про адміністративне правопорушення, були відсутні будь-які законні підстави звинувачувати особу у не проходженні ВЛК згідно направлення від 17.06.2025, оскільки час на його проходження складає до 14 календарних днів. Враховуючи, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється згідно протоколу про адміністративне правопорушення, постанова у цій частині винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Разом з тим, адвокат Панасюк Н.А. зауважує, що, як убачається зі змісту спірного протоколу та оспорюваної постанови, ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 6 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і війському службу» та абз. 4 підпункту 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Натомість, на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 916 від 30.07.2025, підпункт 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» виключено.

Таким чином, враховуючи, що оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП здійснюється у квітні 2026 року, а також приймаючи до уваги, що норму закону за яку настає відповідальність виключено, адвокат Панасюк Н.А. вважає, що суд не може визнати таку особу винуватою, у зв`язку конституційними нормами.

Також адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн, що становить одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та перевищує мінімальну заробітну плату у 2,5 рази, а прожитковий мінімуму для працездатних осіб у 6 разів. Вказане свідчить про те, що вказана стаття за своєю суттю є кримінальним порушенням /обвинуваченням.

Окрім того, зі змісту спірного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 визнав свою вину та не заперечував проти розгляду справи без його участі. Адвокат Панасюк Н.А. зауважує, що всі відмітки в протоколі було записано уповноваженою особою на складання протоколів, до відома ОСОБА_1 не доводили зміст спірного протоколу, а лише запевняли, що це потрібно підписати, жодних наслідків для нього не настане і він може спокійно їхати додому. Фактично при складані протоколу ОСОБА_1 не було надано можливості скористатись правовою допомогою, що свідчить про порушення його прав. Інший примірник протоколу ОСОБА_1 не вручався, хоча у ньому проставлена відмітка про отримання, а тому про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не знав, а повістки про виклик на певну дату, у зв`язку з розглядом справи про адміністартвине правопорушення ОСОБА_1 орган ТЦК та СП не надав, відтак позивач змушений захищати свою позицію у судовому провадженні.

На піставі викладеного, адвокат Панасюк Н.А. просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити.

Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/251/26, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступних висновків.

Відповідно до протоколу № 415 від 17.06.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, складеного головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , порушив вимоги абзацу 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзац 4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, а саме ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а саме не уточнив відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, медичний огляд військово-лікарської комісії не проходив.

У протоколі № 415 від 17.06.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП зазначено, що за порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Також у протоколі № 415 від 17.06.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв 24 червня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 4, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .

Поряд з цим, із вказаного протоколу убачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений із його змістом та надав письмові пояснення, зокрема, пояснив, що за станом здоров`я не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після перенесеного у 2021 році інсульту він не має фізичної можливості самостійно виходити з дому, щоб прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 чи ЦНАП. Додатку «Резерв+» він не має, оскільки користується простим мобільним телефоном. Вину свою визнає. Групи інвалідності не має, так як за фізичної обмеженості не може пройти огляд МСЕК та зобов`язався пройти огляд військово-лікарської комісії. При винесенні постанови просить обмежитися усним зауваженням.

Також 17.06.2025 ОСОБА_1 було надано відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки згоду на обробку персональних даних.

Як убачається з постанови № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_4 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , установив, що згідно відомостей зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення за № 415 від 17.06.2025, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзац 4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, а саме ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а саме не уточнив відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, медичний огляд військово-лікарської комісії не проходив, що є порушенням правил військового обліку.

За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Постановою № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП гр. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу у сумі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень).

Зазначена спірна постанова № 3632 від 24.06.2025 особисто під розписку ОСОБА_1 не вручалась.

Натомість, як убачається із повідомлення № 7/3074 від 01.08.2025, сьомим відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 засобами поштового зв`язку було направлено ОСОБА_1 копію постанови № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення.

Однак, належних доказів вручення спірної постанови ОСОБА_1 ні матеріали справи № 141/251/26 не містять.

Отже, вважаючи постанову № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 згідно поданого позову просить її скасувати.

Визначаючись щодо заявлених вимог та установлених обставин, суд керується наступним.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року, ухваленого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

Згідно ст. 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Диспозиція ч. 1 ст. 210 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч. 3 вказаної статті настає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Суд зазначає, що особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Отже, станом на 24.06.2025 (дата розгляду справи про адміністративне правопорушення) діяв особливий період.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 41(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, 19.05.2024 в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ частина 10 статті 1 викладена в новій редакції та визначає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови № 3632 від 24.06.2025, позивач порушив абзац 6 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", згідно якого громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Також у абз. 4 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, порушення якого ставиться у вину позивачу (у редакції, чинній станом на дату винесення освоюваної постанови – 24.04.2025), зазначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, з 19.05.2024 з набранням чинності Закону №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто було посилено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Таким чином, з 19 травня 2024 року встановлено 60-денний строк для уточнення громадянами України своїх даних щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Як убачається з спірної постанови № 3632 від 24.06.2025, позивач ОСОБА_1 всупереч положень, визначених абацом 6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзацу 4 пп.10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, не уточнивши відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, медичний огляд військово-лікарської комісії не проходив, що є порушенням правил військового обліку.

Суд зазначає, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до пункту 3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов`язковий медичний огляд у порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Пунктом 3.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до абзацу 3 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

За приписами пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Таким чином, з наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560. Разом з тим, особа має отримати направлення на військово-лікарську комісію під особистий підпис.

Натомість, як убачається з матеріалів справи № 141/251/26, відповідної процедури та етапності відповідачем не було дотримано.

Зокрема, як убачається з оспорюваної постанови № 3632 від 24.06.2025, під час розгляду справи було досліджено докази по справі, у тому числі і направлення начальника сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.06.2025 №1815 на проходження медичного огляду для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, відповідно якого ОСОБА_1 з 17.06.2025 надано направлення для проходження огляду військово-лікарської сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також витяг з Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів, відповідно якого за допомогою автоматизованих реєстрів до органу Національної поліції України подано електронне звернення про порушення ОСОБА_1 військового обліку, а саме не прибуття 23.06.2025 по повістці №7/2768 від 17.06.2025 до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак, ані копії повістки №7/2768 від 17.06.2025 про виклик ОСОБА_1 на 23.06.2025 до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , ані копії направлення начальника сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.06.2025 №1815 на проходження ОСОБА_1 медичного огляду, відповідачем суду не надано та матеріали справи № 141/251/26 не містять.

Також суд зауважує, що відповідачем не надано доказів направлення або вручення ОСОБА_1 повістки №7/2768 від 17.06.2025 для проходження медичного огляду, а також доказів отримання позивачем направлення №1815 від 17.06.2025 на проходження медичного огляду.

В контексті наведеного, суд також зауважує, що положеннями абзацу 4 пункту 34 Порядку № 560 визначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому, день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Тобто, законодавством передбачено завчасне оповіщення громадян про необхідність з`явлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, відповідачем не дотримано вимог про завчасне повідомлення позивача про необхідність проходження військово-лікарської комісії.

Окрім того, суд зазначає, що згідно із абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, зокрема, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності);

у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, за змістом вищевказаної норми права громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024.

Як убачається зі змісту оспорюваної постанови № 3632 від 24.06.2025, ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, не уточнивши відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, медичний огляд військово-лікарської комісії не проходив, що є порушенням правил військового обліку, у зв`язку з чим складено постанову № 3632 від 24.06.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП.

Разом з цим, відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються, а саме : за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Отже, персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносяться і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами. При цьому, інформація про шлюб та народження дітей міститься у Державних реєстрах щодо реєстрації актів громадянського стану.

Суд зазначає, що позивачем ОСОБА_1 надано довідку про внесення відомостей до Єдиного демографічного реєстру № 171105-2019, сформованої 07.05.2019, витяг з реєстру територіальної громади №2026/005289167, сформованого 02.04.2026, згідно яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Дата реєстрації – 27.11.1997.

Однак, відповідач при винесенні оспорюваної постанови на зазначені обставини уваги не звернув, а також жодних доводів в спростування таких обставин у поданому до суду відзиві не зазначив.

Також суд враховує стан здоров`я позивача ОСОБА_1 , який не мав змоги протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або у РТЦК та СП, оскільки після перенесеного у 2021 році ішемічного інсульту та супутніх захворювань та ускладень, а саме – правобічний центральний помірний геміпарез, центральний парез правого лицевого нерву, правобічна гемігіпестезія, помірно виражена моторна афазія, дистметаболічна кардіопатія, ожиріння, не має фізичної можливості самостійно пересуватися, оскільки пересувається з допомогою сторонніх предметів. В подальшому, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 116/26/334/Р від 24.02.2026, ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю І (б) групи.

Принагідно суд зазначає, що станом на момент розгляду справи в суді підпункт 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» виключено на підставі Постанови КМ № 916 від 30.07.2025.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах КАС ВС від 08.11.2018 по справі № 201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 по справі № 524/5536/17.

Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Разом з тим, всупереч вимогам ст. 77 КАС України відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення постанови № 3632 від 24.06.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Також суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 по справі № 607/7987/17.

Суд зауважує, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Такої ж думки дотримується КАС ВС у своїй постанові від 26.04.2018 по справі №338/1/17.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відтак, враховуючи установлені судом фактичні обставини справи № 141/251/26, суд вважає викладені у позові та у заяві адвоката Панасюк Н.А. від 30.04.2026 доводи позивача та його представника щодо протиправності та підстав скасування постанови № 3632 від 24.06.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП обгрунтованими та такими, що заслуговують на увагу суду.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, крім іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

При цьому, на відміну від надмірного формалізму, застосування судами підходу до вирішення спору, що ґрунтується на засадах, визначених статтею 2 КАС України, передбачає: 1) винесення судового рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), керуючись верховенством права (справедливістю); забезпечення мотивованості судового рішення шляхом оцінки: причин, які призвели до процедурних порушень; наслідків, до яких призвели ці процедурні порушення; можливості безпосередньо у судовому процесі усунути (нейтралізувати) ці процедурні порушення; добросовісності/недобросовісності суб`єкта, який допустив процедурні порушення; 3) застосування трискладового тесту вирішення публічно правового спору (передбачає, що суд, приймаючи рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), перевіряє його на відповідність (несуперечність) принципам національної безпеки, суспільного інтересу, ефективності захисту порушеного права особи).

У вказаній постанові Верховний Суд при визначення підходів до відмежування формалізму від надмірного формалізму, зокрема, наголосив на тому, що якщо є доступ до суду, «правопорушник» доводить, у першу чергу, сам факт відсутності правопорушення, що дозволяє суду оцінити суть відповідного правопорушення.

Отже, за наслідками повного та всебічного дослідження наявних у справі № 141/251/26 доказів, враховуючи, що наявні в матеріалах справи № 141/251/26 докази не підтверджують вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, а також той факт, що підпункт 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» втратив чинність на підставі Постанови КМУ № 916 від 30.07.2025, суд доходить висновку про скасування постанови № 3632 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, наслідком чого є задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

При цьому, заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, суд оцінює критично та до уваги не приймає, оскільки вони повністю спростовуються установленими обставинами та висновками суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 38, 210, 251, 256, 268, 280, 283-284, 287, 288, 293, 294 КУпАП, ст. ст. 2, 4, 8, 9, 11, 71-79,194,241-244, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 286, 292, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 3632 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену 24.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 гривень.

3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору.

5. Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення суду оформлено та виготовлено 05.05.2026.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ).

Суддя С.В. Климчук