Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №716/302/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/302/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання Єлащуку Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Акцент-Банк», звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості, у якій просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача:

- заборгованість за договором №ABH0CT155101751609921313 від 04.07.2025 року у розмірі 6807 грн 40 коп. станом на 26 лютого 2026 року, яка складається з наступного:

- 4 988 грн 70 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 1705 грн 28 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами;

- 113,42 грн - загальний залишок за пенею,

- судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 липня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 уклала з АТ – «А Банк» кредитний договір за № ABH0CT155101751609921313щодо надання останній кредиту в розмірі 5000 грн строком на 60 місяців (до 03.07.2030 року). Зі сплатою процентів у розмірі 85. 00% щорічно.

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Відповідачка своєчасно не погасила заборгованість за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

В зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором у відповідачки станом на 09 лютого 2026 року утворилася заборгованість, яка складається з наступного:

- 4 988 грн 70 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 1705 грн 28 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами;

- 113,42 грн - загальний залишок за пенею.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 05.03.2026 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, до матеріалів справи долучив письмове клопотання про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи та заперечення до суду від неї не надходило.

Про розгляд справи неодноразово повідомлялася судовою повісткою, до суду повернулися рекомендовані повідомлення із відміткою адреса «відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи наявність підстав, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд зі згоди представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, врахувавши заяву представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку звернулася до АТ "Акцент-Банк" та 03.07.2025 підписала Заяву про надання послуги «Швидка готівка» за №ABH0CT155101751609921313 на підставі якої було надано кредит в розмірі 5 000 грн на наступних умовах

Строк 60 місяців строк повернення до 03.07.2030 року процентна ставка 85% річних розмір щомісячного платежу – 365.97 грн.

Загальна вартість суми повернення коштів з ураухванням суми кредиту, відсотків та комісії становить 38 486,96 грн.

На підставі вказаного договору відповідачка отримав кредитні кошти в сумі 5000 грн що вбачається з меморіального ордеру за № TR.46698515.36657.65455від 03.07.2025 року

З наданої АТ "Акцент-Банк" заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, вбачається, що відповідачці відкрито рахунок.

Так, за правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідачка ОСОБА_1 , взяті на себе зобов`язання за цим договором у повному обсязі не виконувала, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість станом на 26 лютого 2026 року має заборгованість у загальній сумі 6807 грн 40 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4973 грн 69 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами;1705,28 грн - загальний залишок за пенею – 113,42 грн.

Випискою по рахунку наданою позивачем, підтверджується факт користування відповідачкою ОСОБА_1 кредитними коштами які знаходились на карткових рахунках виданих відповідачці зокрема, у торгово-роздрібних мережах, для задоволення власних споживчих потреб позичальника, як і здійснення обов`язкових платежів, поповнення картки тощо.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час розгляду справи), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися у сукупності з іншими доказами.

Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2ст. 639 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. (ст. 536 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Разом з цим суд приходить до висновку про неправомірність включення АТ «Акцент –БАНК» до загальної суми заборгованості за кредитним договором неустойки у сумі 113,42 гривень, нарахованої відповідно до умов пункту 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка», яка є невід`ємною частиною кредитного договору № ABH0CT155101751609921313, оскільки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням вищевикладеного, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 04 липня 2025 року складає 6 693,98 гривень, 00 копійок з яких: 4 988 гривень 70 копійок – тіло кредиту; процентів – 1705 гривень 28 копійки.

За таких обставин, суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 618,04 грн (2 662,40 грн х 6 693,98 грн : 6 807,40 грн).

Керуючись ст. 509, 517, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул.Батумська, буд.№11, код за ЄДРПОУ: 143600080, МФО 307770, р/р № НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 6 693 гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул.Батумська, буд.№11, код за ЄДРПОУ: 143600080, МФО 307770, р/р № НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 2 618 гривень 04 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його вручення до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.